Постановление суда № 139561797, 08.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8814/26

Провадження № 6/161/311/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Рудчик А.В.

представника заявника - адвоката Вовка Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суд у в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення,-

встановив:

І.Короткий зміст заяви

25.08.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про розстрочення виконання судового рішення.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2026 у справі №161/8814/26 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №543203-КС-001 від 18.06.2025 в розмірі 11 650 грн та судовий збір в розмірі 2 191,95 грн. На даний час фінансове становище заявника є складним. Обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, є його перебування в ДУ «Городоцькому виправному центрі №131», де він відбуває покарання у виді обмеження волі.

У зв`язку з цим відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду на строк 12 місяців, встановивши обов`язковий платіж у розмірі 1 153,50 грн до 25 числа поточного місяця.

ІІ.Стислий виклад позиції позивача

02.09.2026 ТзОВ «Бізнес Позика» через систему «Електронний суд» подало заперечення, які мотивовані тим, що заявник не обгрунтував обставини, що істотоно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, доказів цього не надав. Сам по собі факт позбавлення волі відповідача та перебування його у «виправному центрі» не свідчить про його скрутний матеріальний стан.

Крім того, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до ТзОВ «Бізнес Позика» із пропозицією щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором.

Позивач просив суд відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 26.08.2026 заяву про розстрочення виконання судового рішення прийнято до розгляду.

Представник позивача подав клопотання про розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення за його відсутності.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності представника позивача відсутні.

ІV.Фактичні обставини справи

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2026 у справі №161/8814/26 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №543203-КС-001 від 18.06.2025 в розмірі 11 650 грн та судовий збір у розмірі 2 191,95 грн (а.с. 74-76).

Відомості про фактичне виконання цього рішення суду в матеріалах справи відсутні.

В довідці №5/2684 від 01.06.2026 зазначено, що ОСОБА_1 відбуває покарання в Державній установі «Городоцький виправний центр (№131)» з 29.04.2026 (а.с. 87).

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення виконання судового рішення означає перенесення строку його виконання на пізніший час. Розстрочення - це можливість виконувати рішення частинами у строки, визначені судом. Обидва механізми застосовуються у випадках, коли існують обставини, що ускладнюють або тимчасово унеможливлюють своєчасне виконання рішення.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

За встановлених фактичних обставин та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Рішенням суду від 02.07.2026 у справі №161/8814/26 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором в розмірі 11 650 грн, а також судовий збір в розмірі 2 191,95 грн.

Рішення суду не виконане. Позивач заперечив щодо розстрочення виконання рішення суду, тому його інтереси також мають бути враховані.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути лише виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності таких виняткових обставин. Відбування покарання відповідачем у ДП «Городоцькому виправному центрі №131» до таких обставин не відноситься. Обставина незадовільного майнового стану відповідача належними та достатніми доказами не підтверджена.

Отже, в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 12, 354-355, 435 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2026 в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали суду складено - 08.09.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін