Постановление суда № 139587350, 26.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15210/26

Провадження № 2/161/7338/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьк цивільну справу № 161/15210/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ЖКП № 11 Луцької міської ради в особі Ліквідаційної комісії про стягнення решти нарахованної але не виплаченої заробітної плати та індексу споживчих цін,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. З підстав, викладених в позовній заяві, просить суд стягнути ЖКП № 11 Луцької міської ради в особі Ліквідаційної комісії решти коштів по заробітній платі за період з 01 січня 2022 року по 30 листопада 2022 року в сумі 89 075,65 гривень та індексацію в сумі 54 336,15 гривень, що разом становить 143 411,80 гривень.

Дослідивши письмові матеріали заяви та справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Судом достовірно встановлено і це вбачається з письмових матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. З підстав, викладених в позовній заяві, просить суд стягнути ЖКП № 11 Луцької міської ради в особі Ліквідаційної комісії решти коштів по заробітній платі за період з 01 січня 2022 року по 30 листопада 2022 року в сумі 89 075,65 гривень та індексацію в сумі 54 336,15 гривень, що разом становить 143 411,80 гривень.

Також судом достовірно встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2024 року (цивільна справа № 161/19012/23) позов ОСОБА_1 до житлово комунального підприємства № 11 Луцької міської ради в особі Ліквідаційної комісії в особі її голови, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Луцька міська рада про стягнення невиплачених сум заробітної плати задоволено частково.

Стягнуто з житлово комунального підприємства № 11 Луцької міської ради в особі Ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 71 900 (сімдесят одна тисяча дев`ятсот) гривень 00 копійок невиплаченої заробітної плати за період роботи з 01 січня 2022 року по 30 листопада 2022 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Предметом позову в цивільній справі № 161/19012/23) було стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 січня 2022 року по 30 листопада 2022 року 231 139,40 гривень, ЄСВ в сумі 58 895,27 гривень, індексації в сумі 68 417,26 гривень.

При цьому, розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 січня 2022 року по 30 листопада 2022 року в сумі 231 139,40 гривень складався з 198 000 гривень заробітної плати, виходячи з суми посадового окладу 18 000 гривень на місяць, та 33 139,40 гривень компенсації за невикористану відпустку.

Ухвалюючи рішення від 04 червня 2024 року (цивільна справа № 161/19012/23), суд констатував, що ОСОБА_2 не займав посаду директора підприємства, а тому не мав підстав нараховувати собі заробітну плату за штатним розписом, затвердженим 25 вересня 2020 року (в розмірі 18 000 гривень на місяць).

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2024 року (цивільна справа № 161/19012/23) набрало законної сили, сторонами у встановленому законом порядку не оскаржувалось.

Також судом встановлено, що в обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 посилається на обставини, встановлені Постановою Волинського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року (цивільна справа № 161/11183/25), згідно яких апеляційний суд доходить висновку, що: 1) виплата заробітної плати відповідачу з серпня 2020 року по грудень 2021 року була проведена позивачем добровільно, на законних підставах, за відсутності рахункової помилки з його боку; 2) недобросовісність з боку відповідача не встановлена.

Крім того, в обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 посилається на обставини, встановлені рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року (цивільна справа № 161/1689/25), згідно яких сума до виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку за період з 03.08.2020 року по 30.11.2022 року у кількості 56 календарних днів становить 26940,10 грн. (18000 грн./30,42 дн. * 56 дн. пдфо 18% - в.з.5%) тобто, виходячи із розміру посадового окладу 18 000 гривень.

Як достовірно вбачається із змісту позову, що внаслідок встановлення Постановою Волинського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року (цивільна справа № 161/11183/25) та рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року (цивільна справа № 161/1689/25) обставин, що на думку позивача мають статус преюдиційних фактів щодо розміру посадового окладу 18 000 гривень, ОСОБА_1 намагається здійснити квазіперегляд рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2024 року (цивільна справа № 161/19012/23) з підстав помилковості вказаного рішення суду.

Суд беззаперечно констатує, що цивільні справи № 161/15210/26 та № 161/19012/23 мають повністю ідентичний суб`єктний склад, та повністю ідентичні предмет та підстави позову.

Предметом позову в цивільній справі № 161/15210/26, фактично, є частина позовних вимог, в задоволенні якої було відмовлено рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2024 року (цивільна справа № 161/19012/23), яке набрало законної сили, що прямо вбачається із змісту позовної заяви (а.с. 2, абз. 7).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Однак, звернувшись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 , фактично, намагається здійснити переоцінку доказів, встановлених рішенням суду, чим домагається перегляду рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2024 року (цивільна справа № 161/19012/23), яке набрало законної сили у спосіб, який не передбачений чинним ЦПК України.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2024 року (цивільна справа № 161/19012/23) апеляційної скарги не подавав, з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не звертався.

Таким чином, наявне рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке набрало законної сили, а саме рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2024 року (цивільна справа № 161/19012/23).

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що наявне рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке набрало законної сили. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Провадження в цивільній справі № 161/15210/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ЖКП № 11 Луцької міської ради в особі Ліквідаційної комісії про стягнення решти нарахованної але не виплаченої заробітної плати та індексу споживчих цін закрити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала в повному обсязі складена

02 вересня 2026 року.

Суддя В.В. Ковтуненко