Решение № 139543355, 04.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6703/26

Провадження №: 2/336/4759/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Соколової А.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21.05.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №577038770, за умовами якого відповідач отримав кредит в безготівковій формі в сумі 6800,00 грн. 05.08.2025 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/47, згідно з яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 27.02.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №27/0226-01, за умовами якого позивач отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідач заборгованість за кредитним договором не сплатив ані первісному кредитору, ані позивачу. Загальний розмір заборгованості за договором №577038770 від 21.05.2025 становить 24180,72 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 6800,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам у сумі 113572,84 грн., заборгованості за комісією у сумі 408,00 грн., заборгованості за штрафними санкціями в сумі 3399,96 грн.

Посилаючись на викладені обставини просить позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 20780,76 грн. (тобто за виключенням штрафних санкцій), а також судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 06.07.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано у АТ «А-Банк» докази у справі.

28.07.2026 з АТ «А-Банк» на виконання ухвали суду надійшла витребувана інформація.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання. Крім того, відповідачу була направлена ухвала про відкриття провадження у справі до відома на її адресу електронної кошти, зазначеної в позовній заяві. Заяви та клопотання до початку розгляду справи від відповідача не надходили.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.05.2025 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №577038770 у формі електронного документу та підписано за допомогою введення одноразового ідентифікатора XWQS.

Відповідно до умов договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту (п.2.1. договору). Загальний розмір кредиту за цим договором становить 6800,00 грн. (п.2.2. договору). Кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором (п.5.1. Договору). Договором встановлено кінцеву дату повернення (виплати) кредиту 20.06.2030 (п.7.3. договору). Також передбачені випадки дострокового розірвання/припинення дії договору. Так, відповідно до п.9.1.1.7. кредитного договору, у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

Відповідно до платіжного доручення, наданого суду, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на її банківську карту № НОМЕР_2 згідно з договором №577038770 від 21.05.2025 грошові кошти, а саме: 21.05.2025 в розмірі 6800,00 грн.

Факт належності ОСОБА_1 зазначеної вище банківської карти та перерахування їй грошових коштів у сумі 6800,00 грн. також підтверджується довідкою та інформацією, наданою АТ «А-Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, а саме: листом вих.№49394/47-260714/426-БТ від 14.07.2026, випискою про рух коштів по картці та платіжним дорученням.

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

05.08.2025 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №МВ-ТП/47, згідно з яким до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 05.08.2025 ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги за кредитним договором №577038770 від 21.05.2025 до боржника ОСОБА_1 ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування відсотків за кредитним договором.

27.02.2026 між ТОВ ''Таліон Плюс'' та ТОВ ''Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 27/0226-01 за умовами якого та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.02.2026 від ТОВ ''Таліон Плюс'' до ТОВ ''Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24180,72 грн.

Згідно із розрахунками заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» у ОСОБА_1 за період з 21.05.2025 по 26.12.2025 виникла заборгованість по кредитному договору №577038770 від 21.05.2025 в сумі 24180,72 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6799,92 грн., заборгованість за відсотками 13572,84 грн., заборгованість за комісією 408,00 грн., заборгованість за штрафними санкціями 3399,96 грн.

При вирішенні питання про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив дій на погашення існуючої заборгованості.

За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між ТОВ «Маніво Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №207027 від 29.10.2025, право вимоги за яким в подальшому перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Згідно з умовами договору ОСОБА_1 надано кредит з кінцевою датою повернення 20.06.2030 (п.7.3. Договору). У пункті 9.1.1.7. кредитного договору, сторони погодили, що у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

Оскільки суду не надано підтвердження звернення кредитора до ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості, а строк виплати кредиту ще не настав, суд вважає звернення позивача до суду завчасним та приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 55, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судовий збір залишити за позивачем.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ, Бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А.Савеленко

04.09.26