Решение № 139550330, 08.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2026 р. Cправа № 902/896/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074)

до: Фізичної особи-підприємця Шевчук Валентини Валеріївни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 233 845,68 грн

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 28.06.2026 (вх. № 986 від 06.07.2026) Акціонерного товариства "Акцент-Банк" з вимогами до Фізичної особи - підприємця Шевчук Валентини Валеріївни про стягнення заборгованості за Кредитним договором № N20.28.0000000794 від 11.03.2025 у загальному розмірі 233 845,68 грн станом на 28.06.2026, яка складається з: 177 677,80 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 27 867,88 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 17 300,00 грн - загальний залишок за винагородою; 1 000,00 грн - штраф (фіксована складова); 10 000,00 грн - штраф (змінна складова).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.

Судом за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/896/26 за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання), про що 10.07.2026 була постановлена відповідна ухвала. Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Копію вказаної ухвали судом направлено відповідачці за адресою її місцезнаходження, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом із тим поштове відправлення не було вручено відповідачці та повернулося до суду у зв`язку із закінченням строку його зберігання. Вказана обставина підтверджується інформацією щодо поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором R0 6722 7963 694, розміщеною на офіційному вебсайті АТ "Укрпошта".

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (позиція сформована в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 та підтримана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023).

Також суд звертає увагу на те, що ухвалу у справі № 902/896/26 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), доступ до якого є відкритим, безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи наведене, суд вважає, що здійснив усі необхідні та залежні від нього дії, спрямовані на належне повідомлення відповідачки про розгляд справи.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" бере до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом установлено таке.

11.03.2025 між Акціонерним товариством "АКЦЕНТ-БАНК" (позивач, за Договором Банк) та Фізичною особою-підприємцем Шевчук Валентиною Валеріївною (відповідачка, за Договором Позичальник) укладено Кредитний договір № N20.28.0000000794 (далі Договір).

Згідно із п. А1 Договору вид кредиту строковий кредит.

Відповідно до п. А2 Договору ліміт цього Договору: 200 000,00 грн, в тому числі на наступні цілі: у розмірі 200 000,00 грн: на фінансування поточної діяльності.

Забороняється використання кредитних коштів на:

- надання/повернення фінансової допомоги (в тому числі пов`язаним компаніям Позичальника);

- погашення інших кредитів (якщо кредит надається не на рефінансування);

- внесків до статутного капіталу, розміщення коштів на депозит;

- фінансування благодійних акцій, здійснення благодійних внесків;

- виплату дивідендів, купівлю цінних паперів;

- зняття готівкових коштів та перерахування кредитних коштів на інші рахунки Позичальника (без подальшого підтвердження їх цільового використання);

- інших витрат, що не пов`язані із здійсненням Позичальником господарської діяльності.

У пункті А3 Договору передбачено, що термін повернення кредиту 09 березня 2028 р. Позичальник здійснює погашення Кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього Договору)

Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:

Сума щомісячного ануїтетного платежу=Сума кредиту за Договором*((1+Процентна ставка за місяць)строк кредитування(міс.)*Процентна ставка за місяць)/((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-І);

Сума щомісячного платежу за %=(залишок заборгованості за Кредитом*річна Процентна ставка/кількість днів поточного року)*Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;

Сума щомісячного платежу за основним боргом=Сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.

Згідно із ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 09 березня 2028 р.

За користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних (п. А6 Договору).

Пунктом А8 Договору передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360").

Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за Кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.

Розподіл внесених коштів на погашення кредиту проводиться в відповідну дату згідно з Графіком платежів.

Відповідно до п. А10 Договору Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,90 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.

Сплата винагороди здійснюється згідно з Графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з Графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.

Сплата винагороди здійснюється у повному обсязі згідно з Графіком платежу, незалежно від періоду фактичного користування Кредитом, у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А3 цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього Договору.

У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Згідно із п. 4.2 Договору відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього Договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов цього Договору, встановленого п. А.3 цього Договору).

За умовами п. 4.3, 4.5 Договору сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1, 4.2 цього Договору, здійснюється згідно з п. А.8 цього Договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. Позичальник сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А.10 цього Договору.

