Решение № 139540792, 07.09.2026, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/211/26

Провадження №2/151/296/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Трачук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (надалі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") Усенко М.І. через підсистему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 30 серпня 2016 року між ПАТ ''Ідея Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір № Р29.296.70361, відповідно до умови якого відповідачу було надано грошові кошти у сумі 38 096 гривень, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. ПАТ ''Ідея Банк" свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому визначені договором кредитні кошти, шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки. 26 листопада 2020 року АТ ''Ідея Банк" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали Договір факторингу № 12/85, відповідно до умов якого останнім набуто право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним Договором № Р29.296.70361 від 30.08.2016. Таким чином, оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним Договором № Р29.296.70361 в розмірі 123 617 гривень 99 копійок, а також судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.

Ухвалою судді від 25 березня 2026 року у справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ ФК "Кредит-Капітал" Усенко М.І. не з`явився, проте 01.04.2026 через систему "Електронний суд" надав клопотання про підтримання позовних вимог та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 28 квітня 2026 року, 03 червня 2026 року та 07 вересня 2026 року не з`явився, конверти з рекомендованими повідомленнями повернулися без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній", хоча повістки направлялися за адресою місця проживання відповідача зазначеною позивачем у позовній заяві та адресою зареєстрованого місця проживання, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2498095 від 23.03.2026. Також на вказані дати повідомлялася смс повідомленням на номер телефону, який взятий із позовної заяви. Крім того, про час, дату та місце розгляду справи на 03 червня 2026 року та 07 вересня 2026 року повідомлявся, також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Норми статтей 509, 623, 625 ЦК України зазначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, і він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також статтями 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом встановлено, що 30 серпня 2018 року між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір № Р29.296.70361, який підписано відповідачем власноручним підписом.

За умовами договору банк надав позичальнику в користування грошові кошти на поточні потреби розмірі 38 096,00 грн, на строк 48 місяців (п.п.1.1, 1.2 кредитного договору № Р29.296.70361).

Відповідно до 1.4-1.5 кредитного договору № Р29.296.70361 за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 6.00% (маржу банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління банку, становить 9,50%, що разом з Маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15.5000%.

Відповідно до п. 1.8 кредитного договору № Р29.296.70361 банк повідомляє про зміну розміру процентної ставки та надсилає позичальнику новий Графік щомісячних платежів за кредитним договором листом без внесення змін до договору не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої почне діяти нова ставка.

Пунктом 1.12 кредитного договору № Р29.296.70361 визначено, що позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах визначених в Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Пунктом 2.1 кредитного договору № Р29.296.70361 визначено, що позичальник повертає кредит разом із процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 48 щомісячних внесках включно до 1 дня/числа кожного місяця згідно графіку щомісячних платежів.

Повернення кредитних коштів та інших встановлених договором платежів визначено у графіку щомісячних платежів за договором, що викладений у п. 6.1 кредитного договору № Р29.296.70361 та у додатку до Паспорта споживчого кредиту.

У п. 6.1 кредитного договору № Р29.296.70361 встановлені щомісячні внески, наведені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та сплачуються на транзитний рахунок № НОМЕР_1 . (а.с. 10-11)

30.08.2016 між ОСОБА_1 та ТДВ "СК "АХА Страхування життя" підписано Акцепт до Договору про використання факсимільного відтворення аналогу підпису та відбитку печатки ПАТ "Ідея Банк" (Оферта № ІВ0002 від 01.09.2015) при укладанні Договору добровільного страхування життя позичальника ПАТ "ІДЕЯ БАНК" (приєднання) згідно Оферти № ІВ0001 від 25.08.2015 та заяву-приєднання (Акцепт) № Р29.296.70361 до Договору добровільного страхування життя позичальника ПАТ "ІДЕЯ БАНК" (приєднання): Оферта № ІВ0001 від 25.08.2015. (а.с. 13-14)

Відповідно до ордеру-розпорядження про видачу кредиту № 1 № 2 від 30.08.2016 на підставі договору № Р29.296.70361 від 30.08.2016 ОСОБА_1 перераховано кредит у сумі 30 599,20 грн. та 7 496,80 грн. (а.с. 17 зв. сторона)

Відповідно до виписки за кредитним договором № Р29.296.70361від 30.08.2016 за період з 01.01.2000 по 26.11.2020 ОСОБА_1 30.08.2016 було видано кредит у розмірі 38 096,00 грн. Відповідач користувався кредитними коштами, здійснював часткове погашення кредиту. (а.с. 19 зв. сторона - 21)

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №Р29.296.70361від 30.08.2016 слідує що станом на 26.11.2020 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 123 617 гривень 99 копійок, з яких: заборгованість за основним боргом 35 556 гривень 31 копійка, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 88 061 гривня 68 копійок, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 0 грн. (а.с. 21 зв. сторона)

Отже, істотні умови кредитного договору №Р29.296.70361від 30.08.2016 укладеного між відповідачем та АТ "Ідея Банк" містяться безпосередньо у цьому договорі, який відповідач підписав власноручно.

Всупереч умов Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

26 листопада 2020 року між АТ "Ідея Банк" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено Договір факторингу №12/85, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" передає грошові кошти в розпорядження АТ "Ідея Банк" (ціна договору) за плату, а АТ "Ідея Банк" відступає ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за кредитними Договорами (Портфель заборгованості).

За цим Договором клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору, фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі, вказаному у п. 3.1. цього Договору, шляхом перерахунку суми на рахунки клієнта протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього Договору. (а.с. 22-24)

Згідно з копією платіжної інструкції №20282 від 26.11.2020 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" сплатило АТ "Ідея Банк" грошові кошти в сумі 3 124 127,40 грн, призначення платежу: плата за відступлення Права Вимоги згідно Договору факторингу №12/85 від 26/11/2020. (а.с. 25 зв. сторона)

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 12/85 від 26.11.2020 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним Договором № Р29.296.70361 в сумі 123 617 гривень 99 копійок. (а.с. 25)

Досудовою вимогою №20241895 від 03.02.2026 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги відповідно до Договору факторингу №12/85 від 26.11.2020 та вимагав сплатити заборгованість за Договором №Р29.296.70361 від 30.08.2016 в сумі 123 617 гривень 99 копійок. (а.с. 26)

При ухваленні даного рішення суд керується наступними нормами.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" № 1734-VIII договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", № 851-ІV а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію" № 675-VІІІ.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між відповідачем та АТ "Ідея Банк" в установленому законом порядку був укладений кредитний договором №Р29.296.70361 від 30.08.2016. Кредитний договір відповідач власнорусно підписав, що свідчить про те, що вій ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі договір надання грошових коштів у позику.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Підписавши кредитний договір №Р29.296.70361 від 30.08.2016, відповідач підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що він умови договору цілком зрозумів та приймав їх.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Позивачем надано докази переходу до нього права вимоги за кредитним договором №Р29.296.70361 від 30.08.2016, що підтверджується укладеним 26 листопада 2020 року між АТ "Ідея Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" Договором факторингу № 12/85, витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 12/85 та розрахунком заборгованості за за кредитним договором №Р29.296.70361 від 30.08.2016.

Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №Р29.296.70361 від 30.08.2016, а відповідач, отримавши кошти, не повернув їх у встановлений договорами строк, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 123 617 гривень 99 копійок, з яких: заборгованість за основним боргом 35 556 гривень 31 копійка, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 88 061 гривня 68 копійок.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 8 000 гривень, які підтверджуються: Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с. 28 зв. сторона); витягом з акту №20 наданих послуг від 13.02.2026 (а.с. 29); детальним описом наданих послуг до акту №Д/5604 від 22.10.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 29 з. сторона); ордером про надання правничої допомоги. (а.с. 30)

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 14495 від 06 березня 2026 року в сумі 2 662 (дві шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на їх користь.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним Договором № Р29.296.70361 від 30 серпня 2016 року в сумі 123 617 (сто двадцять три тисячі шістсот сімнадцять) гривень 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Кредит-Капітал" понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Кредит-Капітал" понесені витрати за надання правничої допомоги в сумі 8 000 (вісім тисяч гривень).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

Повне найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження (місце проживання чи перебування) :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (адреса : 79029, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, 4-ий поверх, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236, банківські реквізити: НОМЕР_2 , банк отримувача АТ "Креді Агріколь Банк").

Відповідач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК