Постановление суда № 139617388, 08.09.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1316/26

Номер провадження 2/438/733/2026

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

08 вересня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.

за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Гончарук Д.Р. про закриття провадження у цивільні справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Ухвалою судді від 12.08.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 08 вересня 2026 року.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився.

01.09.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача Гончарук Д.Р. подано заяву про закриття провадження у справі та повернення сплаченого судового збору. Заява мотивована тим, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором перед позивачем погашена, тому між сторонами відсутній предмет спору.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Враховуючи положення статті 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача про закриття провадження у справі, вважає, що таке клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Однак, за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Відсутність заперечень з боку відповідача не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі. Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19-ц.

За таких обставин заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору є необґрунтованою.

Відповідно до наданої представником позивача інформації відповідач сплатив заборгованість позивачу після відкриття провадження у справі, тому твердження про відсутність предмету спору є помилковим.

Суд звертає увагу, що подання заяви про закриття провадження у справі за обставин відсутності предмета спору після відкриття провадження у справі свідчить про те, що позивач досяг поставленої мети саме внаслідок звернення до суду.

Так у постанові від 20.09.2021 року у справі №638/3792/20 Верховний Суд вказує, що "суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час перед явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань".

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що провадження у справі слід закрити, з підстав відмови позивача від позову на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Представник позивача у заяві також просить вирішити питання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як вбачається із заяви позивач не підтримує своїх позовних вимог, внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, однак про стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача не заявляє, натомість просить вирішити питання про повернення судового збору, сплаченого за подання вказаної позовної заяви.

Зважаючи на принцип диспозитивності цивільного судочинства, зокрема норми ч. 3 ст. 13 ЦПК Україні, відповідно до якої учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, та відсутність заяви позивача про стягнення судового збору із відповідача на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК, у суду немає підстав для вирішення питання щодо стягнення судового збору із відповідача.

Оскільки чинне законодавство не передбачає повернення судового збору з Державного бюджету у разі добровільного виконання вимог відповідачем після відкриття провадження, у задоволенні заяви про повернення судового збору слід відмовити.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача в частині закриття провадження у справі підлягає задоволенню, вимога про повернення сплаченого судового збору задоволенню не підлягає з наведених вище підстав.

Керуючись статями 142, 255, 256, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,

постановив:

Заяву представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Гончарук Д.Р. про закриття провадження у цивільні справі задовольнити частково.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У поверненні сплаченого судового збору відмовити.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