Постановление суда № 139579488, 02.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16016/25-Е

Провадження № 2 /522/1464/26

У Х В А Л А

02 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.,

за участю секретаря Зелінська К.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання дитини

В С Т А Н О В И В:

15.07.2025 до Приморського районного суду міста Одеса надійшла справа за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання дитини.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи, справа розподілена на суддю Ковтун Ю.І.

Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. №566/26 від 14.04.2026 та службової записки помічника судді, по справі 14.04.2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого справа передана в провадження судді Науменко А.В.

15.04.2026 року матеріали заяви передані головуючому судді.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 25 серпня 2026 року в Приморському районному суді м. Одеси під головуванням судді Науменка А.В. та за участю секретаря Зелінської К.Ю. у цивільній справі № 522/16016/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа Служба у справах дітей Чернівецької міської ради) про визначення місця проживання дитини з`явилися: відповідач ОСОБА_2 (у залі суду), представник позивача ОСОБА_3 та представник відповідача Сметюх В.С. (поза межами суду в режимі відеоконференції).

Після оголошення складу суду та роз`яснення процесуальних прав відводів складу суду заявлено не було. Представник позивача подала заяву про надання додаткових доказів щодо судових витрат у встановлений строк.

Представник відповідача та відповідач ОСОБА_2 зазначили, що вони не заперечують проти проживання дитини з матір`ю у м. Чернівці. Відповідач вказав, що після повернення дитини в Україну не оспорював місце її проживання, а тому між сторонами відсутній спір. Сторона відповідача підтримала подане попередньому складу суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета позову, посилаючись зокрема на укладений між сторонами 24.03.2025 року договорів про визначення місця проживання дитини.

Представник позивача заперечила проти закриття провадження, наголосивши, що станом на момент звернення до суду спір між батьками існував, та висловивши посилання на правову позицію Верховного Суду від 22.05.2024 року. Вона детально виклала хронологію взаємовідносин і попередніх судових справ (№ 522/20431/23-Е, № 522/20327/24-Е), пояснивши, що досудовий переговорний процес і обмін пропозиціями не привели до повного досудового врегулювання спору.

Сторони також надали додаткові пояснення щодо обставин перебування матері з дитиною у США, повернення в Україну, влаштування дитини в дитячий садок у м. Чернівці та умов її забезпечення. Заслухавши позиції сторін, суд оголосив перерву до 02.09.2026 року до 13:15 для проголошення вступної та резолютивної частини рішення за клопотанням про закриття провадження у справі.

Судом досліджено клопотання про закриття провадження від 04.09.2025 року.

Відповідач обґрунтовує заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на послідовну хронологію подій та фактичних взаємовідносин сторін.

Зокрема, після укладення шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька, яка від народження та до серпня 2023 року постійно проживала разом із батьками за зареєстрованою адресою у місті Одесі. 14 серпня 2023 року позивачка, скориставшись правовим режимом воєнного стану, без згоди та попереднього погодження з відповідачами самовільно вивезла малолітню дитину за кордон. На захист своїх батьківських прав відповідач ініціював у судах України позови про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком, звертався до компетентних державних органів, а також ініціював судовий процес у Сполучених Штатах Америки відповідно до норм Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Після ухвалення рішення судом США та примусового повернення позивачки з дитиною в Україну до міста Чернівці, відповідач із самого моменту їхнього повернення й дотепер жодним чином не оспорює факт проживання доньки з матір`ю та не вчиняє дій щодо зміни її місця проживання. Крім того, відповідач пропонував врегулювати питання утримання та виховання дитини договором, наразі повністю виконує свої батьківські обов`язки, сплачує аліменти й додаткові витрати, регулярно відвідує доньку в місті Чернівці та підтримує з нею постійний зв`язок.

З огляду на те, що відповідач повністю погоджується з проживанням дитини з колишньою дружиною і між сторонами відсутні неврегульовані питання з цього приводу, звернення до суду є зловживанням процесуальними правами, а відсутність предмета спору унеможливлює розгляд справи по суті, що відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду.

Згідно ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тобто в законі визначено альтернативні способи вирішення спору між батьками щодо місця проживання дитини.

До суду долучено Рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.01.2026 року № 5/1 яким вирішено надати висновок про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_4 .

Відповідно до наданого висновку органу опіки та піклування визначено, що в поясненнях зазначено, що спору про визначення місця проживання дитини між батьками немає, батько не хоче розлучати доньку з матір`ю.

При цьому суд враховує, що згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 19 СК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Суд враховує, що предметом позову є визначення місця проживання малолітньої дитини, тобто вирішення спору між батьками щодо цього питання. Встановлення судом місця проживання дитини можливе лише за наявності неврегульованих розбіжностей між батьками, оскільки в силу статей 160, 161 СК України судовий порядок вирішення цього питання є похідним від наявності спору як такого. За відсутності спору між батьками щодо місця проживання дитини завдання цивільного судочинства, визначені статтею 2 ЦПК України, є вичерпаними, а подальший розгляд справи по суті втрачає сенс, оскільки судове рішення не може підміняти собою добровільну згоду батьків.

Суд критично оцінює доводи представника позивача щодо наявності спору станом на момент звернення до суду.

Суд враховує послідовні та несуперечливі пояснення відповідача щодо мотивів його попередньої процесуальної поведінки (звернення до судів України та США), які пов`язані виключно з поверненням дитини в Україну після її самовільного вивезення, а не з наявністю спору щодо місця проживання дитини після її повернення. Ці пояснення узгоджуються з висновком органу опіки та піклування Чернівецької міської ради від 13.01.2026 № 5/1, згідно з яким спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини не встановлено.

За таких обставин суд не вбачає ознак зловживання відповідачем процесуальними правами та вважає, що подальший розгляд справи по суті за відсутності спору суперечив би завданням цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що між сторонами фактично відсутній предмет спору щодо визначення місця проживання їх дитини, яке визначено в спосіб, встановлений законом, а саме батьками дитини.

Як наслідок, права, свободи чи інтереси позивача щодо визначення місця проживання дитини не є порушеними, невизнаними або оспорюваними, а тому вони і не потребують здійснення ефективного судового захисту.

За таких обставин, враховуючи, факти встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку, що між сторонами відсутній предмет спору, заявлений в позові, а тому наявна підстава для закриття провадження у справі, згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі слід закрити.

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання дитини.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями)

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст ухвали виготовлено 08.09.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

02.09.26