Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 331/5652/26
Провадження № 3/331/1648/2026
ПОСТАНОВА
іменем України
08.09.2026
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Фісун Н.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, -
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2, ч.3 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
01 липня 2026 року в провадження Олександрівського районного суду м. Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №786230 від 23.06.2026 року (331/5652/26, 3/331/1648/2026).
01 липня 2026 року в провадження Олександрівського районного суду м. Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №786228 від 23.06.2026 року (331/5653/26, 3/331/1649/2026).
В судові засідання, призначені на 06.07.2026 року та 08.09.2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки з повідомленням.
Будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі до суду не надходило.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використанні всі процесуальні можливості щодо повідомлення ОСОБА_1 , проте останній з невідомих суду причин в судове засідання не з`явився, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.
Разом з тим, від потерпілої ОСОБА_2 надійшла довідка про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 23 червня 2026 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2015 року народження, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_4 , в ході якого висловлював словесні образи нецензурною лайкою, приниженні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю малолітнього потерпілого, чим порушив п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Кірм того, 23 червня 2026 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2015 року народження, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_4 , в ході якого висловлював словесні образи нецензурною лайкою, приниженні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю малолітнього потерпілого, чим порушив п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
При цьому, як визначено в п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Частина перша ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Як слідує з матеріалів справи, постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 17.03.2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок. Також, 17.03.2026 року постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя застосовано відносно ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.
Згідно копії актового запису про народження №240, свідоцтва НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком є ОСОБА_1 .
З досліджених матеріали справи, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю підтверджена фактичними даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №786230 від 23.06.2026 року, ВАД №786228 від 23.06.2026 року, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 657843 від 23.06.2026 року, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 657844 від 23.06.2026 року, копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 23.06.2026 року, рапортами працівника поліції, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які узгоджуються з обставинами, вказаними в протоколах та долучені до матеріалів справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, то більш доцільно вищевказані адміністративні матеріали розглядати в одному провадженні.
Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 252, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Справи про адміністративні правопорушення за №331/5652/26 (№3/323/1648/26), №331/5653/26 (3/331/1649/26) об`єднати в одне провадження та присвоїти об`єднаним справам №331/5652/26 (№3/323/1648/26).
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2, ч.3 ст.173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 гривень (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).
Реквізити для сплати штрафу: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081100; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); Рахунок: UA558999980313060106000008479; ККДБ: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»; Призначення платежу: Сплата штрафу у справі про адміністративне правопорушення №331/5652/26 (№3/323/1648/26).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, Стягувач: Державна судова адміністрація України; Призначення платежу: Сплата судового збору у справі про адміністративне правопорушення №331/5652/26 (№3/323/1648/26).
Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Н.В.Фісун
Судебное решение № 139568938, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) было принято 08.09.2026. Форма судопроизводства - Про адмінправопорушення, форма решения – . На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 331/5652/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: