Решение № 139601387, 19.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/4975/26

Номер провадження2/205/3959/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) в особі свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 09.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі Первісний кредитор, ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 було укладено Договір № 8841571 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти на умовах строковості, зворотності та платності.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином умови Кредитного договору не виконувала, у зв`язку з чим станом на 28.10.2025 року за Договором № 8841571 про надання споживчого кредиту від 09.03.2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 107 790 грн. 00 коп., з яких: 40 000 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу, 47 790 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 20 000 грн. 00 коп. заборгованість за пенею та штрафними санкціями.

Також позивач посилається на те, що 28.10.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 28102025, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив, а Позивач набув права вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 8841571 про надання споживчого кредиту від 09.03.2025 року.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором та на набуття права вимоги за договором факторингу, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 8841571 про надання споживчого кредиту від 09.03.2025 року у загальному розмірі 107 790 грн. 00 коп., а також судові витрати по справі.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву не подала.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені нею причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 09.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 8841571 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов вказаного Кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 40 000 грн. 00 коп. строком на 360 календарних днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,00 % на день.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 28102025, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні йому права грошової вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників, а останнє набуло відповідні права вимоги.

Відповідно до Акта приймання-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 28102025 від 28.10.2025 року та Витягу з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 8841571 про надання споживчого кредиту від 09.03.2025 року.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином зобов`язання за Кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим станом на 28.10.2025 року за Договором № 8841571 про надання споживчого кредиту від 09.03.2025 року обліковується заборгованість у загальному розмірі 107 790 грн. 00 коп., з яких: 40 000 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу, 47 790 грн. 00 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 20 000 грн. 00 коп. заборгованість за пенею та штрафними санкціями.

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої зобов`язання за Кредитним договором не виконує, а право вимоги за ним перейшло до позивача, між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладення договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та прийняття такої пропозиції другою стороною.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що моментом підписання електронного правочину може бути, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» Договір № 8841571 про надання споживчого кредиту від 09.03.2025 року, відповідно до якого отримала кредит у розмірі 40 000 грн. 00 коп. строком на 360 календарних днів. Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

Крім того, матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, в якому визначені сума кредиту, строк кредитування, спосіб його отримання, процентна ставка та інші умови кредитування.

З огляду на зазначене, з урахуванням установлених обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого у відповідача виник обов`язок повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними у порядку та строки, погоджені сторонами.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджено факт отримання відповідачем кредитних коштів та неналежного виконання нею зобов`язань щодо їх повернення.

Доказів погашення заборгованості за основною сумою кредиту матеріали справи не містять.

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем, підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникало зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договору, то позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту по вказаному кредитному договорі ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає про таке.

Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що умовами Договору № 8841571 про надання споживчого кредиту від 09.03.2025 року сторони погодили строк кредитування тривалістю 360 календарних днів, а також порядок та розмір плати за користування кредитними коштами.

Стандартна процентна ставка за користування кредитом становила 1,00 % на день від залишку заборгованості, а порядок її нарахування визначений умовами Кредитного договору та паспортом споживчого кредиту, з якими відповідач ознайомилася та погодилася під час укладення договору.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 28.10.2025 року заборгованість за процентами за користування кредитом становить 47 790 грн. 00 коп.

При цьому Договір укладено 09.03.2025 року строком на 360 календарних днів, а право вимоги за ним відступлено позивачу 28.10.2025 року, тобто до закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, заявлені до стягнення проценти нараховані у межах строку кредитування, визначеного сторонами.

Доказів сплати вказаної заборгованості або обставин, які б спростовували здійснений кредитодавцем розрахунок, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 47 790 грн. 00 коп. ґрунтуються на умовах укладеного сторонами договору, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафних санкцій, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Таким чином, у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), нарахованої за прострочення виконання кредитного зобов`язання.

Оскільки Кредитний договір між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено 09.03.2025 року, а заявлена позивачем неустойка у розмірі 20 000 грн. 00 коп. нарахована у період дії воєнного стану за невиконання відповідачем зобов`язань за таким договором, правові підстави для її стягнення відсутні.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафних санкцій у розмірі 20 000 грн. 00 коп. слід відмовити.

Щодо наявності у позивача права вимоги на підставі Договору факторингу № 28102025 від 28.10.2025 року суд зазначає про таке.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.10.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 28102025.

Відповідно до Акта приймання-передачі Реєстру боржників та Витягу з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 8841571 про надання споживчого кредиту від 09.03.2025 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено перехід до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за вказаним Кредитним договором у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу такого права.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вимоги закону, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за Договором № 8841571 про надання споживчого кредиту від 09.03.2025 року станом на 28.10.2025 року у загальному розмірі 87 790 грн. 00 коп., з яких: 40 000 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу, 47 790 грн. 00 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, а у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафних санкцій у розмірі 20 000 грн. 00 коп. слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 168 грн. 40 коп. (87 790 грн. 00 коп. х 2 662 грн. 40 коп.: 107 790 грн. 00 коп. = 2 168 грн. 40 коп.).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за Договором № 8841571 про надання споживчого кредиту від 09.03.2025 року, станом на 28.10.2025 року, у загальному розмірі 87 790 грн. 00 коп., з яких: 40 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 47 790 грн. 00 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом.

3. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені та штрафних санкцій у розмірі 20 000 грн. 00 коп. відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 2 168 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.