Решение № 139538646, 03.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2419/26

Провадження № 2/185/3459/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Довгопол А.В., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Отаманівка в особі Молодогвардійської міської ради Луганської області, третя особа: Перша Хмельницька державна нотаріальна контора про визнання права власності на житло

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Територіальної громади міста Отаманівка в особі Молодогвардійської міської ради Луганської області, третя особа: Перша Хмельницька державна нотаріальна контора про визнання права власності на житло.

Позивач просить суд:

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , який має загальну площу 54,60 кв.м., житлову 29,00 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , який має загальну площу 54,60 кв.м., житлову 29,00 кв.м.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він не має можливості вирішити питання про визнання права власності іншим способом.

Позивач звернувся з заявою про розгляд справи без його участі.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, відзив до суду не надавали.

Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено наступне.

11 лютого 1999 року Позивач разом із членами своєї сім`ї, матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сестрою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , набули у власність в рівних частках шляхом приватизації квартиру АДРЕСА_1 .

Свідоцтво про право власності на житло видано на підставі розпорядження Краснодонської районної ради від 08.09.1998р. №2221, зареєстровано Краснодонським міжрайонним БТІ в реєстрову книгу №1337. Відповідно до технічної документації на квартиру АДРЕСА_1 вона має загальну площу 54,60 кв.м., житлову 29,00 кв.м. та складається з двох житлових кімнат, кухні, ванної кімнати, туалету сумісного, коридору, вбудованої шафи, лоджії. ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Юр`ївка Лутугинського району Луганської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 15.04.2025 року було видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, що належало їй за життя, а саме 1/3 частка квартири, що перебувала у спільній сумісній власності за адресою: АДРЕСА_2 .

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 була її мати, ОСОБА_2 , яка проживала разом із спадкодавцем, в шестимісячний строк не відмовилася від прийняття спадщини, отже вважається такою, що її прийняла, проте не оформила свої спадкові права на майно. Отже, ОСОБА_2 стала власницею 2/3 частки зазначеного об`єкта нерухомості. У зв`язку із бойовими діями Позивач зі своєю матір`ю, ОСОБА_2 вимушено перемістилися до м.Лисичанська Луганської області, де стали на облік як внутрішньо переміщені особи та отримали відповідні довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Лисичанську Сіверськодонецького району Луганської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 14.01.2020 року було видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (додаток 8). Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, що належало їй за життя, а саме 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є її син, ОСОБА_1 , який проживав разом із спадкодавцем, в шестимісячний строк не відмовився від прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 717-р селище Новосвітлівка включено до складу Молодогвардійської міської територіальної громади. Відповідно до Постанови Верховної Ради України Про утворення і ліквідацію районів від 17.07.2020 року №807-IX Сорокинський район Луганської області ліквідовано, а Молодогвардійську міську територіальну громаду включено до Луганського району Луганської області. 23 вересня 2024 року за зверненням Позивача після смерті ОСОБА_2 Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №353/2024 у спадковому реєстрі 73021506.

На звернення спадкоємця про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) листом від 08.09.2025р. №1542/02-14 у видачі свідоцтва відмовлено (додаток 19). Нотаріусом обґрунтовано неможливість видати свідоцтво про право на спадщину відсутністю відомостей про об`єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 17.11.2025 року Позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради із заявою №69995621 про внесення відомостей щодо зазначеної квартири, яка є спадковим майном, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державним реєстратором відповідно до вимог законодавства подано запит до Луганської обласної військової адміністрації для отримання відомостей про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру. У відповідь отримано роз`яснення від 21.11.2025 року №4/01.01-22-6156, що до 2013 року державна реєстрація на об`єкти нерухомості в селищі Новосвітлівка та зберігання інвентаризаційних справ здійснювалося комунальним підприємством Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації.

Селище Новосвітлівка розташовано на тимчасово окупованій території України. КП Краснодонське БТІ не відновило свою діяльність на підконтрольній органам державної влади України території, архівні матеріали знаходяться на тимчасово окупованій території України. Тому надати підтвердження здійснення державної реєстрації прав на зазначений об`єкт нерухомого майна неможливо. У зв`язку із зазначеними обставинами державним реєстратором Хмельницької міської ради Позивачу надано відмову у вчиненні реєстраційних дій від 21.11.2025 року №81983553.

Оскільки Позивач на теперішній час позбавлений можливості оформити своє право власності на спадкове майно шляхом вчинення нотаріальної дії, тобто отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом, то зазначена обставина є підставою для звернення до суду із даним позовом. Також, Позивач не може позасудовим шляхом зареєструвати своє право власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже, право власності Позивача підлягає судовому захисту.

Право на звернення до суду. У відповідності до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. В даному випадку йдеться про захист прав та законних інтересів Позивачів, що виникають із цивільних правовідносин, з метою забезпечення реалізації їх прав як спадкоємців щодо майна після смерті спадкодавця.

Отже, право на звернення до Суду Позивачів із даною заявою ґрунтується на статтях 4, 19 Цивільного процесуального кодексу України та інших нормах законодавства. Правове обґрунтування вимог щодо визнання права власності на майно. Відповідно до положень статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України). Відповідно до ч.1 статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (ч.1 статті 1298 ЦК, ч.10 статті 67 Закону України «Про нотаріат»). Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.01.2026 5 Згідно ч.1 статті 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року №296/5 (далі - Порядок-296/5), спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Відповідно до п. 4.9. глави 10 Порядку-296/5, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Згідно п.4.19. глави 10 Порядку-296/5 якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Таким чином, Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , що складає 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Пункт 5 ППВССУ від 07.02.2014р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснює, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).

Відповідно до п.3 ст.3 Закону України №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон 1952) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Станом на лютий 1999 року набуття житла у власність шляхом приватизації здійснювалося на підставі Закону України №2482-XII Про приватизацію державного житлового фонду в редакції від 17.12.1997 року (далі Закон-2482-ХІІ). Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (ч.1 ст.8 Закону-2482-ХІІ).

Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок) (ч.7 ст.8 Закону-2482-ХІІ). Згідно п.4.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, яке знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.98р. №121 (надалі Інструкція №121), яка визначала порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно до 2002 року, оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна відбувається з видачею свідоцтва про право власності згідно зразку, наведеному в додатку 11, місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування членам житлових, житловобудівельних, дачних, гаражних або інших кооперативів, які повністю внесли свої пайові внески. Відповідно до п.1.5-1.6 Інструкції №121, державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, яка є обов`язковою для власників незалежно від форми власності, здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Отже, реєстрацію права власності як Позивач так і Спадкодавці здійснили у відповідності до вимог законодавства, про що зроблено реєстраційний запис на Свідоцтві про право власності на житло. Територія Луганського району Луганської області віднесена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376. Відповідно до ст.41 Конституції України, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.01.2026 7 свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. На теперішній час відсутні законні підстави для втручання органу влади у мирне володіння майном, а саме, для припинення (обмеження) можливості користування майном та розпорядження нерухомим майном, що входить до складу спадкового майна та належить Позивачам в порядку спадкування. Проте, в порушення ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу Конвенції, право власності Позивачів на вказане спадкове майно порушено - через тимчасову окупацію та втрату органами державної влади України контролю над територіями Луганської області, введення воєнного стану на території України, а також через активні та інтенсивні бойові дії на території нашої держави, а відповідно і через не функціонування відповідних органів та неможливості отримати всю необхідну інформацію для отримання спадщини Позивачем, а також для внесення відомостей про право власності на нерухоме майно до відповідного державного реєстру.

А тому, з незалежних від Позивача причин, внаслідок вищенаведених обставин він не може отримати свідоцтво про право на спадщину, а також не може внести відомості про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З урахуванням ст. 392 ЦК України право власності на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у зв`язку із тим, що таке право не визнається іншими особами (нотаріусом). Також підлягає захисту в судовому порядку право власності на нерухоме майно шляхом його визнання, якщо таке право не визнається державним реєстратором.

За таких обставин позов слід задовольнити.

Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Отаманівка в особі Молодогвардійської міської ради Луганської області, третя особа: Перша Хмельницька державна нотаріальна контора про визнання права власності на житло - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , який має загальну площу 54,60 кв.м., житлову 29,00 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , який має загальну площу 54,60 кв.м., житлову 29,00 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Суддя: В. О. Головін