Постановление суда № 139540001, 02.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №335/2528/19

Номер провадження 1-в/337/59/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткової міри покарання,

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки, призначеного вироком Запорізького апеляційного суду від 06.06.2023 у справі №335/2528/19.

Клопотання мотивує тим, що вироком Запорізького апеляційного суду від 06.06.2023 він був засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24.01.2025 його умовно-достроково звільнено від подальшого відбування основної міри покарання, призначеного вироком суду на не відбутий строк, що складає 01 рік 05 місяців 09 днів з залишенням додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки.

За час відбування покарання до дисциплінарної відповідальності не притягався, мав заохочення за хорошу поведінку. З урахуванням його характеризуючих матеріалів, ставлення до вчиненого діяння, яке скоєне з необережності, відшкодування шкоди, його віку, та соціальної потреби у його професії, як водія, просить обмежитись відбутим строком додаткового покарання.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив його задовольнити, звільнити його умовно-достроково від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він своєю поведінкою довів своє виправлення, крім того він має намір повернутись на попереднє робоче місце водія.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, заперечував проти задоволення клопотання, вважає його не обґрунтованим та не має підстав для його задоволення, оскільки мета додаткового покарання наразі не досягнута.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник органу пробації до судового засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вислухавши засудженого, прокурора, дослідивши заяву і додані до неї матеріали, вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.537, 539 КПК України, під час виконання вироків, суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Умовно дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов`язком суду.

Згідно до вимог ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 55 КК України позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти років.

Строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.5 своєї постанови № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можуть бути застосовані тільки після фактичного відбуття тієї частини строку покарання яка зазначена у ч. 3 ст. 81, ч. 4 ст. 82 та ч. 3 ст. 107 КК. Згідно з п. 7 вищезазначеної постанови особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання, при умові, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Судом встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнено обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає в 3 (три) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Вироком Запорізького апеляційного суду від 06.06.2023 вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2021 щодо ОСОБА_4 в частині призначеного йому покарання та звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України скасовано. Призначено ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24.01.2025 задоволено подання начальника ДУ «Крюківська виправна колонія (№29)» про умовно-дострокове звільнення відносно ОСОБА_4 . Звільнено ОСОБА_4 , умовно-достроково від подальшого відбування покарання основної міри покарання, призначеного йому за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2021 за ст. 286 ч. 2 КК України на не відбутий строк, що складає 01 рік 05 місяців 09 днів з залишенням додаткової міри у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки. Відповідно до вказаної ухвали, за час відбування основного покарання ОСОБА_4 довів своє прагнення до виправлення, у зв`язку з чим до нього застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі в той же час, судом було прийнято рішення про залишення додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки, та відмовлено в задоволенні клопотання захисника засудженого від додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд також ураховує, що в матеріалах справи наявні позитивні характеристики засудженого ОСОБА_4 , надані ТОВ «КОРМО-ТРАС-ЛОГІСТИК» від 13.07.2026 та ОСББ «Доброріччя» від 15.07.2026, а також Хортицький районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області від 05.08.2026.

Однак ОСОБА_4 не зазначено будь-яких інших обставин для його умовно-дострокового звільнення від додаткового покарання. Суд акцентує увагу й на тому, що необхідність повернення права керування транспортними засобами ОСОБА_4 для працевлаштування на попереднє робоче місце не є переконливою та достатньою підставою для умовно-дострокового звільнення, зважаючи на те, що останній станом на день розгляду клопотання має місце роботи, а тому може тимчасово виконувати іншу роботу, не пов`язану з керуванням транспортними засобами.

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Таким чином звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в даному випадку, нівелює мету кримінального покарання, оскільки таке звільнення жодним чином не слугуватиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, як це передбачено ч. 2 ст. 50 КК України, так і буде суперечити Постанові Пленуму Верховного Суду України № від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», з урахуванням і того, що елемент верховенства права як справедливість, є однією з основних засад права, властивість якої розглядають в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У даному випадку враховано судом, що додаткове покарання було призначено ОСОБА_4 з метою недопущення вчинення ним в подальшому правопорушень в результаті використання права керувати транспортними засобами, та у конкретному випадку було призначено з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, наслідки які настали, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання.

Таким чином суд дійшов висновку про недостатню переконливість доводів та обґрунтувань зазначених у клопотанні про необхідність звільнення засудженого від відбування додаткового покарання, у зв`язку з чим клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.81 КК України, ст.369-372, 376, 537-539 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити засудженому ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від призначеного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, відповідно до вироку Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2023 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1