Постановление суда № 139596111, 09.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 4-с/760/105/26

В справі 760/14873/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

09 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Коробенко С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув цивліьну справу за скаргою ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Глухеньким Олександром Анатолійовичем, на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) у виконавчому провадженні № 49183536, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

ІІ. Описова частина

27 квітня 2026 року до Солом?янського районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Глухеньким Олександром Анатолійовичем, на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Ніжніка Владислава Валерійовича у виконавчому провадженні № 49183536.

В обґрунтування скарги зазначено таке.

Рішенням Солом?янського районного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року у справі № 760/12586/14-ц позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково; зустрічний позов ОСОБА_1 про припинення поруки задоволено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 17 червня 2015 року рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким, серед іншого, солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором, що складається із 13.326,22 доларів США (179.025,78 грн) простроченої заборгованості по кредиту, 455,11 доларів США (6.113,99 грн) суми дострокового стягнення кредиту, 3.271,37 доларів США (43.947,92 грн) відсотків за користування кредитними коштами, 376,76 доларів США (5.061,44 грн) підвищених відсотків.

17 липня 2015 року Апеляційним судом міста Києва видано виконавчий лист №760/12586/14-ц про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» вищезазначеної заборгованості, на підставі якого у Подільському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження № 49183536.

У межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на картковий рахунок скаржниці № НОМЕР_1 , відкритий у НОМЕР_2 по місту Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», на який їй нараховується пенсія. Зазначений картковий рахунок є пенсійним рахунком, на який скаржниці нараховується виключно пенсія, інших доходів вона не має.

Скаржниця ОСОБА_1 є особою похилого віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не працює, інших джерел доходу, окрім пенсії, не має. Пенсія є єдиним джерелом її існування. Зазначені обставини підтверджуються пенсійним посвідченням, довідкою АТ «Ощадбанк» про відкриття рахунку № НОМЕР_1 у НОМЕР_2 по місту Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», а також випискою по картковому рахунку АТ «Ощадбанк» за період з 17 квітня 2026 року по 23 квітня 2026 року, з якої вбачається, що рахунок є пенсійним та має ознаку «арештований рахунок».

Скаржницею та її представником вісім разів подавалися заяви до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві про зняття арешту з пенсійного рахунку, а саме: 30 червня 2020 року - заява ОСОБА_1 на ім?я начальника відділу про зняття арешту; 03 вересня 2023 року - заява ОСОБА_1 на ім?я начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваля В.В. про зняття арешту з рахунків у банках України за виконавчим провадженням № 49183536; 21 вересня 2023 року - заява ОСОБА_1 на ім?я начальника відділу про зняття арешту з банківського пенсійного рахунку в АТ «Ощадбанк»; 11 листопада 2024 року - заява представника боржника адвоката Глухенького О.А. на ім?я начальника відділу про зняття арешту з карткового рахунку, по якому боржник отримує пенсію, та визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій; 14 листопада 2024 року - повторна заява представника боржника адвоката Глухенького О.А. про зняття арешту з карткового рахунку, по якому боржник отримує пенсію; 20 січня 2025 року - заява представника боржника адвоката Глухенького О.А. (втретє) про зняття арешту з карткового рахунку, по якому боржник отримує пенсію; 06 червня 2025 року - заява ОСОБА_1 на ім?я державного виконавця Ніжніка В.В. про негайне зняття арешту з пенсійного карткового рахунку; 20 квітня 2026 року - повторна заява ОСОБА_1 на ім?я державного виконавця Ніжніка В.В. про зняття арешту з карткового рахунку, на який нараховується пенсія, з приєднанням довідки з банку; 26 квітня 2026 року - заява представника ОСОБА_1 на ім?я начальника виконавчої служби про зняття арешту з пенсійного карткового рахунку та повернення протиправно стягнутих пенсійних коштів, з приєднанням довідки з банку. До кожної із зазначених заяв долучалися документи, що підтверджують спеціальний (пенсійний) режим використання карткового рахунку - довідки АТ «Ощадбанк».

