Постановление суда № 139605839, 09.09.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2-о/748/94/26

Єдиний унікальний № 748/2884/26

У Х В А Л А

09 вересня 2026 рокум. Чернігів

Суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області Хоменко Л.В., ознайомившись із заявою Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, заінтересована особа ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою,

В С Т А Н О В И В:

Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області через свого представника адвоката Павленко О.В. звернулась до суду із заявою, у якій просить визнати відумерлою спадщиною майнове право на земельну частку (пай) розміром 5,84 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП «Андріївське» с. Андріївка Чернігівського району, яке належало на підставі сертифіката серії ЧН № 0080600 (зареєстрованого 12 серпня 1996 року в Книзі записів реєстрації за № 601) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати майнове право на вказану земельну частку (пай), яке визнано відумерлою спадщиною, у комунальну власність територіальної громади в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175-178 ЦПК України.

Частиною другою ст. 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження загального або спрощеного та окремого провадження.

Так, згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви, поданої в порядку окремого провадження, - при вирішенні даного питання суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позовної заяви, зокрема, положеннями статті 185 ЦПК України.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

У постанові від 18 травня 2022 року у справі № 643/6125/16 Верховний Суд зауважив, що особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч.4 ст. 294 ЦПК України).

Заявник у справі про визнання спадщини відумерлою - це особа, в інтересах якої в суді порушується справа про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваного права на спадщину, необхідних для реалізації нею майнових прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права. Отже, набуття права власності на відумерлу спадщину територіальною громадою можна розглядати як правовий засіб, що слугує досягненню визначеності у відносинах власності на засадах справедливості.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.

Як вбачається із заяви, заявником зазначено заінтересованою особою приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Чуприненко О.В.

Нотаріус не є особою, права чи обов`язки якої можуть бути змінені чи порушені у разі визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді, оскільки він є публічною особою, яка лише здійснює делеговані державою повноваження щодо посвідчення прав та фактів, і не має власного матеріального чи процесуального інтересу в цій справі.

Як вбачається з матеріалів заяви, на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 29 липня 1996 року № 330 ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0080600. Розмір вказаної земельної частки (паю) становить 5,84 в умовних кадастрових гектарах без виділення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель КСП «Андріївське» с. Андріївка на території Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 №28, державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.

Таким місцевим органом виконавчої влади на території Чернігівського району Чернігівської області є Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівської області.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються визнанням обставин. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути залучена до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають визнанню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки (п. 41, 42 постанови Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 216/354/24).

Проте, заявником не залучено у якості заінтересованої особи КСП «Андріївське» (або його правонаступника) та Чернігівську районну державну адміністрацію Чернігівської області, не зазначено будь-яких їх даних.

Таким чином, заявнику належить визначитися із колом заінтересованих осіб у цій справі, на інтереси та (або) обов`язки яких вплине ухвалене судом рішення.

Незалучення до участі в справі особи, яка повинна бути обов`язково залучена може свідчити про необґрунтованість заявлених вимог із відповідними правовими наслідками.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим обєктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Отже вимоги у цій справі про визнання майнового права на земельну частку (пай) відумерлою спадщиною та передання спадкового майна у власність територіальної громади в особі Михайло-Коюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці.

Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно ч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази проведення оцінки майна, щодо якого позивач просить запис про право власності. Таким чином, позивачу слід вказати ціну позову згідно грошової оцінки вартості майна на час звернення до суду, яку необхідно надати суду.

Відповідно до частин 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких підстав заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для виправлення вказаних недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 175-177, 185, 293, 294 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, заінтересована особа ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом строку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі неусунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хоменко Л.В.