Решение № 139564402, 07.09.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/671/26

Провадження № 2/288/696/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів (далі- відповідач) про захист прав споживачів, в якому вказує, що до Попільнянського районного суду Житомирської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором звернулось ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 .

В даному позові позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, яка утворилася за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1525¬8938 продукту «На все» від 14 березня 2025 року в розмірі 78999 гривень 17 копійок, яка складається з основного боргу 27127,26 гривень, залишку відсотків 37471,69 гривень, залишу відсотків за ст. 625 ЦК України 14400,22 гривень, а також стягнуто сплачений судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Згідно п. 4.7 Договору про відкриття кредитної лінії № 1525-8938 продукту «На все» від 14 березня 2025 року, передбачено нарахування кредитодавцем комісії за надання кредиту в розмірі 20% від суми виданого кредиту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості така комісія була нарахована, а відповідачкою сплачена в розмірі 4900 гривень. Також за час існування кредитних зобов`язань, позивачем було нараховано, а відповідачкою сплачено 1549,78 гривень відсотків за ст. 625 ЦК України, які повинні бути списані позивачем.

Позивач вважає, що п. 4.7 Кредитного договору, який передбачає нарахування комісії за надання кредиту є несправедливими умовами договору в зв`язку з цим є нікчемним.

Умови п. 4.7 Кредитного договору є нікчемними, а тому розмір заборгованості за кредитним договором підлягає до перерахунку, за умови виплачених відповідачем сум як комісію за надання кредиту, зарахувавши їх здійснення виплат за тілом кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості відповідачкою сплачено 1549,78 гривень відсотків за ст. 625 ЦК України, які передбачені п. 8.2 кредитного договору, проте відповідно до вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України повинні бути списані кредитодавцем (позивачем), а тому безпідставно були списані зі здійснених платежів відповідачки.

Тому розмір заборгованості за кредитним договором підлягає до перерахунку, і з даних підстав, за умови виплачених позивачкою сум як відсотки за ст. 625 ЦК України, зарахувавши їх до виплат за тілом кредиту.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати порушеними її права, як споживача послуг за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1525-8938 продукту «На все» від 14 березня 2025 року укладеного між нею та ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Зобов`язати ТОВ «Укр Кредит Фінанс», здійснити перерахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, зарахувавши здійснені виплати за умовами п.4.7 (комісія за надання кредиту) та п. 8.2 (відсотки за ст. 625 ЦК України) Договору в заборгованість за тілом кредиту, та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить дану справу розглядати за його відсутності, позов просить задовольнити та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, згідно до довідки про доставку електронного документа, з якої вбачається, що документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» від 30.07.2026 року по справі № 288/671/26 (суддя Рудник М.І.) доставлено до електронного кабінету одержувача 30 липня 2026 року, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

26 травня 2026 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позову. /а.с. 63-68/

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як вбачається з позовної заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до Попільнянського районного суду Житомирської області з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1525-8938 від 14.03.2025 року в розмірі 78999 гривень 17 копійок та судові витрати у розмірі 2422 гривні 40 копійок. /а.с. 9-23/

Згідно до договору про відкриття кредитної лінії № 1525-8938 продукту «На все», 14 березня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» далі кредитодавець та ОСОБА_1 далі -позичальник, разом сторони, укладено даний договір, згідно умов якого кредитодавець відкрив Кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Загальний розмір кредиту за цим договором становить 24500,00 гривень. Дата надання/видачі кредиту: 14.03.2025 року. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту, якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього договору. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Базовий період складає 14 календарних днів. Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту, якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту, позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за договором за зниженою ставкою дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. Отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту за загальним правилом в останній день кожного базового періоду згідно графіку платежів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою). Комісія за видачу кредиту становить 20,00 % від суми виданого кредиту, якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0%, вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту. Комісійна винагорода, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за договором через вебсайт кредитодавця або через особистий кабінет становить не більше 0,7% від суми платежу, що вноситься позичальником. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 07.01.2026 року. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього договору, згідно з якою після укладення Додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами Додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 6024,97 процентів. Денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 0,946 процентів. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складають 70189,72 гривень та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту, якщо п.4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту, а також комісійну винагороду, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договором через вебсайт кредитодавця або через особистий кабінет. Позичальник зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 базових періодів строку кредитування згідно Графіку платежів за договором за зниженою ставкою, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця. Кредитодавець несе відповідальність перед позичальником за порушення умов цього договору відповідно до вимог законодавства України, умов цього договору та Правил. Позичальник несе відповідальність перед кредитодавцем за порушення своїх зобов`язань за цим договором відповідно до вимог законодавства України, умов цього договору та Правил. У разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту, якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу кредиту, якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту. Знижена процентна ставка становить 0,90% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту, якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою. У разі несплати позичальником нарахованих згідно умов договору процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту, якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту або частини суми кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до дати повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу кредиту, якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту та суми кредиту, включно з тою, обов`язок дострокового погашення якої у позичальника виникає у зв`язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості). З дати, наступної за днем повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту, якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту та частини суми кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою. Цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. У випадку продовження строку кредитування шляхом укладення відповідних Додаткових угод до договору, строк дії цього договору продовжується на такий самий строк, на який продовжено строк кредитування, та визначається у порядку, передбаченому п. 12.6. договору, з урахуванням умов Додаткових угод. Даний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом. /а.с. 24-45/

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором 1525-8938 від 14.03.2025 року, виданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс», сума наданого кредиту - 31900,00 гривень, станом на 21 жовтня 2025 року позичальник ОСОБА_1 має загальну заборгованість в розмірі 78999,17 гривень, а саме: основний борг 27127,26 гривень, залишок відсотків 37471,69 гривень, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 14400,22 гривень. /а.с. 46-52/

Позивач звернулась до суду з позовом про захист прав споживачів, в якому просить визнати порушеними її права, як споживача послуг за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1525-8938 продукту «На все» від 14 березня 2025 року укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та нею та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1525-8938 продукту «На все» від 14 березня 2025 року укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , зарахувавши здійснені виплати за умовами п.4.7 (комісія за надання кредиту) та п. 8.2 (відсотки за ст. 625 ЦК України) Договору в заборгованість за тілом кредиту, так як вищевказаний кредитний договір не містить переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком визначено плату, як комісію за надання кредиту та комісію за обслуговування кредиту.

Судом встановлено, що пункт 4.7 (комісія за надання кредиту) та пункт 8.2 (відсотки за ст. 625 ЦК України) кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 1525-8938 продукту «На все» від 14 березня 2025 року, передбачають сплату позичальником комісії за надання кредиту в розмірі 20 % від суми виданого кредиту та відсотки за ст. 625 ЦК України.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Статтями 205, 207 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 червня 2021 року у справі №910/12876/19 (пункти 7.6-7.10)).

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У Рішенні від 01 листопада 2023 року №9-р(ІІ)/2023 Конституційний Суд України дійшов висновку, що дієвий та ефективний захист прав споживачів є одним зі способів виконання державою її головного конституційного обов`язку - утверджувати й забезпечувати права і свободи людини (абзац перший підпункту 3.8 пункту 3 мотивувальної частини).

За положеннями абзаців першого, другого та третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також суд звертає увагу, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16, а також аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 №6-1746цс16, згідно якої зроблено висновок, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення винагороди, у тому числі за надання фінансового інструмента та за резервування ресурсів, а нарахування платежів за послуги, що супроводжують кредит за рахунок позивача є незаконним.

Крім того, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту-позичальнику (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі за №520/2614/17).

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Як вбачається з пункту 3.6. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Враховуючи те, що положення спірного споживчого кредитного договору від 14 березня 2025 року передбачають плату за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна комісія), що було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», які були чинними на момент укладення спірного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, суд вважає, що такі умови договору порушують публічний порядок.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалася на те, що кредитним договором було встановлено комісію за надання кредиту та обслуговування кредиту, які є незаконними, оскільки виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами і тому вважає, що є несправедливими положення кредитного договору щодо встановлення плати за обслуговування кредиту.

З огляду на встановлені у справі обставини, а також те, що положення спірного кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 1525-8938 продукту «На все» від 14 березня 2025 року щодо встановлення виплат за умовами п.4.7 (комісія за надання кредиту) та п. 8.2 (відсотки за ст. 625 ЦК України) є нікчемними, суд вважає за необхідне у порядку застосування наслідків виконання нікчемного правочину зобов`язати ТОВ «Укр Кредит Фінанс», здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1525-8938 продукту «На все» від 14 березня 2025 року укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , зарахувавши здійснені виплати за умовами п.4.7 (комісія за надання кредиту) та п. 8.2 (відсотки за ст. 625 ЦК України) Договору в заборгованість за тілом кредиту.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, від 19 квітня 2023 року у справі №335/4991/16-ц, від 06 грудня 2023 року у справі №755/15848/20.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів витрат позивача на професійну правничу допомогу. /а.с. 82-89/

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України) Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

До матеріалів справи додано Договір доручення про надання правничої допомоги від 04 грудня 2025 року /а.с. 84-85/, укладений між адвокатським бюро Анатолія Яковенка та ОСОБА_1 , Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги б/н від 04.12.2025 року, укладену 05 травня 2026 року /а.с. 86/, акт про прийняття передачі наданих послуг від 17 червня 2026 року /а.с. 87/ та квитанцію. /а.с. 88/

В Акті про прийняття передачі наданих послуг від 17 червня 2026 року /а.с. 87/ зазначено, що Адвокатське бюро Анатолія Яковенка надалі-адвокат та Паламарчук Тетяна Володимирівна, надалі клієнт, разом сторони, виконавець надав замовнику юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 04.12.2025 року та додаткової угоди до вказаного договору, а замовник прийняв наступні послуги: 1. Складання позовної заяви в інтересах клієнта за її позовом до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживача та подачу її до суду, участь в судових засіданнях при розгляді даної справи, при необхідності складення та подачу заяв по суті справи, фіксована вартість послуги- 5000,00 гривень. Всього 5000,00 гривень /а.с.87/.

Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 83366031-1 від 17 червня 2026 року, платник: ОСОБА_1 , отримувач: Адвокатське бюро Анатолія Яковенка, загальна сума 5000,00 гривень, призначення платежу: за надання правничої допомоги /а.с. 88/.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Представник відповідача не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і тому позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає до задоволення та з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при поданні до суду позовної заяви звільнена від сплати судового збору, а тому з відповідача необхідно стягнути судові витрати на користь держави.

Керуючись Законом України «Про електронну комерцію»; Законом України «Про захист прав споживачів»; Законом України «Про споживче кредитування»; статтями 11, 15, 16, 203, 205, 207, 215, 526, 530, 610, 611, 626, 1054 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 81, 89, 128, 141, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України; суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів задовольнити.

Визнати порушеними права ОСОБА_1 , як споживача послуг за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1525-8938 продукту «На все» від 14 березня 2025 року укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 .

Зобов`язати ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1525-8938 продукту «На все» від 14 березня 2025 року укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , зарахувавши здійснені виплати за умовами п.4.7 (комісія за надання кредиту) та п. 8.2 (відсотки за ст. 625 ЦК України) Договору в заборгованість за тілом кредиту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, місто Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, місто Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598) судовий збір в розмірі 3328 гривень 00 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М.І. Рудник