Решение № 139580787, 09.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5396/26

Провадження № 2/487/3523/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», через свого представника Какун А.С. звернулося у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 818795141 у загальному розмірі 27 895,29 грн та судових витрат.

В обґрунтування позову представник зазначив, що 15.07.2025 мiж ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (далi - Первiсний кредитор) та ОСОБА_1 (далi - Вiдповiдач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 818795141.

Вказаний договір укладений в електронній формі iз застосуванням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилався кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер відповідача.

Зазначив, що 21.10.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ «TAJIIOH ПЛЮС» було укладено договір факторингу МВ-ТП/60, відповідно до умов якого до ТОВ «TAJIIOH ПЛЮС» право грошової вимоги до відповідача.

27.05.2026 між TOB «TAJIIOH ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу № 27/0526-01, відповідно до умов якого ТОВ «TAJIIOH ПЛЮС" передав (відступив) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому право грошової вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належне ТОВ «TAJIIOH ПЛЮС" право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Позивач вказав, що відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 27 травня 2026 року до Договору факторингу № 27/0526-01 від 27.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 895,29 грн, з яких: 7 739,76 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 817,65 грн сума заборгованості за відсотками; 468,00 грн заборгованість по комісії; 3 869,88 грн неустойка.

Зазначив, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Посилаючись на викладене, а також те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню отриманих кредитних коштів, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 10.07.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводськогорайонного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просила відмовити у задоволенні позову. Вважала, що вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до неї є передчасними, оскільки останній не надав суду жодного належного доказу відправлення на адресу відповідача відповідного повідомлення про відступлення права вимоги. Не надав належним чином завіреного витягу з Реєстру прав вимоги, який би містив її персональні дані, номер договору та точну суму відступленого права вимоги.

Вказувала, що доданий позивачем «Розрахунок заборгованості» є одностороннім внутрішнім документом позивача, роздрукованим на комп`ютері, і не є первинним фінансовим документом, який підтверджує перехід права вимоги саме до неї. Також вважала, що нарахування позивачем відсотків за стандартною процентною ставкою після 14.08.2025, тобто 30 днів Дисконтного періоду, є протиправним.

Заперечувала проти нарахування позивачем неустойки та щомісячної комісії.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що кредитний договір з відповідачем був укладений в електронному виді, що відповідає вимогам ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», та кожний примірник названого електронного документа є оригіналом такого документа. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітноцифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.

Вказував, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки вказаний договір є дійсним та ніким не ос пореним. Власний розрахунок, який би спростовував нарахований позивачем борг, відповідач не надав, як і не надав доказів, що кредитні кошти не були зараховані на картковий рахунок відповідача, як Позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.

У відповіді на відзив позивач звертав увагу на те, що підписавши договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договорів.

Підтримав заявлені позовні вимоги до відповідача та просив їх задовольнити повністю.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просила відмовити у задоволені позову повністю, оскільки твердження позивача у відповіді на відзив не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 22.07.2026 заяву відповідача про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін залишено без задоволення.

Приймаючи до уваги викладене, згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 15.07.2025 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали Договіркредитної лінії № 818795141, який підписаний сторонами в електронному виді із застосуванням відповідачем одноразового ідентифікатора «VUPJ», про що також вказано у кредитному договорі у розділі 15 «Реквізити сторін». У названому розділі реквізитів сторін кредитного договору навпроти кожного підписанта договору також вказаний графічний елемент (QR-код), який містить зашифровані відомості сторін договору та при скануванні якого відображаються, зокрема, дані позичальника ОСОБА_1 , її номер ідентифікаційного номера платника податків, номер мобільного телефон, адреса електронної пошти, номер договору, одноразовий ідентифікатор, дата його відправи та введення позичальником (а.с. 8-20).

Відповідно до умов якого ТОВ " МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало відповідачу кредит у формі Кредитної лінії у розмірі 7 800,00 грн, а відповідач у свою чергу взяв на себе зобов`язання повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов Договору.

Домовилися, що Кредитодавець надає відповідачу перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого Кредиту (7 800,00 грн) 15.07.2025 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором можуть бути надані Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового Траншу за Договором збільшує Загальний розмір Кредиту на суму такого Траншу (п. 2.3., 2.4. Договору).

У пункті 3.1. Договору сторони домовилися, що Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору.

Погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 3.2. Договору).

Узгодили, що для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 234,00 грн.

Також домовилися, що продовження строку Дисконтного періоду та Поновлення Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника (п. 3.4. Договору).

Відповідно до Договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5168-74ХХ-ХХХХ-1407, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Факт виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за Договором щодо надання кредитних коштів підтверджений наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № Ca ll9 4 d8-8b6a-4b31-afel -la fa29e58f74 від 15.07.2025 та Довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» про успішне зарахування коштів в сумі 7 800,00 грн на рахунок отримувача за платіжною карткою 5168-74ХХ-ХХХХ-1407 15.07.2025 об 11:10 год (а.с. 22, 23).

У Договорі сторони передбачили, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 14.08.2025, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 14.08.2030 (п.п. 7.1.-7.3. Договору).

Судовим розглядом також встановлено, що 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого в подальшому продовжувався.

На виконання Договору факторингу сторони підписали Реєстр прав вимоги № 247 від 05 вересня 2023 року, за яким первісний кредитор відступив на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

21.10.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу МВ-ТП/60 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

27.05.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 27/0526-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

Договором факторингу визначено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З Витягу з реєстру прав вимоги від 21.10.2025 слідує, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 818795141, загальний розмір заборгованості становить 16 897,04 грн, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 7 739,76 грн, заборгованість по процентам 4 819,40 грн, заборгованість по комісії 468,00 грн, заборгованість за неустойкою 3 869,88 грн, сума фінансування 3 095,90 грн.

Як слідує з наявного уматерілах справи розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за період з 15.07.2025 до 21.10.2025, з урахуванням добровільно сплачених відповідачем коштів у загальній сумі 635,00 грн, за кредитним договором № 818795141 утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 821,19 грн, з яких: 7 739,76 грн борг за тілом кредиту; 4 819,40 грн борг за відсотками; 468,00 грн борг за комісією; 3 869,88 грн борг за неустойкою (а.с. 24-25).

Як слідує з долученого позивачем розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», останній, починаючи з дати відступлення права вимоги, зокрема з 21.10.2025 до 27.05.2026, по кредитному договору № 818795141 нараховував відповідачу заборгованість за відсотками, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості станом на 27.05.2026 становить 27 895,29 грн, з яких: 7 739,76 грн борг за тілом кредиту; 15 817,65 грн борг за відсотками; 468,00 грн борг за комісією; 3 869,88 грн борг за неустойкою (а.с. 26-27).

Ухвалюючи рішення у цій справи, суд бере до уваги, що відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Первісний кредитор належно виконав умови договору, надавши відповідачу кредитні кошти.

Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, своєчасно не повернув кредит, сплативши лише частину боргу у загальному розмірів 635,00 грн (1 платіж 18.08.2025 600,00 грн, 1 платіж 02.10.2025 35,00 грн), що фактично підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву та відображено у розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» станом на 21.10.2025. Відомостей про повне погашення відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе за договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов такого договору.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що сторони у спірному договорі погодили умови надання кредиту та нарахування процентів за користування таким кредитом.

Разом із цим, умовами договору про відкриття кредитної лінії № 818795141 визначаються фактично декілька альтернативних строків, у межах яких здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів: за закінченням Дисконтного періоду кредитування 14.08.2025 та 14.08.2030.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом у розмірі та в порядку, встановлених договором. За змістом наведених норм проценти є платою за час правомірного користування кредитними коштами і можуть нараховуватися лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) вказала, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України. У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

З огляду на наведене для вирішення спору суд має встановити межі строку правомірного (регулятивного) користування кредитом, у яких за ст. 1048 ЦК України нараховуються проценти за користування.

За умовами договору таким строком є дисконтний період кредитування, який на момент укладення договору становив 30 днів (з 15.07.2025 до 14.08.2025) і міг бути продовжений позичальником шляхом Пролонгації сплати всіх фактично нарахованих процентів (пп. 3.1, 3.2 договору). Договір розмежовує строк своєї дії та строк користування кредитом на погоджених (дисконтних) умовах: за прямим застереженням п. 3.4 договору Пролонгація та Поновлення дисконтного періоду не змінюють істотних умов договору, зокрема строку його дії, а щоденне нарахування процентів за базовою ставкою договором установлено лише для випадку користування кредитом поза межами дисконтного періоду (пп. 7.4.2, 8.3 договору). Узгоджується з наведеним і п. 7.1 договору, за яким датою повного повернення всієї суми кредиту визначено саме дату закінчення дисконтного періоду 14.08.2025, яка в разі Пролонгації зміщується на відповідну нову дату закінчення дисконтного періоду.

Посилання кредитного договору на строк п`ять років з кінцевою датою повернення кредиту 14.08.2030 (пп. 7.3, 11.1 договору), заявки на отримання грошових коштів в кредит від 15.07.2025 на строк «до 1826 дні», а також паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 818795141 від 15.07.2025 на строк кредитування до 1826 днів (дисконтного періоду 30 днів з можливістю продовження та поновлення), підписаного сторонами, самостійного строку кредитування не визначають, а є лише граничною межею строку дії договору.

У будь-якому разі в частині визначення строку кредитування умови договору є нечіткими та припускають неоднозначне тлумачення, а тому відповідно до ст. 213, 637 ЦК України тлумачаться на користь споживача проти сторони, яка їх сформулювала.

Таким чином, строк правомірного користування кредитом за договором тривав з 15.07.2025 до 14.08.2025. Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом у межах строку кредитування становить 234,00 грн (7 800,00 грн*0,10% (відсотки передбачені п.8.7.1 договору)*30днів).

Після 14.08.2025 відповідач дисконтний період не продовжувала і не поновлювала, дострокового повного погашення кредиту не здійснила, у зв`язку з чим користування кредитом вийшло за межі строку правомірного (регулятивного) користування. За таких обставин право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України) за період після 14.08.2025 припинилося.

Наведене узгоджується і з п. 12.4 договору, за яким проценти, нараховані після закінчення строку його дії, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто заходом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не платою за правомірне користування кредитом. При цьому позичальник звільняється від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитора неустойку пеню/штраф, інші платежі, нараховані з 24.02.2022, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, - вказані нарахування підлягають списанню кредитодавцем (кредитором) на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Позивач заявив до стягнення саме проценти за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), а не проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України), при цьому суд не вправі самостійно змінювати підстави позову. За таких обставин у стягненні заявлених процентів за користування кредитом у частині, нарахованій за період після 14.08.2025, у розмірі 15 583,65 грн належить відмовити. Крім того, оскільки таке прострочення мало місце в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у силу п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальник у будь-якому разі звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

У зв`язку з тим, що неустойка в сумі 3 869,88 грн була нарахована відповідачу у період з 01.10.2025 до 08.10.2025, тобто у період дії воєнного стану, в силу дії п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідач також звільняється від сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання на користь позивача.

Ураховуючи те, що відповідачем у добровільному порядку після закінчення строку кредитування були сплачені кошти в сумі 635,00 грн, а також за відсутності визначеної у договорі черговості спрямування платежів на погашення заборгованості, суд доходить висновку, що частину з цим коштів у розмірі 234,00 грн доцільно зарахувати на погашення заборгованості за відсотками, а залишок 401,00 грн на погашення тіла кредиту. За такого, сума боргу за кредитним договором № 818795141 за тілом кредиту становить 7399,00 грн.

Що стосується заперечень відповідача щодо стягнення з нього комісії в сумі 468,00 грн, суд зазначає таке.

У Договорі кредитної лінії № 818795141 від 15.07.2025, зокрема пунктах 2.1.,8.4, 8.5., сторонами узгоджено, що за цим Договором Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі. Комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються Кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі першого Траншу за цим Договором. У випадку видачі наступних крім першого Траншів за цим Договором Комісія за надання додаткових грошових коштів у Кредит нараховується у день видачі кожного Траншу. Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 468,00 грн.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21 (провадження № 61-15813сво23)).

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України, постановою від 11.02.2021 № 16, затвердило ПРАВИЛА розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил Кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил. Кредитодавець має право не надавати споживачу графік платежів у разі кредитування у вигляді кредитної лінії.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Аналізуючи умови Договору кредитної лінії № 818795141 від 15.07.2025, суд доходить висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між сторонами кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

За такого, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з відповідача комісії у розмірі 468,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, з огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - підлягає частковому задоволенню. Ухвалюючи рішення, суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за Договором кредитної лінії № 818795141 від 15.07.2025 залишок заборгованості за тілом кредиту 7399,00 грн та комісію за видачу кредиту 468,00 грн. В іншій частині позовних вимог щодо порушення ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов (на 28,202%), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 750,85 грн.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором кредитної лінії № 818795141 від 15.07.2025 у загальному розмірі 7 867,00 грн, з яких: 7399,00 грн залишок заборгованості за тілом кредиту; 468,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 750,85 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ: 35625014, рахунок IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк», адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.М. Скоринчук