Решение № 139528399, 27.08.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/434/26

Провадження № 2/168/325/26

Р І Ш Е Н Н Я

(З А О Ч Н Е)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року с-ще Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Сухоручко Ю.О.,

секретар судового засідання Таксюк О.С.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Усенка Михайла Ігоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в якій представник позивача Усенко М.І. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 30 560,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2023 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01365-09/2023, згідно з яким товариство надало відповідачці кредит у розмірі 3200,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідачка підписала договір електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» умови Кредитного договору виконало вповному обсязі, надавши Відповідачці кредит на потрібну їй суму. Відповідачка зі свого боку не виконала умов Кредитного договору.

29.01.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №292024-1, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 01365-09/2023 від 04.09.2023 року, що укладений між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою зобов`язань за договором, станом на день відступлення права вимоги, утворилася заборгованість у розмірі 15 040,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3200,00 грн, заборгованість за відсотками - 11 840,00 грн.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору кредит надавався строком на 360 днів. Дата погашення кредиту 28.08.2024 року.

Станом на дату укладання договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився. У зв`язку з чим у межах строку дії кредитного договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» продовжило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у період з 17.02.2024 по 28.08.2024 року на підставі п.1.4.1 кредитного договору.

Враховуючи вищевикладене, станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 560,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 3200,00 грн, заборгованість за відсотками - 27 360,00 грн.

Добровільно відповідачка заборгованість не сплачує, у зв`язку із чим позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 30 560,00 грн., судовий збір у сумі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу на суму 8 000 грн.

Позиція учасників провадження.

Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 27.05.2026 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвала Старовижівського районного суду Волинської області від 06.08.2026 року про витребовування доказів.

Позивач та представник позивача Усенко М.І. в судове засідання не з`явилися, проте представник позивача подав клопотання до суду про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, причини неявки суд не повідомила. Клопотання про відкладення слухання справи від неї також не надходило. Відзив на позовну заяву не надала.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч.2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 04.09.2023 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Кобилюх (до шлюбу ОСОБА_3 ) було укладено договір про надання фінансового кредиту № 01365-09/2023, згідно з яким товариство надало відповідачці кредит у розмірі 3200,00 грн строком на 360 днів, а позивальник зобов`язується повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом. Дата повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом 28.08.2024 (а.с. 11-17).

Відповідно до п. 1.4.1 договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Відповідно до п.1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної карти № 4149-49хх-хххх-6958 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» через систему платежів iPay.ua, згідно з якою 04.09.2023 року здійснено перерахування коштів в сумі 3 200,00 грн. на картку № НОМЕР_1 (а.с. 20-зворот).

На підставі даних, наданих АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) та по даному рахунку було перерахування коштів на суму 3200 грн. від 04.09.2023 року (а.с. 62).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_2 ідентифікована ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», акцепт договору позичальником підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W1334 (а.с. 19).

Отже, кредитний договір, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 01365-09/2023 від 04.09.2023, наданого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за період з 04.09.2023 року по 29.01.2024 року, заборгованість ОСОБА_2 становить 15 040,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3200,00 грн, заборгованість за відсотками - 11 840,00 грн. (а.с. 21-22).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 01365-09/2023 від 04.09.2023, наданого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за період з 17.02.2024 року по 28.08.2024 року, заборгованість ОСОБА_3 становить 30 560,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 3200,00 грн, заборгованість за відсотками - 27 360,00 грн. (а.с. 23-24).

29.01.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 29012024-1, відповідно до умов якого, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало (відступило), а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с 25- 31).

Відповідно до акту прийому-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 29.01.2024 року до договору факторингу № 29012024-1 від 29.01.2024 року та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29012024-1 від 29.01.2024 року, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №01365-09/2023 від 04.09.2023 року в розмірі заборгованості 15 040,00 грн. гривень (а.с. 30-зворот, 31).

Також 11.05.2026 року позивачем було направлено відповідачці досудову вимогу про погашення заборгованості в розмірі 30 560,00 грн. Однак у добровільному порядку заборгованість сплачена не була (а.с. 32).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, наданого Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області на виконання ухвали суду, ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу 23.03.2024 року змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». (а.с.85-87).

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний вище кредитний договір був підписаний відповідачкою з використанням аналогу електронного підпису, сума кредиту була перерахована та отримана відповідачкою, однак взяті на себе зобов`язання відповідачка не виконала, отриманої суми кредиту не повернула, комісію, відсотки не сплатила.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1,2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із змісту ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.12 ст.11Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закону), електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Зі змісту ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №№01365-09/2023 від 04.09.2023 року, укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

На підтвердження укладання кредитного договору позивачем надано електронні докази в паперовій формі, згідно з якими підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.

Виходячи з оплатного характеру кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін у відповідному договорі (постанова Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі №623/2936/19).

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №01365-09/2023 від 04.09.2023 року позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачці кредит, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

Отже позивач правомірно набув право грошової вимоги від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №01365-09/2023 від 04.09.2023 року.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки відповідачка не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернула, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3200,00 грн. а також заборгованості за відсотками у розмірі 27 360,00 грн. з ОСОБА_1 на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Судом досліджено договір №0107 від 01.07.2025 про надання правової (правничої) допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» адвокатським об`єднанням «Апологет» (а.с. 34-зворот), акт № 1568 наданих послуг від 11.05.2026 року (а.с. 35), детальний опис наданих послуг до акту №1568 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року (а.с.35-зворот), довідку ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» від 29.04.2026 року про укладання договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року. Зміст вказаних документів не суперечить вимогам законодавства до їх оформлення.

Беручи до уваги порядок подачі доказів, невелику складність судової справи, оцінюючи співмірність витрат зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідність їх за критерієм реальності, розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими, проте доцільним є стягнути з відповідачки 3000 грн., зменшивши заявлену суму до стягнення.

Відповідно до п.6 ч.1ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2622,40 грн., який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1,2,4,12,76,78,81,82,95,141,263-268,280-284,288,354,355 ЦПК України, ст.ст. 530, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, 203006140000026507007787719, банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором № 01365-09/2023 від 04.09.2023 року в розмірі 30 560, 00 (тридцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок) гривень, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 3200,00 (три тисячі двісті гривень 00 копійок) гривень;

- заборгованість за відсотками - 27 360,00 (двадцять сім тисяч триста шістдесят гривень 00 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3000 (три тисячі) гривень витрат за надання правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Старовижівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, 4-ий поверх;

Відповідачка: ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.О. Сухоручко