Решение № 139617088, 08.09.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №675/380/26

08.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 06.04.2026 надійшла позовна заява від ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «Споживчий центр» зазначено про те, що між ним та ОСОБА_1 10.03.2025 року укладено кредитний договір (оферти) № 10.03.2025-100001753, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 2500 грн строком на 217 днів, з датою повернення кредиту 12.10.2025 року.

Згідно з умовами кредитного договору процентна ставка «Стандарт» є фіксованою та незмінною і становить 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів, а процентна ставка «Економ» становить 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 9 % від суми кредиту, тобто 225 грн, а комісія за обслуговування кредитної заборгованості 225 грн у кожному з двох чергових періодів.

Як зазначає позивач, кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 2500 грн, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 10.03.2025 року. Договір було укладено в електронній формі, а відповідач підписав його за допомогою одноразового ідентифікатора та отримав кредитні кошти на свій рахунок.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилася заборгованість у розмірі 8300 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2500 грн, процентами 3875 грн, комісією, пов`язаною з наданням кредиту, 225 грн, додатковою комісією за обслуговування кредитної заборгованості 450 грн та неустойкою 1250 грн.

Як зазначає позивач, відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та не погашає утворену заборгованість, що стало підставою для звернення ТОВ «Споживчий центр» до суду з позовом про її стягнення.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи за його відсутності просив у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18.03.2026 цивільну справу № 675/380/26 було передано за територіальною підсудністю до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 08.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив справу слухати у їх відсутність, не заперечують щодо винесення заочного рішення.

Відповідач будучи належно повідомленим про розгляд справи, до суду не з`явився, на його поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено 11.08.2026.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд бере до уваги позицію Верхового Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі не відкладаючи її розгляду.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10.03.2025 року укладено кредитний договір (оферти) № 10.03.2025-100001753.

Указаний договір укладено в електронній формі шляхом підписання сторонами документів, що складають кредитний договір. Відповідно до умов договору заявка на укладення кредитного договору є його невід`ємною частиною.

Згідно з умовами кредитного договору № 10.03.2025-100001753 від 10.03.2025 року відповідачу надано кредит у розмірі 2500,00 грн строком на 217 днів з дати його надання, з кінцевою датою повернення кредиту 12.10.2025 року. Зазначені обставини підтверджуються умовами кредитного договору та квитанцією про видачу коштів від 10.03.2025 року.

Відповідно до умов договору процентна ставка «Стандарт» визначена у розмірі 1 % за один день користування кредитом та застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом. Процентна ставка «Економ» визначена у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом та застосовується протягом наступних чергових періодів. Вказані процентні ставки є фіксованими та незмінними.

Умовами договору також передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 225,00 грн. Крім того, передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 225,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Згідно з п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти і комісію, якщо така встановлена договором.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб надання кредитних коштів визначено шляхом перерахування їх на рахунок споживача, у тому числі з використанням реквізитів електронного платіжного засобу.

Пунктом 4.3 договору визначено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту та сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця або їх зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1 договору позичальник зобов`язується забезпечити своєчасне повернення кредиту та сплату процентів і комісій у строки, визначені заявкою, яка є невід`ємною частиною договору. У разі несвоєчасного виконання зобов`язань позичальник також зобов`язаний сплатити передбачену договором неустойку.

Пунктом 10.1 договору визначено, що він набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником на номер телефону, вказаний при реєстрації.

Як убачається з матеріалів справи, документи, що складають кредитний договір, кредитодавцем підписувалися електронним підписом, а позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий йому у СМС-повідомленні на зазначений ним фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

Таким чином, відповідач, прийнявши пропозицію кредитодавця та підписавши документи одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами кредитного договору, у тому числі щодо розміру та строку кредиту, порядку його повернення, сплати процентів, комісій та інших передбачених договором платежів.

Як убачається з договору від 10.03.2025 року та інформаційного повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення за вих. № 1-1203 від 12.03.2026 про перерахування, ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за договором та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 2500,00 грн, які 10.03.2025 року були перераховані позичальнику.

Отримавши кредитні кошти, відповідач зобов`язався повернути їх у встановлений договором строк та сплачувати передбачені договором проценти, комісії та інші платежі. Разом з тим, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у визначені договором строки кредитні кошти та нараховані платежі не сплатив, унаслідок чого виникло прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 10.03.2025-100001753 від 10.03.2025 року, станом на дату подання позову загальний розмір заборгованості відповідача становить 8300,00 грн, з яких: 2500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 3875,00 грн заборгованість за процентами; 225,00 грн комісія, пов`язана з наданням кредиту; 450,00 грн комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 1250,00 грн неустойка.

При цьому відповідно до умов договору проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту (залишку суми кредиту) на кількість днів користування кредитом та процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Умовами договору також передбачено, що у разі несплати кредиту, процентів або комісії у встановлені строки відповідна сума зобов`язань з наступного за останнім днем для сплати дня вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення кредиту та/або несплати нарахованих процентів чи комісії до позичальника може бути застосована неустойка відповідно до умов договору.

Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав покладені на нього договором зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів, тоді як відповідач, отримавши кредит, своїх зобов`язань щодо його повернення та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав.

Отже, зміст спірних правовідносин, які виникли між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , полягає у виникненні та виконанні кредитних правовідносин, пов`язаних із наданням відповідачу грошових коштів на умовах строковості, платності та поворотності, обов`язком їх повернення, сплатою процентів, комісій та інших передбачених договором платежів, а також наслідками неналежного виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10.03.2025-100001753.

Під час укладення кредитного договору відповідач пройшов ідентифікацію за допомогою системи BankID Національного банку України, що забезпечило однозначне встановлення його особи.

Відповідно до умов укладеного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2500,00 грн. Зазначені кредитні кошти були отримані ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією про перерахування коштів.

Отже, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та у повному обсязі, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становила 8300,00 грн та складалася з основного боргу у розмірі 2500,00 грн, процентів у розмірі 3875,00 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 225,00 грн, комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 450,00 грн та неустойки у розмірі 1250,00 грн.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, невиконання ним договірних зобов`язань, а також доказів погашення заборгованості чи неправильності здійсненого позивачем розрахунку.

З огляду на наведене суд вважає доведеним факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин та порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, оскільки відповідач отримав кредитні кошти, однак належним чином не виконав обов`язок щодо їх повернення та сплати передбачених договором процентів і комісії, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підтверджуються належними і допустимими доказами.

З письмових доказів, наданих позивачем, вбачається, що сторонами було погоджено розмір кредиту, строк кредитування, процентну ставку, порядок нарахування та сплати процентів, а також розмір передбачених договором комісій. Відповідач, укладаючи кредитний договір, погодився з його умовами, а отримання ним кредитних коштів підтверджене матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна сума заборгованості за кредитом у розмірі 2500,00 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 3875,00 грн, комісія, пов`язана з наданням кредиту, у розмірі 225,00 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 450,00 грн.

Щодо стягнення неустойки.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1250,00 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, вирішуючи питання про можливість стягнення з відповідача неустойки, суд враховує положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Зазначеною нормою встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Враховуючи, що кредитний договір №10.03.2025-100001753 укладений 10.03.2025, тобто в період дії в Україні воєнного стану, на спірні правовідносини поширюється дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Отже, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, а нарахована позивачем неустойка у розмірі 1250,00 грн стягненню не підлягає.

При цьому посилання позивача на положення Закону України «Про споживче кредитування» не спростовують висновку суду, оскільки спеціальні положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України прямо встановлюють звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану. Положення щодо неустойки у матеріалах справи також наведені позивачем як умова договору, однак така договірна умова не може застосовуватися всупереч імперативним вимогам закону.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт порушення відповідачем умов кредитного договору та наявність заборгованості за кредитом, процентами і комісіями, однак правові підстави для стягнення неустойки відсутні.

Отже, позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №10.03.2025-100001753 від 10.03.2025 у загальному розмірі 7050,00 грн, яка складається з: 2500,00 грн основного боргу, 3875,00 грн процентів за користування кредитом, 225,00 грн - комісії, пов`язаної з наданням кредиту, та 450,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки у розмірі 1250,00 грн слід відмовити.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Споживчий центр» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Оскільки позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 задоволено частково, а саме на 7050,00 грн із заявлених 8300,00 грн, що становить 84,94 % позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2057,58 грн.

В іншій частині судовий збір залишається за позивачем пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 49, 76, 81, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 278 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 549, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №10.03.2025-100001753 від 10.03.2025 у розмірі 7050 (сім тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок - основний борг; 3875 (три тисячі вісімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок - проценти за користування кредитом; 225 (двісті двадцять п`ять) гривень 00 копійок - комісія, пов`язана з наданням кредиту; 450 (чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок - комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2057 (дві тисячі п`ятдесят сім) гривень 58 копійок.

У задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення із ОСОБА_1 неустойки у розмірі 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА