Решение № 139569662, 08.09.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1407/26

Провадження № 2/559/1406/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

ТОВ «ФК «Процент» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 14.03.2025 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №30053, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 7000 грн., строк кредитування 730 днів, до 14.03.2027 шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором не виконує належним чином, у зв`язку з чим, станом на 12.03.2026 утворилася заборгованість у розмірі 38990 грн., що складається із заборгованості за відсотками в розмірі 24990 грн. та штрафу у розмірі 14000 грн., яку й просить стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі. При цьому позивач не вимагає та не пред`являє вимоги про дострокове повернення суми кредиту, а лише звертає стягнення на прострочені проценти за період з 14.03.2025 по 06.03.2026.

Відповідачкою подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнає частково, не погоджується із заявленою сумою заборгованості у розмірі 38990 грн., вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає зменшенню. Заявлена сума більше як у 5 разів більша за отриманий кредит, що суперечить принципам розумності та добросовісності. Позивач не давав детального розрахунку заборгованості, тому вважає нараховану суму не доведеною. Крім того, позивачем не надано належних доказів, що саме відповідачка укладала даний договір та була проведена належна ідентифікація її особи. Також заперечує щодо стягнення з неї штрафу за неналежне виконання зобов`язання. Тому, просить відмовити у задоволені позову в частині стягнення штрафних санкцій та надмірних відсотків та стягнути лише фактично отриману суму кредиту.

Представник позивача подав відповідь на відзив, згідно якої зазначає, що договір було укладено у електронній формі шляхом реєстрації відповідачки на електронному сайті у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно умов договору відповідачці було надано кредит у розмірі 7000 грн. строком на 730 днів. Відсотки нараховувалися за ставкою 1% в день від суми кредиту, що відповідає положенням ЗУ «Про споживче кредитування». У зв`язку із порушенням зобов`язань, станом на 12.03.2026 заборгованість відповідачки за процентами становить 24990 грн., що нараховувалися за період з 14.03.2025 по 06.03.2026 відповідно до умов договору та 14 000 грн. штраф. Зазначає, що нарахування штрафу передбачено положеннями ЗУ «Про споживче кредитування» після внесених до нього змін. Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також стягнути з відповідачки судові витрати у справі.

Відповідачка подала заперечення на відповідь на відзив, згідно яких вказує, що нарахування відсотків у розмірі 1% від суми боргу за кожен день користування коштами призводить до надмірного фінансового навантаження та суперечить принципам розумності та справедливості. Сума нарахованого штрафу також явно завищена та не відповідає наслідкам порушення зобов`язань. Просить зменшити нараховані відмотки та розмір штрафних санкцій. Крім того, просить врахувати її скрутний матеріальний стан та зменшити заявлену до стягнення суму витрат на правничу допомогу.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 21.04.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка судові документи отримала, свою позицію висловила у наявному у матеріалах справи відзиві на позовну заяву. Додаткових заяв та клопотань до суду не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 14.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №30053 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачці було надано кредит у розмірі 7000 грн. Строк кредитування 730 календарних днів. Кошти надаються безготівково шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , що належить позичальнику. Переказ суми здійснюється через платіжний сервіс або іншим способом. Договір містить відмітку про підписання його позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 704146 (а.с.15-17).

Згідно п. 1.2 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 1% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка 365%) користування кредитом. Процентна ставка є фіксованою та застосовується в межах строку кредитування.

У Додатку №1 до Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 58100 грн., з яких 7 000 грн. сума кредиту за договором та 51100 грн. проценти (а.с.17 зворот-18).

У Додатку №3 до Договору, який також підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором, остання надала товариству інформацію про власні контактні номери телефонів, а саме: 380990840132, 380731184856 (а.с.18 зворот).

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом ОСОБА_1 та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.19-20).

Кошти за кредитним договором №30053 від 14.03.2025 було надано позичальнику безготівково шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією, наданою ТОВ «Пейтек» (а.с.21).

Належність банківської картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 та зарахування на платіжну картку коштів у сумі 7000 коштів підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк». Крім того, банком зазначено фінансовий номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_3 .

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором від 14.03.2025 своєчасно не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 06.03.2026 становить: заборгованості за відсотками в розмірі 24990 грн. та заборгованість за штрафами 14000 грн. Такий розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками (а.с.22-24)

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною першоюст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 14.03.2025 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору про надання кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні договору позики, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що підтверджується матеріалами справи. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується належними та допустимим доказами, дослідженими судом, зокрема інформацією ТОВ «Пейтек», за якою кошти було надано позичальнику безготівково шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2 . Належність банківської карти № НОМЕР_2 ОСОБА_1 та зарахування коштів на вказану карту у сумі 7000 грн. підтверджується інформацією наданою банком емітентом АТ КБ «Приватбанк». Фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною картою №41494439026618714, співпадає з номером телефону, який вказаний відповідачем у Додатку №3 до Договору як один із власних контактних номерів. Таким чином, ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути їх, а також, сплачувати відсотки у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі, однак не виконала обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.

Суд критично оцінює доводи відповідачки викладені у відзиві, що Кредитний договір було укладено з порушенням вимог винного законодавства, оскільки такі не підтверджені жодними належними доказами. Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, про що свідчить наявність алфавітно-цифрової послідовності у відповідній графі Договору. Таким чином, підстав для невідповідності умов укладеного сторонами кредитного договору вимогам ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» судом не встановлено.

Також суд відхиляє заперечення відповідачки щодо розрахунку заборгованості щодо нарахованих відсотків, оскільки наданий позивачем розрахунок повністю відповідає умовам Договору про надання кредиту: у ньому відображені всі факти видачі суми кредиту, нарахування процентів, які здійснювались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом лише на залишок неповернутої суми та в межах строку кредитування, який на час розгляду справи ще не закінчився. При цьому, позивач не вимагає та не пред`являє вимогу дострокового повернення суми кредиту, а звертає стягнення на прострочені проценти за користування кредитом. Крім того, відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу, суд вважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час. Враховуючи наведене, суд вважає, що стягнення з відповідачки штрафу в період дії правового режиму воєнного стану, суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. При цьому, твердження представника позивача у позовній заяві, що до спірних правовідносин підлягають до застосування норми ЗУ «Про споживче кредитування» як спеціального закону, а не положення ЦК України, судом відхиляються. Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновки про те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)). Тому, в цій частині суд відмовляє у задоволені позовної вимоги.

В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то і розмір судових витрат в цій справі зі сплати судового збору та на правову допомогу суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно згідно ст. 131, 141 ЦПК України. Судом встановлено, що понесені ТОВ «ФК «Процент» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №03/06/2024 від 03.06.2024; Витягом з Акту прийому передачі наданих послуг від 26.01.2026 та платіжною інструкцією (а.с.35-38). Позовні вимоги задоволено судом на 64%, тому з відповідача підлягає стягненню пропорційні сума судового збору в розмірі 1703,94 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 6400 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» суму заборгованості за Кредитним договором №30053 від 14.03.2025 у розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто) гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з14.03.2025 по 06.03.2026.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1703,94 та 6400 грн. витрат на правову допомогу, а разом 8 103 (вісім тисяч сто три) гривні 94 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», місцезнаходження бульвар Вацлава Гавел, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 41466388, електронна адреса legal.procent.com.ua.

Представник позивача: Руденко Костянтин Васильович. РНОКПП НОМЕР_4 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя О.Ю. Жуковська