Решение № 139569707, 02.09.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1534/26

02 вересня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю. В.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Білокриницька сільська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Понад 10 років і до моменту його смерті вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. 01.10.2013 року вони уклали церковний шлюб, спільно проживали в будинку чоловіка, вели спільне господарство, спільно займались вихованням її доньки, мали спільний бюджет, оплачували комунальні послуги, разом утримували будинок. Після смерті чоловіка вона отримала його тіло та організувала поховання на його Батьківщині згідно його волі.

На момент смерті у власності ОСОБА_3 перебувало майно, а саме дві земельні ділянки з кадастровими номерами 5624683000:01:001:1417, 5624683000:01:001:1517 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила, що вона успадкувала земельну ділянку з кадастровим номером 5624683000:01:001:1417 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в за заповітом, проте земельна ділянка з кадастровим номером 5624683000:01:001:1517 не була охоплена заповітом, оскільки була придбана спадкодавцем після оформлення заповіту.

В зв`язку з вказаними обставинами вона звернулася до приватного нотаріуса Сохацького І. С. для оформлення права на земельну ділянку з кадастровим номером 5624683000:01:001:1517 в порядку спадкування за законом, однак їй було відмовлено у оформленні спадкування за законом та рекомендовано звернутися до суду з метою встановлення факту її проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менше ніж п`ять років до часу відкриття спадщини. Таким чином підтвердження факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 надасть їй право успадкувати майно померлого.

Враховуючи вищевикладене заявниця просила суд заяву задовольнити та встановити даний факт.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Стасюк О. П. підтримали вимоги викладені у заяві та просили задовольнити її в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Білокриницької сільської ради Т. Гончарук в судове засідання не з`явилася, скерувала на адресу суду письмову заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи, проти задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення не заперечувала.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення заявниці та її представника, допитавши свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'?єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У відповідності до абз.2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7 , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17.04.2021 року Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме дві земельні ділянки з кадастровими номерами 5624683000:01:001:1417, 5624683000:01:001:1517 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця успадкувала земельну ділянку з кадастровим номером 5624683000:01:001:1417 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в за заповітом, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №67640755 від 06.12.2021 року та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №67641203 від 06.12.2021 року.

В свою чергу земельну ділянку з кадастровим номером 5624683000:01:001:1517 заявниця не успадкувала, так як вона не була охоплена заповітом, оскільки була придбана спадкодавцем після оформлення заповіту.

В зв`язку з вказаними обставинами заявниця звернулася до приватного нотаріуса Сохацького І. С. для оформлення права на земельну ділянку з кадастровим номером 5624683000:01:001:1517 в порядку спадкування за законом, однак їй було відмовлено у оформленні спадкування за законом, оскільки не було встановлено в судовому порядку факту її проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менше ніж п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, для визначення осіб, які вважаються членами сім`ї померлого враховується факт спільного проживання, для якого обов`язковими умовами є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Згідно з вимогами ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не перебували в зареєстрованому шлюбі, однак близько 10-ти років постійно проживали як сім`я в одному будинку, який спільно придбали, вели спільне господарство, мали організований побут, спільний бюджет, піклувалися та дбали один про одного і ці дії носили постійний та систематичний характер, мали взаємні права і обов`язки подружжя.

У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про заінтересованість свідків в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним доказам у справі.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що 01.10.2013 року заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали церковний шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про вінчання, виданим Патріархатом Грузії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт проживання заявниці зі спадкодавцем однією сім`єю підтверджується також наявними в матеріалах справи документами, зокрема копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , копією свідоцтва про вінчання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , виданого Патріархатом Грузії, копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання №00030408975 від 17.04.2021 року, з якого вбачається, що допомогу на поховання ОСОБА_3 отримала ОСОБА_1 , копією витягу з реєстру територіальної громади №2024/002020625 від 27.02.2024 року, з якого вбачається, що донька заявниці ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за якою на день смерті проживав ОСОБА_3 , світлинами подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час їх спільного проживання.

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Спадкоємиці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги (ст.1258 ЦК України).

Згідно з статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, підтвердження факту проживання однією сім`єю заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_3 не менше ніж п`ять років до часу відкриття спадщини надасть їй право успадкувати майно померлого ОСОБА_3 відповідно до статті 1264 ЦК України.

Оцінюючи у сукупності дослідженні докази, суд вважає доведеним факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Оскільки чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту родинних відносин, проживання осіб однією сім`єю та виникнення між ними майнових прав, це згідно з ч.2 ст. 315 ЦПК України може зробити суд у порядку встановлення юридичного факту.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що заява про встановлення факту проживання однією сім`єю породжує юридичні наслідки для ОСОБА_1 , а встановити його іншим шляхом неможливо, суд вважає, що заява останньої підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 29, 1221, 1268 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. ст. 4, 13, 211, 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Білокриницька сільська рада - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення - факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менше як п"ять років до часу відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник:

ОСОБА_1 , (жителька АДРЕСА_2 ), РНОКПП: НОМЕР_2 .

Заінтересована особа:

Білокриницька сільська рада, (місце знаходження с. Біла Криниця, вул. Рівненська, 94, Рівненський р-н., Рівненська обл.), код ЄДРПОУ:04387125.

Повне рішення складено

07 вересня 2026 року.

СуддяЛ. А. Грипіч