Постановление суда № 139541360, 03.09.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2451/24

Провадження № 1-кп/0203/395/2026

УХВАЛА

іменем України

03 вересня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

представника заставодавця ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022130000000169 від 05.09.2022 року, № 12024130000000203 від 31.01.2024 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Центрального районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 367 КК України.

31 серпня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника заставодавця ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 про повернення застави. В обґрунтування заяви зазначив, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.03.2024 року щодо ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у виді застави. 20.03.2024 року ОСОБА_8 було внесено за ОСОБА_7 заставу у розмірі 1423160 гривень. Листом Центрального районного суду міста Дніпра від 04.05.2026 року повідомлено, що станом на дату його складання запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано. Відомості про звернення внесеної застави в дохід держави відсутні. Покладені у зв`язку з заставою обов`язки припинились разом з припиненням відповідного запобіжного заходу, а тому правова підстава для подальшого утримання коштів на депозитному рахунку відсутня.

Представник заставодавця в судовому засіданні підтримав подану заяву, просив його задовольнити.

Захисник, обвинувачений підтримали заяву про повернення застави.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви, вказав, що на відміну від додаткових обов`язків, які мають обмежений строк дії та припиняються автоматично у разі їх непродовження, закон не встановлює граничного строку для самої застави.

Представник потерпілого при вирішення клопотання поклався на розсуд суду.

Вислухавши заявлене клопотання, думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

19.03.2024 ухвалою Дніпровського апеляційного суду відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1423160 грн з покладенням обов`язків.

29.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська продовжено строк покладення на підозрюваного ОСОБА_7 до 13.05.2024 включно.

14.05.2024 ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська у клопотанні прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків відмовлено.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За частиною 6 статті 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За частиною 11 статті 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

За статтею 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Виходячи із системного аналізу таких норм КПК, граничний строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не встановлений, а тому такий захід діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК. При цьому припинення дії обов`язків, покладених ухвалою на підозрюваного, обвинуваченого, жодним чином не впливає на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення частини 7 статті 194 КПК, відповідно до якого після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Суд також зазначає, що окрім обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу відповідно до статті 194 КПК України, існують безстрокові процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до частини 7 статті 42 КПК України, в тому числі обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого також є метою запобіжного заходу у виді застави.

Такий висновок випливає із законодавчого формулювання частини 8 статті 182 КПК України, за якою якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, відповідно до цієї норми закону заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків підозрюваним, обвинуваченим, а ще і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Суд відхиляє посилання заявника на лист суду, в якому зазначено, що до обвинуваченого запобіжний захід не застосовано, з огляду на таке.

Судом встановлено, що листом суду від 26.06.2026 зазначено, що інформація про відсутність застосованого запобіжного заходу є помилковою. Водночас, відповідно до ухвали суду від 19.03.2024, відносно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Оскільки ухвала суду від 19.03.2024 є чинною, а викладена в первинному листуванні інформація офіційно визнана судом помилковою, твердження представника заявника про відсутність запобіжного заходу є необґрунтованими та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що немає підстав для задоволення заяви про повернення застави, оскільки щодо ОСОБА_7 є чинним запобіжний захід у вигляді застави, який діє до його зміни чи скасування у встановленому КПК порядку.

Керуючись ст.ст. 182, 370-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника заставодавця ОСОБА_6 про повернення застави відмовити.

Повний текст ухвали складено та оголошено 07.09.2026 року о 17.30 годині.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1