Пунктами 4.7, 4.9, 4.10, 4.11 Договору визначено, що у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим Договором припадає на вихідний або святковий день та Позичальник має відкриті в Банку поточні рахунки, Позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п. 2.4.3, 2.4.4 цього Договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.

Зобов`язання за цим Договором у тому числі, строк виконання яких згідно з умовами цього Договору не наступив, за умови реалізації Банком права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього Договору, виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від Позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п. 2.2.13, 2.3.13 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього Договору, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору.

Остаточне погашення заборгованості за цим Договором виконується не пізніше дати, зазначеної у п. 1.2 цього Договору. Під реалізацією права Банку щодо стягнення неустойки згідно розділу 5 цього Договору, Сторони узгодили дії Банку по розподілу грошей, отриманих від Позичальника для погашення заборгованості, згідно черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті Договору. При цьому. Сторони узгодили, що додаткових вимог до Позичальника, щодо реалізації Банком свого права по стягненню неустойки, не потрібні.

У разі, якщо Банк не реалізує свого права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього Договору, Банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації, узгодженими Сторонами способами телекомунікацій, повідомляє Позичальника про таке, протягом 5 днів з дати отримання грошей від Позичальника. Узгодженими Сторонами способами телекомунікацій є: Відповідне повідомлення, ПЗ "А24", СМС-повідомлення.

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту, в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.

Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій: - порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212. 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором.

За змістом п. 5.8 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Як зазначено в п. 6.1, 6.2 Договору, останній вважається укладеним з моменту підписання його Сторонами. Цей Договір у частині п. 4.4 цього Договору набуває чинності з моменту підписання цього Договору, в решті частин - з моменту надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим Договором.

Додатком № 1 до Договору сторонами визначено графік погашення заборгованості.

Кредитний договір № N20.28.0000000794 від 11.03.2025 та Додаток № 1 до нього підписано сторонами в електронній формі із застосуванням кваліфікованих електронних підписів. Факт накладення та належність зазначених електронних підписів уповноваженому представнику Акціонерного товариства "Акцент-Банк" та Фізичній особі-підприємцю Шевчук Валентині Валеріївні підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Доказів розірвання Кредитного договору № N20.28.0000000794 від 11.03.2025, визнання його недійсним у зв`язку з недодержанням сторонами під час його укладення вимог чинного законодавства України, матеріали справи не містять. Також відсутні докази, які б свідчили про відмову сторін від подальшого виконання договірних зобов`язань унаслідок настання будь-яких об`єктивних причин.

На виконання умов Кредитного договору № N20.28.0000000794 від 11.03.2025 позивач перерахував відповідачці кредитні кошти у розмірі 200 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.45018332.50511.64999 від 11.03.2025.

Відповідно до банківської виписки за період з 11.03.2025 по 28.06.2026 відповідачкою на виконання умов Кредитного договору здійснено платежі на загальну суму 49 002,31 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань щодо погашення кредитної заборгованості позивач 11.06.2026 направив їй вимогу про сплату заборгованості в розмірі 220 108,78 грн із встановленням строку її погашення до 18.06.2026. Зазначену вимогу направлено 12.06.2026 на адресу відповідачки, що підтверджується наявним у матеріалах справи описом вкладення до поштового відправлення. Водночас відповідачкою вимогу позивача не виконано, заборгованість у встановлений строк не погашено.

Таким чином, з огляду на належне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів, факт отримання відповідачкою кредиту, а також неналежне виконання нею обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та стягненням відповідної заборгованості.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між позивачем та відповідачкою договір за своєю правовою природою є кредитним договором та, відповідно, є підставою виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За змістом абзацу 6 пункту А3 Кредитного договору, відповідно до статей 212, 651 Цивільного кодексу України, у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, позиваючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.

Відповідно до пункту А3 Договору, з урахуванням положень статей 212, 651 Цивільного кодексу України, у разі порушення позичальником будь-якого зобов`язання, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомлені, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомлені, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 09 березня 2028 р.

Судом установлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором № N20.28.0000000794 від 11.03.2025, перерахувавши відповідачці кредитні кошти в розмірі 200 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.45018332.50511.64999 від 11.03.2025.

Натомість відповідачка належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту не виконала, унаслідок чого станом на момент вирішення спору за нею обліковується прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 177 677,80 грн.

Як убачається з наданої позивачем виписки з особового рахунку за період з 11.03.2025 по 28.06.2026, відповідачка здійснювала платежі на погашення кредитної заборгованості на загальну суму 49 002,31 грн. Востаннє 12.09.2025 за рахунком відповідачки було здійснено автоматичне списання коштів у рахунок погашення простроченої заборгованості за Договором.

Після зазначеної дати відповідачка платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості не здійснювала, у зв`язку з чим надалі належного виконання нею договірних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів не відбувалося.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за Кредитним договором позивач звернувся до неї з вимогою про погашення заборгованості у строк до 18.06.2026. Однак у встановлений вимогою строк заборгованість відповідачкою не погашена.

Таким чином, з урахуванням умов абзацу 6 пункту А3 та пункту 2.3.2 Кредитного договору, заборгованість відповідачки, не погашена у визначений строк, є простроченою.

Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Поряд з тим, суд зазначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як установлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання відповідачці кредитних коштів, тоді як остання взяті на себе договірні зобов`язання щодо їх повернення у повному обсязі не виконала. Доказів погашення відповідачкою заборгованості за основною сумою кредиту в повному обсязі матеріали справи не містять.

За таких обставин, з огляду на встановлений судом факт неналежного виконання відповідачкою зобов`язань за Договором та наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту, вимога позивача про стягнення 177 677,80 грн заборгованості за основною сумою кредиту є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 27 867,88 грн заборгованості за процентами та 17 300,00 грн заборгованості за винагородою, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За умовами ч. 1-3 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Як убачається з пункту А.6 Договору, сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 20,90 % річних.

Перевіривши правильність нарахування процентів та здійснивши перерахунок заявленої позивачем заборгованості, суд установив, що проценти нараховано відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства.

Відтак заявлена позивачем до стягнення заборгованість за процентами у розмірі 27 867,88 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, судом установлено, що відповідно до умов Договору Позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,90 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за винагородою, суд дійшов висновку про його відповідність умовам Договору.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за винагородою у розмірі 17 300,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 1 000,00 грн штрафу (фіксована складова), 10 000,00 грн штрафу (змінна складова), суд зважає на таке.

Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У пункті 5.8 Договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Отже, умовами Договору передбачено відповідальність Позичальника у вигляді штрафу за порушення строків виконання грошових зобов`язань за наявності визначених Договором умов. Заявлений позивачем розмір штрафу відповідає порядку його обчислення, передбаченому пунктом 5.8 Договору.

Разом з цим, відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 зазначено, що з аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Як установлено судом, штраф, заявлений позивачем до стягнення, нарахований за прострочення виконання відповідачкою грошового зобов`язання, яке виникло після 24 лютого 2022 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався та діє станом на час розгляду цієї справи.

Таким чином, з огляду на встановлену законом заборону на стягнення неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану, вимоги позивача про стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Відтак у задоволенні вимог про стягнення 1 000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 10 000,00 грн штрафу (змінна складова) слід відмовити.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Отже, оцінивши подані докази на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є належним чином обґрунтованими та такими, що мають правові підстави, у зв`язку з чим підлягають до часткового задоволення, з наведених вище мотивів.

З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 3 342,69 грн, інша частина судового збору покладається на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевчук Валентини Валеріївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074; код ЄДРПОУ 14360080; рахунок НОМЕР_2 , МФО 307770) 177 677 грн 80 коп заборгованості за наданим кредитом; 27 867 грн 88 коп заборгованості за процентами; 17 300 грн 00 коп заборгованості за винагородою та 3 342 грн 69 коп витрат на сплату судового збору.

В решті позову відмовити.

Примірник рішення надіслати позивачу до електронного кабінету в ЄСІТС, відповідачці - рекомендованим листом.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 08 вересня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачці ( АДРЕСА_1 )