Решение № 139560990, 08.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2026 року м. Рівне№460/2359/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити позивачу з 01.01.2026 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням норм статті ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік";

зобов`язати включити до облікових (пенсійних) матеріалів відомості про місце проживання позивача у період з 02.08.2000 по 20.03.2002 як такого, що проживав у зоні гарантованого добровільного відселення, з урахуванням факту перебування у місцях позбавлення волі.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що зареєстрований і проживає в населеному пункті, який згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 відноситься до третьої зони гарантованого добровільного відселення та перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. Вважає, що з 01.01.2026 має право на доплату відповідно до ст. 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік, яка безпідставно не нараховується.

Ухвалою від 18.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

У зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О., вказану справу передано для повторного розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного повторного 04.09.2026 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Зозулі Д.П.

Ухвалою суду від 08.09.2026 прийнято адміністративну справу №460/2359/26 до провадження судді Зозулі Д.П.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав через підсистему Електронний суд. У встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду, отримуючи пенсію. Не працює. Відповідно до посвідчення категорії 3 позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

Згідно з відповіддю ГУ ПФУ №2301-707/Н-02/8-1700/26 від 23.01.2026, на дату звернення позивача до органу ПФУ у Рівненській області, у Єдиному державному демографічному реєстрі наявні відомості щодо реєстрації місця проживання позивача у с. Велике Вербче Сарненського району Рівненської області з 06.12.1979 по серпень 2000 року та з 21.03.2002 по теперішній час 2025 року.

Разом з тим, відомості щодо реєстрації місця проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у період з 02.08.2000 по 20.03.2002 у Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні. Зазначено, що підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного ст. 39 Закону №796-XII, з 01.01.2026 не встановлено.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Великовербченського старостинського округу №1 Сарненської міської ради Рівненської області №13/01-427 від 16.09.2025, позивач постійно зареєстрований та проживає у селі Велике Вербче Сарненського району Рівненської області з 06.12.1979 по серпень 2000 року та з 21.03.2002 по теперішній час 2025 року.

Разом з тим, згідно з довідкою від 16.09.2025 №7/3962, виданою відділом по контролю за виконанням судових рішень державної установи Полицька виправна колонія (№76), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувався в місцях позбавлення волі з 11.08.2000 та відбував міру покарання в державній установі Полицька виправна колонія (№76) з 09 січня 2001 року по 29 вересня 2001 року, що знаходиться в с. Полиці Вараського району Рівненської області.

Село Велике Вербче Сарненського району Рівненської області та село Полиці Вараського району Рівненської області відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Вважаючи свої права порушеними внаслідок невиплати органом Пенсійного фонду підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні радіоактивного забруднення, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).

Стаття 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2015, була викладена так: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

28.12.2014 прийнято Закон № 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого внесено зміни до Закону № 796-ХІІ, шляхом виключення статей 31, 37, 39, 45.

04.02.2016 прийнято Закон України № 987-VIII, який згідно з розділом ІІ Прикінцеві положення набрав чинності з 01.01.2016 і який включив до Закону № 796-ХІІ статтю 39 такого змісту: "Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тобто, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 39 Закону № 796-XII, яка із 17.07.2018 є чинною у редакції до 01.01.2015.

Так, стаття 39 у редакції Закону № 987-VIII, яка чинна з 01.01.2016, врегульовує питання доплат виключно особам, які працюють у зоні відчуження. Однак редакція статті 39, яка була чинна до 01.01.2015, врегульовувала питання здійснення доплат таким категоріям громадян: 1) особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (у зоні безумовного (обов`язкового) відселення, у зоні гарантованого добровільного відселення, у зоні посиленого радіоекологічного контролю); 2) непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях; 3) студентам, які там навчаються; 4) пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення; 5) громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів.

Відновлення дії попередньої редакції нормативно-правового акту - статті 39 Закону № 796-ХІІ до внесення змін Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII спричиняє колізію правозастосування, з огляду на чинність із 01.01.2016 статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України від 04.02.2016 № 987-VIII. Ця колізія має вирішуватися з додержанням принципу верховенства права (статті 3, 8 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України) в частині визнання людини, її прав та свобод найвищими цінностями, які визначають зміст та спрямованість держави, з урахуванням дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій, зумовленої фінансово-економічними можливостями для збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, без порушення сутності відповідних прав.

Такий підхід до розуміння наслідків визнання неконституційними нормативно-правових актів (або окремих положень) та усунення колізії, що виникла внаслідок цього, забезпечує стабільність конституційного ладу в Україні, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, цілісність, непорушність та безперервність дії Конституції України, її верховенство як Основного Закону держави на всій території України.

Отже, з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 відновлено право на отримання підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ.

В спірному періоді законодавство, яке регулює правовідносини щодо виплат непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, зазнало змін.

Так, статтею 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік (далі Закон №4695-ІХ) установлено, що у 2026 році доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 2595 гривень.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.

Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів, а також у разі працевлаштування (зайнятості) особи за межами зони безумовного (обов`язкового) відселення та зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.

Також при прийнятті рішення суд враховує, що Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №48 від 14 січня 2026 року установлено, що у 2026 році факт проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 чи у період з 26 квітня 1986 до 1 січня 1993 для встановлення, продовження чи припинення виплати доплати, передбаченої статтею 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік, у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин: особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про декларування/реєстрацію місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 р. за межами зони безумовного (обов`язкового) відселення або зони гарантованого добровільного відселення. Зміна зареєстрованого місця проживання особи в межах населених пунктів, розташованих на території зони безумовного (обов`язкового) відселення або зони гарантованого добровільного відселення (незалежно від тривалості між періодами реєстрації місця проживання), не вважається зміною місця проживання для цілей застосування статті 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік щодо права на отримання доплати до пенсії.

Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та/або у разі працевлаштування (зайнятості) особи.

Отже, у зв`язку із набранням чинності з 01.01.2026 Законом №4695-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2026 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 29 Закону №4695-ІХ чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2026 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.

Як встановлено судом, відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Великовербченського старостинського округу №1 Сарненської міської ради Рівненської області №13/01-427 від 16.09.2025, ОСОБА_1 постійно зареєстрований та проживає у селі Велике Вербче Сарненського району Рівненської області з 06.12.1979 по серпень 2000 року та з 21.03.2002 по теперішній час 2025 року.

Згідно з відповіддю ГУ ПФУ №2301-707/Н-02/8-1700/26 від 23.01.2026, на дату звернення позивача до органу ПФУ у Рівненській області, у Єдиному державному демографічному реєстрі відомості щодо реєстрації місця проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у період з 02.08.2000 по 20.03.2002 у Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні.

Водночас, позивачем надано довідку від 16.09.2025 №7/3962, видану відділом по контролю за виконанням судових рішень державної установи Полицька виправна колонія (№76), відповідно до якої ОСОБА_1 утримувався в місцях позбавлення волі з 11.08.2000 та відбував міру покарання в державній установі Полицька виправна колонія (№76) з 09 січня 2001 року по 29 вересня 2001 року, що знаходиться в с. Полиці Вараського району Рівненської області.

Суд зауважує, що оскільки с. Полиці Вараського району Рівненської області відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, позивачем підтверджено безперервне проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, що дає йому право на встановлення доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачу протиправно не здійснено з 01.01.2026 нарахування та виплату спірної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, оскільки у нього наявний статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, та підтверджено факт постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, яке самостійно не змінювалося, а відмова відповідача у виплаті з 01.01.2026 вказаної доплати є протиправною.

Отже в цій частині позовних вимог позов слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області включити до облікових (пенсійних) матеріалів відомості про місце проживання ОСОБА_1 у період з 02.08.2000 по 20.03.2002 як такого, що проживав у зоні гарантованого добровільного відселення, з урахуванням факту перебування у місцях позбавлення волі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодекс адміністративного судочинства України особа має право звернутися до адміністративного суду у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи законні інтереси.

Згідно із статтею 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування призначення (перерахунок) пенсії та вчинення дій щодо пенсійної справи здійснюється на підставі звернення особи та поданих нею документів

При цьому суд зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України не є суб`єктом, уповноваженим на внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, а лише використовує інформацію, сформовану уповноваженими державними органами.

Відповідно до статей 4, 9, 10 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус та положень Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні внесення та актуалізація відомостей щодо місця проживання особи здійснюється уповноваженими органами у сфері реєстрації місця проживання.

Позивачем не надано доказів звернення до Управління ДМС у Рівненській області або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання із заявою про внесення чи актуалізацію відомостей щодо місця проживання в зоні гарантованого добровільного відселення у спірному періоді.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про внесення до облікових (пенсійних) матеріалів відомостей щодо проживання (перебування) у зоні гарантованого добровільного відселення у спірний період та документами, на підставі яких такі відомості вносяться.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача внести до облікових (пенсійних) матеріалів відповідні відомості заявлена передчасно, а тому правові підстави для її задоволення відсутні.

Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суб`єкта владних повноважень, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі, визначеному статтею 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2026 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі, визначеному статтею 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 08 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Д.П. Зозуля