Постановление суда № 139538212, 26.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12968/26

Провадження № 1-кс/201/3529/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Пільгани, Горохівського району, Волинської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, військовослужбовця, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026042130001117 від 24 серпня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_4 , який будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат» в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України 10 червня 2026 року вчинив злочин за наступних обставин.

Так, в період дії воєнного стану, 24 серпня 2026 року близько о 05.00 годині, ОСОБА_4 перебував в компанії неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Донцова (біля лікарні м. І.І. Мечникова за адресою м. Дніпро, площа Соборна, 14), вони побачили ОСОБА_9 , та визначили майно, яке було в останнього та належало потерпілому на праві власності, об`єктом свого злочинного посягання, та в них виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майно, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.

Далі, діючи за попередньою змовою у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 взяв у ОСОБА_7 розкладний предмет, схожий на ніж срібного кольору, та направив на потерпілого, таким чином погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, залякавши останнього та придушивши його волю до супротиву, після чого шляхом ривку зірвав з шиї ОСОБА_9 ланцюжок з металу жовтого кольору та відібрав мобільний телефон марки мобільний телефон «Blackberry», чорного кольору, імеі НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , точна вартість якого встановлюється, після чого передав вказані речі ОСОБА_8 , який почав зберігати вказані речі при собі.

Після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покинули місце вчинення злочину, утримуючи при собі майно потерпілого, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнової шкоди.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 24 серпня 2026 року, близько о 05 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 перебував в компанії неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , коли за адресою м. Дніпро, проспект Науки, біля буд. 4 вони побачили ОСОБА_10 , та визначили майно, яке було в останнього та належало потерпілому на праві власності, об`єктом свого злочинного посягання, та в них виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.

Далі, діючи за попередньою змовою у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_7 наблизився до потерпілого та з метою придушення волі потерпілого до супротиву наніс йому не менше 2-х ударів ногою по корпусу тулуба, після чого усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер для потерпілого, почав перевіряти кишені штанів ОСОБА_10 , після чого заволодів мобільним телефоном марки Samsung зеленого кольору, модель SM-M236BZGGSEK вартість якого встановлюється, що належать потерпілому. ОСОБА_4 та ОСОБА_8 при цьому стояли поруч та слідкували щоб дії неповнолітнього ОСОБА_7 були непомітні для інших осіб.

Після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покинули місце вчинення злочину, утримуючи при собі майно потерпілого, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_10 майнової шкоди.

За викладених обставин, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно, в умовах воєнного стану, а також напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Відомості про вищевказані кримінальні правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130001117 від 24 серпня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України.

24 серпня 2026 року, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25 серпня 2026 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив, зокрема, особливо тяжкий злочини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим, останній може переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність достатніх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б обґрунтовували обрання підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити останньому мінімальний розмір застави.

Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя виходить з наступного.

Судом встановлено, що 24 серпня 2026 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130001117, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України.

24 серпня 2026 року, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25 серпня 2026 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з вимогами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінальних правопорушень; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Крім того, у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, рапорт № 31665 від 24 серпня 2026 року, протоколи прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24 серпня 2026 року, протокол допиту особи у процесуальному статусі «потерпілий» за участі ОСОБА_9 від 24 серпня 2026 року, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_9 від 24 серпня 2026 року, протокол допиту особи у процесуальному статусі «потерпілий» за участі ОСОБА_10 від 24 серпня 2026 року, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_10 від 24 серпня 2026 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24 серпня 2026 року, протокол проведення слідчого експерименту від 24 серпня 2026 року, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

При цьому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вирішує питання щодо доведеності винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень і правильності кваліфікації його дій, що є предметом судового провадження.

Також, на думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна. Таким чином, враховуючи зазначені обставини, підозрюваний ОСОБА_4 має можливість переховуватись від суду, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення. Окрім цього, зазначені ризики об`єктивно збільшуються з урахуванням введення в Україні воєнного стану, який суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Так, підозрюваний, розуміючи складність проведення досудового розслідування та судового розгляду в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Поряд із цим, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризику, визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів на підтвердження його існування.

В той же час, прокурором доведена і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, тому перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватись від органів досудового слідства, тому з урахуванням встановлених вище ризиків, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальним законом обов`язків.

Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим; вік та стан його здоров`я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою; майновий стан останнього, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним або іншою юридичною чи фізичною особою застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , а також майновий та сімейний стан останнього, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі двохсот п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000,00 гривень, оскільки саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», до 22 жовтня 2026 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 під вартою, є 22 жовтня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі двохсот п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000,00 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі двохсот п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000,00 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень, ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 15.30 годині 28 серпня 2026 року.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1