Незважаючи на численні звернення скаржниці та її представника, державний виконавець Ніжнік В.В. не лише не зняв арешт з пенсійного рахунку, але і протиправно звернув стягнення на пенсійні кошти скаржниці: 17 квітня 2026 року з пенсійного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк» державним виконавцем протиправно списано грошові кошти у розмірі 50.987,86 грн (п?ятдесят тисяч дев?ятсот вісімдесят сім гривень 86 копійок) як часткова оплата платіжної інструкції від 16 квітня 2026 року на суму 50.987,86 грн, стягнення за виконавчим провадженням № 49183536, із зазначенням залишку до сплати 174.288,13 грн. Зазначений факт підтверджується випискою АТ «Ощадбанк» по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 17 квітня 2026 року по 23 квітня 2026 року, з якої вбачається, що 17 квітня 2026 року о 00:00 здійснено операцію списання коштів з арештованого рахунку.

Внаслідок протиправних дій державного виконавця скаржниця, яка є людиною похилого віку та має пенсію як єдине джерело доходу, фактично позбавлена засобів до існування, можливості купувати ліки, продукти харчування та сплачувати комунальні послуги. Більше того, баланс пенсійного рахунку скаржниці станом на 23 квітня 2026 року становить -174.293,13 грн, що означає неможливість отримання пенсії за наступний місяць.

Скаржниця вважає рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Ніжніка В.В. протиправними, посилаючись на частину першу статті 18, пункт 2 частини першої статті 48, частину третю статті 52, пункт 1 частини четвертої статті 59, частину другу статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», частину другу статті 50 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», а також на те, що державний виконавець стягнув з пенсійного рахунку одночасно 50.987,86 грн, що складає значно більший відсоток від пенсії, ніж передбачений законом, та фактично призвело до утворення від?ємного балансу на пенсійному рахунку.

Скаржниця також посилається на те, що згідно з пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації). Загальновідомим є факт введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, який на цей час не скасовано та не припинено, а виконавче провадження № 49183536 не належить до жодного з винятків, передбачених наведеною нормою. Отже, державний виконавець був прямо зобов?язаний законом припинити звернення стягнення на пенсію скаржниці та зняти арешт з її пенсійного рахунку.

Скаржниця посилається також на статті 41, 46 Конституції України, рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року та на сталу практику Верховного Суду щодо неправомірності арешту пенсійних коштів.

З огляду на викладене скаржниця просить:

-визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Ніжніка Владислава Валерійовича щодо незняття арешту з коштів у межах виконавчого провадження № 49183536, які обліковуються на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Ощадбанк» на ім?я ОСОБА_1 та використовується для зарахування пенсії;

-визнати протиправними дії вказаного державного виконавця щодо стягнення 17 квітня 2026 року з пенсійного рахунку ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 50.987,86 грн;

-зобов?язати державного виконавця скасувати арешт грошових коштів у межах виконавчого провадження № 49183536, які обліковуються на вказаному банківському рахунку;

-зобов?язати державного виконавця повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 50.987,86 грн, які були протиправно стягнуті 17 квітня 2026 року з пенсійного рахунку;

-стягнути з Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Солом?янського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року скаргу прийнято до розгляду, призначено судове засідання.

В порядку підготовки до розгляду судом досліджено матеріали виконавчого провадження № 49183536, які містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) за наявним ідентифікатором, зокрема досліджено витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, постанови державних виконавців, відповіді на запити до Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України, платіжні інструкції та листи Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві.

У судове засідання, призначене на 02 вересня 2026 року, учасники розгляду не з?явилися, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Представник скаржниці - адвокат Глухенький О.А. подав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримав та просив задовольнити її в повному обсязі. Заінтересовані особи причин неявки суду не повідомили, відзиву на скаргу не подали.

Відповідно до частини другої статті 450 Цивільного процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає вирішенню питання про розгляд скарги.

З урахуванням наведеного суд визнав за можливе розглянути скаргу за наявними у справі матеріалами за відсутності учасників розгляду. Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у зв?язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Датою ухвали зазначається дата складання її повного тексту.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження № 49183536, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги з таких підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов?язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Справу № 760/12586/14-ц як суд першої інстанції розглянув Солом?янський районний суд міста Києва, а тому ця скарга підлягає розгляду цим судом.

Судом встановлено такі обставини.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Жорноклея О.А. від 30 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження № 49183536 з примусового виконання виконавчого листа № 760/12586/14-ц, виданого 17 липня 2015 року Апеляційним судом міста Києва, боржником за яким є ОСОБА_1 , стягувачем - Акціонерне товариство «Універсал Банк».

Постановою від 10 лютого 2016 року виконавче провадження зупинено у зв?язку з відкриттям касаційного провадження, постановою від 07 жовтня 2019 року - поновлено. Постановами від 13 та 14 січня 2020 року виконавче провадження передано до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) та прийнято ним до виконання.

Постановами заступника начальника відділу Кравцової О.С. від 03 квітня 2020 року, державного виконавця Тимошенко Я.І. від 09 вересня 2021 року та державного виконавця Ніжніка В.В. від 08 листопада 2024 року накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів. Останньою з наведених постанов арешт накладено у межах суми звернення стягнення 225.275,99 грн.

Кожна із зазначених постанов містить пряме застереження про те, що арешт не поширюється на кошти, що містяться на рахунках, які мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Судом встановлено, що 08 листопада 2024 року, тобто в день винесення останньої постанови про арешт коштів, державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві у виконавчому провадженні № 49183536 через автоматизовану систему виконавчого провадження було направлено запит № 237942241 до Пенсійного фонду України про фізичних осіб-боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник. Того ж дня, 08 листопада 2024 року, отримано відповідь, згідно з якою щодо боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) зазначено ознаку виду виплати «01 - пенсія», орган Пенсійного фонду України - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (Подільський район), розмір пенсії - 2.725,00 грн.

Також 08 листопада 2024 року державним виконавцем направлено запит №237942271 до Державної податкової служби України про джерела та суми доходів боржника, за результатами розгляду якого отримано відповідь про те, що інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичної особи, а також про суму річного доходу, задекларованого фізичною особою, у Державному реєстрі відсутня.

За відповіддю Державної податкової служби України на запит № 336564711 від 12 травня 2026 року єдиним податковим агентом, який нараховував дохід боржнику, є Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (податковий номер 22886300), сума нарахованого доходу - 500,00 грн за 3 квартал 2025 року.

Отже, станом на 08 листопада 2024 року державному виконавцю було достеменно відомо з офіційних джерел, отриманих за його власними запитами, що єдиним доходом боржника ОСОБА_1 є пенсія, яка виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, у розмірі 2.725,00 грн на місяць, та що інших доходів боржник не має.

Згідно з довідками АТ «Ощадбанк» на ім?я ОСОБА_1 у ТВБВ №10026/0104 ГУ по місту Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» відкрито пенсійний рахунок № НОМЕР_1 (продукт PENS_SOC_UAH_24). Аналогічне позначення продукту міститься і у виписці АТ «Ощадбанк» по цьому картковому рахунку за період з 17 квітня 2026 року по 23 квітня 2026 року.

Зазначені довідки подавалися боржником та її представником державному виконавцю разом із заявами про зняття арешту, які надходили до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві 30 червня 2020 року, 05 вересня 2023 року, 21 вересня 2023 року, 14 листопада 2024 року, 22 січня 2025 року, 06 червня 2025 року, 20 квітня 2026 року та 27 квітня 2026 року.

Листами від 22 вересня 2023 року № 129 868, від 02 грудня 2024 року № 168 041, від 18 лютого 2025 року № 8 814, від 01 липня 2025 року № 66 914, від 01 травня 2026 року № 41 210, від 20 травня 2026 року № 46 267 та від 20 травня 2026 року № 46 471 Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві повідомляв боржника про відсутність підстав для зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 , посилаючись на те, що від банківських установ не надходила інформація про заборону звернення стягнення на кошти на рахунках боржника або про спеціальний режим використання таких рахунків, а боржником не надано банківської виписки за рахунком за період не менше шести місяців.

17 квітня 2026 року з пенсійного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк» списано грошові кошти у розмірі 50.987,86 грн з призначенням «Списання коштів з арештованого рахунку. Часткова оплата платіжної інструкції від 16 квітня 2026 року на суму 50.987,86 грн, стягнення за виконавчим провадженням № 49183536, залишок до сплати 174.288,13 грн». Зазначені кошти перераховані на рахунок Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з випискою АТ «Ощадбанк» початковий баланс за вказаним рахунком становив «-123.305,27 грн», кінцевий баланс станом на 23 квітня 2026 року «-174.293,13 грн».

30 квітня 2026 року, тобто вже після подання цієї скарги, Подільським відділом державної виконавчої служби у місті Києві виставлено платіжну інструкцію № 100887 на суму 174.288,13 грн до того самого пенсійного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк», а також платіжні інструкції №100888 та № 100889 на ту саму суму до інших рахунків боржника.

20 травня 2026 року головним державним виконавцем Ніжніком В.В. винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, якою для боржника визначено рахунок № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк».

Із витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 08 вересня 2026 року вбачається, що за весь час здійснення виконавчого провадження № 49183536 державними виконавцями не вчинялася виконавча дія «звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника» та не виносилася відповідна постанова, яка підлягала б направленню до органу Пенсійного фонду України. Також з цього витягу вбачається, що станом на день постановлення ухвали виконавче провадження № 49183536 наразі перебуває у провадженні державного виконавця Чаленко Ірини Володимирівни.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов?язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту, зокрема, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов?язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

За змістом частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім?ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я, а також у зв?язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках; з усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Підпунктом 3 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 11 квітня 2023 року № 3048-IX, який набрав чинності 06 травня 2023 року) встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Загальновідомим і таким, що не потребує доказування, є факт запровадження в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану, дія якого станом на час розгляду цієї скарги не припинена та не скасована.

Виконавче провадження № 49183536 відкрито з примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь банківської установи. Це рішення не є рішенням про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, а боржник ОСОБА_1 є громадянкою України. Відтак виконавче провадження № 49183536 не належить до жодного з винятків, передбачених підпунктом 3 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», і звернення стягнення на пенсію боржника у цьому виконавчому провадженні прямо заборонене законом на весь період дії воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19 та від 20 квітня 2022 року у справі №756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) сформулювала правовий висновок про те, що, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом; при цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, зобов?язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно з частиною четвертою статті 59 цього Закону. Разом з тим виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього.

У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що обмеження звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунку боржника і є його доходом, стосуються категорії «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом» у розумінні абзацу другого частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 642/6675/18 (провадження № 61-11118св19), вказавши, що чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення відрахувань з пенсії, а арешт пенсійних коштів особи позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.

Застосовуючи наведені норми права та правові висновки до встановлених обставин, суд виходить з того, що вимога про наявність у виконавця документального підтвердження спеціального (пенсійного) характеру рахунку у цій справі є повністю виконаною, причому не лише боржником, а й самим державним виконавцем.

Заперечення Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві, викладені у листах від 02 грудня 2024 року № 168 041, від 18 лютого 2025 року № 8 814, від 01 липня 2025 року № 66 914, від 01 травня 2026 року № 41 210 та від 20 травня 2026 року № 46 471, про те, що відділ не володіє документальним підтвердженням спеціального режиму використання рахунку, спростовуються матеріалами самого виконавчого провадження. Ще 08 листопада 2024 року державний виконавець Ніжнік В.В. за власним запитом отримав з Пенсійного фонду України офіційну інформацію про те, що боржник є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію в розмірі 2.725,00 грн, а з Державної податкової служби України - інформацію про відсутність будь-яких інших доходів боржника. Одночасно боржником та її представником неодноразово подавалися довідки АТ «Ощадбанк», якими рахунок № НОМЕР_1 прямо визначено як пенсійний.

Сукупність цих відомостей є достатнім документальним підтвердженням у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», а тому з моменту отримання відповіді Пенсійного фонду України від 08 листопада 2024 року у державного виконавця виник обов?язок зняти арешт з коштів, що обліковуються на вказаному рахунку. Цього обов?язку державний виконавець не виконав ані у 2024 році, ані після повторних заяв боржника у 2025 та 2026 роках.

Посилання відділу державної виконавчої служби на ненадання боржником банківської виписки за період не менше шести місяців суд відхиляє, оскільки такої вимоги пункт 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» не містить, а покладення на боржника - особу похилого віку додаткових, не передбачених законом обтяжень за наявності у виконавця офіційних відомостей Пенсійного фонду України є проявом надмірного формалізму та не узгоджується з обов?язком виконавця, встановленим частиною першою статті 18 цього Закону, діяти неупереджено та ефективно.

Суд також враховує, що постанова про арешт коштів боржника від 08 листопада 2024 року містить пряме застереження про непоширення арешту на кошти, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відтак подальше збереження арешту саме щодо пенсійного рахунку боржника не відповідає навіть змісту постанови, винесеної самим державним виконавцем.

Щодо звернення стягнення на кошти 17 квітня 2026 року суд зазначає таке.

Списані з рахунку № НОМЕР_1 кошти у розмірі 50.987,86 грн за своєю правовою природою є пенсійними та соціальними виплатами. Такий висновок ґрунтується на тому, що вказаний рахунок відкрито як пенсійний (продукт PENS_SOC_UAH_24), єдиним доходом боржника за даними Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України є пенсія та соціальна виплата, а сама сума списання співвідноситься з розміром пенсії боржника таким чином, що при розмірі пенсії 2.725,00 грн списана сума становить еквівалент приблизно вісімнадцяти з половиною місячних пенсій, тобто фактично всю пенсію, накопичену на арештованому рахунку за період з моменту накладення арешту постановою від 08 листопада 2024 року і до дня списання.

Отже, 17 квітня 2026 року державним виконавцем було звернено стягнення саме на пенсію боржника, що прямо заборонено підпунктом 3 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» на весь період дії воєнного стану.

Та обставина, що стягнення здійснено шляхом списання коштів з поточного (карткового) рахунку боржника, а не шляхом винесення постанови про звернення стягнення на пенсію в порядку статей 68-70 Закону України «Про виконавче провадження», не змінює правової природи стягнутих коштів і не може слугувати підставою для незастосування наведеної заборони. Протилежний підхід дозволяв би обходити імперативну норму закону шляхом обрання іншої процедури стягнення тих самих коштів, що є неприпустимим. Показово, що за весь час здійснення виконавчого провадження № 49183536 постанова про звернення стягнення на пенсію боржника, яка мала б надсилатися до органу Пенсійного фонду України та виконуватися з дотриманням установлених статтею 70 цього Закону обмежень, взагалі не виносилася.

Крім того, одноразове списання з пенсійного рахунку суми, що дорівнює багатомісячному розміру пенсії, суперечить і частині другій статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» та частині другій статті 50 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», за якими за цим видом стягнення з пенсії може бути відраховано не більш як 20 відсотків її розміру.

Наслідком оскаржуваних дій стало утворення від?ємного балансу пенсійного рахунку боржника у розмірі 174.293,13 грн станом на 23 квітня 2026 року, що позбавляє скаржницю, яка є особою похилого віку та не має інших джерел доходу, засобів до існування. Такий стан речей несумісний зі статтею 46 Конституції України, за якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, а також зі статтею 41 Конституції України, яка закріплює принцип непорушності права приватної власності.

Суд також бере до уваги, що 30 квітня 2026 року, тобто вже після подання цієї скарги та після заяви представника боржника від 26 квітня 2026 року, відділом державної виконавчої служби виставлено платіжну інструкцію № 100887 на суму 174.288,13 грн до того самого пенсійного рахунку боржника, що свідчить про триваючий характер порушення та про необхідність застосування судом заходів, спрямованих на поновлення порушеного права скаржниці.

Винесення 20 травня 2026 року постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій не усуває встановлених порушень, оскільки ця постанова прийнята на підставі підпункту 1 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» і лише надає боржнику можливість здійснювати видаткові операції в межах двох розмірів мінімальної заробітної плати на місяць, проте не знімає арешт з коштів і не поновлює право боржника на отримання пенсії в повному обсязі.

Щодо строку звернення зі скаргою суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 449 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Про списання коштів 17 квітня 2026 року скаржниця дізналася з виписки АТ «Ощадбанк», сформованої 23 квітня 2026 року, а скаргу подано 27 квітня 2026 року, тобто в межах встановленого законом строку.

Бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з пенсійного рахунку боржника має триваючий характер, оскільки обов?язок, передбачений пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», не є одноразовим і зберігається протягом усього часу існування підстав для зняття арешту. Такий обов?язок не виконаний і на час розгляду скарги, що виключає висновок про пропуск строку звернення до суду в цій частині. Крім того, як убачається з листа Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 20 травня 2026 року № 46 471, відповіді на заяви боржника надсилалися простими поштовими відправленнями, а надати номери рекомендованих поштових відправлень відділ не має можливості; отже, доказів того, коли саме скаржниця отримала ці відповіді, матеріали справи не містять.

Щодо особи, на яку слід покласти обов?язок усунути допущені порушення, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 451 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов?язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскаржувані бездіяльність та дії вчинені державним виконавцем Ніжніком Владиславом Валерійовичем, а тому саме вони підлягають визнанню протиправними. Водночас, як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 08 вересня 2026 року, виконавче провадження № 49183536 наразі перебуває у провадженні іншої посадової особи, а ОСОБА_3 позначений у реєстрі як такий, що не діє. За таких обставин покладення обов?язку усунути порушення персонально на ОСОБА_3 унеможливило б виконання ухвали суду, а тому такий обов?язок належить покласти на державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 49183536.

Оскільки протиправно стягнуті з пенсійного рахунку кошти у розмірі 50.987,86 грн були списані без законних підстав, належним способом поновлення порушеного права скаржниці є покладення на державного виконавця обов?язку повернути ці кошти на пенсійний картковий рахунок ОСОБА_1 .

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

IV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 18, 48, 52, 59, 68, 70 та пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», статтею 50 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», статтями 41, 46 Конституції України, статтями 141, 259, 260, 353, 354, 447, 448, 449, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалив:

1.Скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Глухеньким Олександром Анатолійовичем, задовольнити.

1.1.Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Ніжніка Владислава Валерійовича щодо незняття арешту з грошових коштів у межах виконавчого провадження № 49183536, які обліковуються на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Ощадбанк» (ТВБВ № 10026/0104 ГУ по місту Києву та Київській області) на ім?я ОСОБА_1 та використовується для зарахування пенсії.

1.2.Визнати протиправними дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Ніжніка Владислава Валерійовича щодо звернення стягнення 17 квітня 2026 року з пенсійного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого у АТ «Ощадбанк», грошових коштів у розмірі 50.987,86 грн (п?ятдесят тисяч дев?ятсот вісімдесят сім гривень 86 копійок).

1.3.Зобов?язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 49183536, зняти арешт з грошових коштів у межах виконавчого провадження № 49183536, які обліковуються на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Ощадбанк» (ТВБВ № 10026/0104 ГУ по місту Києву та Київській області) на ім?я ОСОБА_1 для зарахування пенсії.

1.4.Зобов?язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 49183536, повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 50.987,86 грн (п?ятдесят тисяч дев?ятсот вісімдесят сім гривень 86 копійок), стягнуті 17 квітня 2026 року з пенсійного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ «Ощадбанк» на ім?я ОСОБА_1 , шляхом перерахування зазначеної суми на той самий пенсійний картковий рахунок.

2.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасники справи, яким ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Суддя: