№ 139568404, 12.08.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1019/26 Провадження № 3/304/458/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії ВАД №769397 від 25.05.2026), який надійшов з ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Турички Перечинського району Закарпатської області, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.184 КУпАП України,

В С Т А Н О В И В :

14.05.2026, близько о 20-00 годин за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_3 ухилилася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання своєї неповнолітньої дитини, а саме сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 14.05.2026 вживав алкогольні напої (горілку), внаслідок чого останній сп`янів (отримав алкогольну інтоксикацію). Своїми діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В судові засідання, призначені на 11.06.2026 року, 10.07.2026 року, 20.07.2026 року, 04.08.2026 року, 12.08.2026 року ОСОБА_3 повторно не з`явилася, про день та час проведення судового розгляду справи була належним чином повідомлена судом у встановленому законом порядку, проте про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки, ОСОБА_3 суду не надано, будь-яких заперечень на складений протокол про адміністративні правопорушення на адресу суду не подано.

Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_3 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 769397 від 25.05.2026 року (а.с.1); рапортом інспектора-чергового ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП України в Закарпатській області Кохан І.І. від 14.05.2026 (а.с.2); письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 25.05.2026 року, з яких вбачається, що остання не заперечувала проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.3); письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 від 25.05.2026 року (а.с.4); копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 (а.с.6), копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 (а.с.7).

Вищевказані докази судом приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до наступних висновків.

Диспозиція частини першої ст.184 КУпАП, що описує об`єктиву сторону складу адміністративного правопорушення, є бланкетною нормою, та відсилає до положень законодавства, якими визначені обов`язки батьків щодо виховання дітей, забезпечення необхідних умов життя, навчання.

Такими нормами є норми Сімейного Кодексу України, зокрема норми Глав 13-15 СК України.

Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Приймаючи до уваги характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_3 правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність, суд враховує особу правопорушника, її вік, матеріальний та сімейний стан, а також приймає до уваги ті обставини, що на теперішній час ОСОБА_3 не працює, постійного джерела прибутку та регулярного доходу не має, особою з інвалідності не являється, хронічних захворювань не має, проте має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , 2010 року народження, раніше (протягом року) до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не притягувалася, оскільки інших відомостей матеріали справи не містять, та з урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу у його мінімальних розмірах, передбачених санкцією ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.184 ч.1, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_4 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що відповідає сумі - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати за наступними банківськими реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО