Решение № 139550874, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026Справа № 910/3512/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту"

про стягнення 53532,80 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" про стягнення 53532,80 грн. неустойки за договором від 15.10.2024 № 8к-24 про закупівлю робіт з капітального ремонту (аварійно-відновлювальні роботи) п`ятиповерхового 2-х секційного житлового будинку, пошкодженого в результаті воєнних дій за адресою: смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 62, Бучанського р-н, Київської області. (Коригування). (додаткові роботи).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

10.04.2026 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2024 між позивачем (далі - Замовник) та відповідачем (далі - Виконавець) укладено договір № 8к-24 про закупівлю робіт з капітального ремонту (аварійно-відновлювальні роботи) п`ятиповерхового 2-х секційного житлового будинку, пошкодженого в результаті воєнних дій за адресою: смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 62, Бучанського р-н, Київської області (додаткові роботи) (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язується відповідно до проектної документації, умов цього Договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: «Капітальний ремонт (аварійно відновлювальні роботи) п`ятиповерхового 2-х секційного житлового будинку, пошкодженого в результаті воєнних дій за адресою: смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 62, Бучанського р-н, Київської області (додаткові роботи)» (далі - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити Роботи в порядку та на умовах, передбачених даним Договором за об`єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього Договору.

Роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел, не заборонених законодавством (пункт 11.5 Договору).

Згідно з пунктом 12.7 Договору Замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», в розмірі та на строк визначений в належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.

Відповідно до пункту 12.8 Договору попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2), підписаних уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов Договору 29.10.2024 позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 2 460 000,00 грн.

Таким чином, строк погашення відповідачем попередньої оплати за Договором тривав до 31.03.2025 року.

Із матеріалів справи слідує, що сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) від 25.06.2025 на суму 567 224,75 грн., від 25.07.2025 на суму 198 154,56 грн., від 30.12.2025 на суму 1 694 620,69 грн.

Також, 04.11.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення попередньої оплати за Договором № 2697/ 09 211 085/02.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частин 1, 3 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем перераховано на рахунок відповідача 29.10.2024 попередню оплату в розмірі 2 460 000,00 грн., що за умовами договору мала бути використана до 31.03.2025 року.

Водночас, відповідач використав попередню оплату несвоєчасно, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) від 25.06.2025 на суму 567 224,75 грн., від 25.07.2025 на суму 198 154,56 грн., від 30.12.2025 на суму 1 694 620,69 грн.

Підпунктом 1.2 пункту 1 наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 22.04.2024 № 147/09-02 «Про деякі питання попередньої оплати при закупівлі товарів, робіт і послуг за КПКВК 311160 «Будівництво та відновлення об`єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд» у 2024 році (з урахуванням наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 24.12.2024 № Н-457/09-02) визначено, що попередня оплата за бюджетною програмою КПКВК 311160 «Будівництво та відновлення об`єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд» та згідно з переліком проектів (об`єктів, заходів), які фінансуються за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, виділених для будівництва та відновлення об`єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд та обсягами бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення, визначених у додатку 2 до постанови Кабінету міністрів України від 05.03.2024 № 247 здійснюється на строк не більше шести місяців, але із строком використання не пізніше 31.03.2025.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 16.2 Договору до договору за порушення Виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, Виконавець за користування грошовими коштами Замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.

Із наданого позивачем розрахунку слідує, що позивачем нараховано пеню за загальний період із 01.04.2025 до 15.12.2025 на суми, визначені із урахуванням поетапного прийняття виконаних робіт.

Здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість пред`явленої до стягнення суми пені.

Ураховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" (01014, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 41-Б, кабінет 2018; ідентифікаційний код 36100693) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 11А; ідентифікаційний код 26345736) 53532 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот тридцять дві) грн. 80 коп. пені, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова