Постановление суда № 139530684, 07.09.2026, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя

в суді І інстанції Потапенко А.В.

Єдиний унікальний № 374/299/25

УХВАЛА

про призначення посмертної судової психіатичної експертизи

07 вересня 2026 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Потапенка А.В.,

за участі:

секретаря - Папенко О.О.,

позивача - ОСОБА_1 (не з`явився),

представника позивача - ОСОБА_2 (не з`явилась),

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

представника третьої особи - Отькало С.В. (не з`явилась),

розглянувши у підготовчому засіданні питання про призначення посмертної судової психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, про визнання заповіту недійсним, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, про усунення від права на спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, про визнання заповіту недійсним, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, про усунення від права на спадкування.

У первісному позові позивач заявляв клопотання про призначення посмертної судової психіатричної експертизи щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Клопотання мотивовано тим, що станом на 09.11.2019 року батько позивача внаслідок перенесених множинних інсультів вже сім років був прикутий до ліжка, а тому у сина викликав сумнів той факт, що він усвідомлено і добровільно уклав заповідальне розпорядження. Перенесені множинні інсульти, лікування та оперативне втручання в Київській обласній лікарні, надмірна кількість різних медичних препаратів, в тому числі нарковмісних, наявність цукрового діабету та інших супутніх захворювань (гіпертонічна хвороба, кардіосклероз, кардіоміопатія, тахікардія, атеросклероз і т.д.), на думку позивача, призвели до змін у психічному стані батька, чим могла скористатись відповідачка, змусивши його батька проти його волі , вчинити заповіт на свою користь. Внаслідок перенесених захворювань, батько не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи викладене, позивач просив на вирішення експертизи поставити питання:

- Чи страждав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 9 листопада 2019 року на психічний розлад або психічне захворювання?

- Чи могли наявні у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захворювання вплинути на його здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними під час укладення заповіту 9 листопада 2019 року? Якщо так, то якою мірою?

- Чи усвідомлював ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зважаючи на хвороби, вікові особливості та психічний стан усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент складання заповіту 9 листопада 2019 року, посвідченого Ржищівською міською державною нотаріальною конторою Київської області?

Проведення даної експертизи просив доручити експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, 103).

Позивач та його представник у підготовче засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином. Позивач причин неявки не повідомляв, представник позивача ОСОБА_2 07.09.2026 надіслала клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з її від`здом за межі України.

Представник відповідача ОСОБА_4 просила відхилити клопотання представника позивача ОСОБА_2 про відкладення підготовчого засідання, вказуючи на те, що раніше вона не повідомляла про плани перебування у відпустці, тому на думку представника відповідача, вона зловживає процесуальними правами, крім того, зазначала, що до суду не надано доказів на підтвердження підстав для відкладення попереднього підготовчого засідання, яке було призначено на 05.08.2026. Просила вирішити клопотання про призначення посмертної судової психіатричної експертизи, вказувала, що у клопотанні про призначення посмертної судової психіатричної експертизи немає уточнень щодо допиту експертом свідків. Відповідачка ОСОБА_3 підтримувала думку представника.

Представник третьої особи Ржищівської міської державної нотаріальної контори у підготовче засідання не з`явилась, заперечень щодо заявленого клопотання не надсилала.

Суд, заслухавши учасників справи, які з`явились у підготовче засідання, дослідивши клопотання та матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 197 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

За змістом п.2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як встановлено з матеріалів справи, підготовче засідання було відкладено за клопотанням представника позивача - Козіної С.М. 20.05.2026, 15.07.2026. 22.07.2026, 05.08.2026. На підтвердження поважності причин неявки у підготовче засідання 05.08.2026 представником позивача документів не надано, про що також наголошено представником відповідача - ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене вище, заслухавши думку учасників справи, присутніх у підготовчому засіданні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача - Козіної С.М. про відкладення підготовчого засідання.

Що стосується клопотання позивача про призначення посмертної судової психіатричної експертизи, то суд виходив з такого.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За вимогами статей 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасника справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При використанні засобів доказування учасник судового процесу з одного боку має дотримуватися вимоги про отримання інформації лише з визначених в законі засобів доказування та з дотриманням встановленого порядку; з іншого - використання лише певних засобів доказування з числа передбачених законом (позитивна допустимість) або неможливість використання певних засобів доказів (негативна допустимість).

Відповідно до ч.6 ст. 72 ЦПК України експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи;

2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом;

3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об`єктів дослідження;

5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків;

6) користуватися іншими правами, що надані Законом України "Про судову експертизу".

Висновок експерта відноситься до засобів доказування на підставі частини другої статті 76 ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною другою статті 102 ЦПК встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до частини першої ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

За змістом ч.1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: психічний стан особи.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Оскільки висновок експерта відноситься до засобів доказування на підставі частини другої статті 76, статті 105 ЦПК України, тому суд вбачає обґрунтування підстав для задоволення клопотання про призначення посмертної судової психіатричної експертизи. Суд вважає за можливе доручити проведення даної експертизи експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, для чого направити експертам матеріали справи.

Витрати, пов`язані з проведенням посмертної судової психіатричної експертизи, слід покласти на позивача ОСОБА_1 .

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 72, 76, 103, 105, п. 5 ч.1 ст. 252 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Козіної Світлани Миколаївни про відкладення підготовчого засідання.

Клопотання ОСОБА_1 про призначення посмертної судової психіатричної експертизи задовольнити.

Призначити по справі № 374/299/25 за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, про визнання заповіту недійсним, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, про усунення від права на спадкування,- посмертну судову психіатричну експертизу.

На вирішення посмертної судової психіатричної експертизи поставити такі питання:

1. Чи страждав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 9 листопада 2019 року на психічний розлад або психічне захворювання?

2. Чи могли наявні у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захворювання вплинути на його здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними під час укладення заповіту 9 листопада 2019 року? Якщо так, то якою мірою?

3. Чи усвідомлював ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зважаючи на хвороби, вікові особливості та психічний стан усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент складання заповіту 9 листопада 2019 року, посвідченого Ржищівською міською державною нотаріальною конторою Київської області?

Проведення експертизи доручити експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, 103).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Роз`яснити експерту його право заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків (ч.6 ст. 72 ЦПК України).

У розпорядження експертної установи надати матеріали цивільної справи № 374/299/25.

Провадження по справі № 374/299/25, - зупинити на час проведення експертизи.

Витрати, пов`язані з проведенням посмертної судової психіатричної експертизи, покласти на позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 12, 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Потапенко