Решение № 139608644, 09.09.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1635/26

Провадження № 2/439/1019/26

09 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі судді Петейчука Б.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 , у яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 184 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 01 квітня 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Авіра Груп», як первісним кредитором, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Кредитний договір № 134122, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення (90 днів) та оплату за користування грошовими коштами за відсотковою ставкою 0,72% на добу, про що підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором первісний кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору, перерахувавши 01 квітня 2025 року кошти в сумі 8 000,00 гривень на його платіжну банківську картку № НОМЕР_1 . Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, належним чином та своєчасно грошові кошти для повного погашення заборгованості за борговим зобов`язанням не надав.

19 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп » та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» було укладено Договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором № 134122 від 01 квітня 2025 року перейшло до позивача.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за договором відповідач у повному обсязі не виконував, унаслідок чого станом на 20 лютого 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 15 184 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, з яких: 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5 184 (п`ять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок прострочена заборгованість за відсотками; 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок плата за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаним кредитним договором у повному обсязі, а також понесені судові витрати.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Представник позивача Пархомчук С.В. у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі позивача і за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України вказане дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно із частиною другою статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з таких мотивів.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Доказами у справі встановлено, що 01 квітня 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та ТОВ «ФК «Авіра Груп», як первісним кредитором, було укладено електронний Кредитний договір за номером: 134122. Позичальнику відповідно до умов договору надано кредит в сумі 8 000,00 гривень, строком на 90 днів, із відсотковою ставкою 0,72% за кожен день користування кредитом. Пунктом 1.4 Договору сторони також погодили плату за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в розмірі 2 000,00 гривень.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідача, що підтверджується наданою інформаційною довідкою та випискою з рахунку.

19 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп » та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до якого ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 134122 від 01 квітня 2025 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, станом на 20 лютого 2026 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 15 184 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, з яких: 8 000,00 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5 184,00 гривень прострочена заборгованість за відсотками; 2 000,00 гривень плата за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту.

Мотиви суду.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір підписується за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», або за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником, та ТОВ «ФК «Авіра Груп» було укладено Кредитний договір № 134122 від 01 квітня 2025 року, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Венера Фінанс». Сума наданого кредиту складає 8 000,00 гривень.

У свою чергу ОСОБА_1 умови договору в повному обсязі не виконав та допустив заборгованість за договором кредиту, яка підтверджена належними доказами в загальній сумі 15 184 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, що складається з: 8 000,00 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5 184,00 гривень прострочена заборгованість за відсотками; 2 000,00 гривень плата за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю у сумі 15 184 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, оскільки вони доведені належними доказами.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» сплатив судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в повному розмірі в сумі - 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

Доказами у справі встановлено, що між ТзОВ «ФК «Венера Фінанс» та Адвокатським об`єднанням укладено договір про надання правничої (правової) допомоги. Відповідно до умов договору та акта наданих послуг заявлена позивачем до стягнення вартість послуг професійної правничої допомоги за розгляд даної справи становить 15 500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Адвокатом Пархомчуком С.В. надано ТзОВ «ФК «Венера Фінанс» професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ТзОВ «ФК «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Судом враховується, що оплата за надані послуги правничої допомоги визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правнича допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).

Оцінюючи розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 500,00 грн, суд враховує складність цієї справи, обсяг наданих адвокатом послуг, незначну кількість процесуальних документів, ціну позову в сумі 15 184,00 грн, а також те, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За таких обставин, суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 15 500,00 грн не співмірним зі складністю справи та завищеним, а тому, виходячи з засад розумності, співмірності та справедливості, доходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

На підставі статей 16, 512, 514, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 134122 від 01 квітня 2025 року в розмірі 15 184 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс», місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ: 43561872.

Відповідач: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Б.М. Петейчук