Єдиний державний реєстр судових рішень
1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/310/25 1-кп/335/327/2026
03 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Запоріжжя, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024082370000117 від 08.02.2024, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, на стадії судового розгляду, перебуває кримінальне провадження № 42024082370000117 від 08.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України.
01.06.2026 процесуальним прокурором подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , яке мотивовано тим, що вчиненням відповідних заходів забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні не виявляється можливим. Так, стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України. Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначених злочинів. Однак, у ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово не з`являвся до зали судового засідання для розгляду справи по суті, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, неможливість виконання ухвал про привід обвинуваченого, вказує на наявність підстав вважати, що останній свідомо переховується від суду з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, в якому останній обвинувачується. Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності. Необхідність обрання до обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання. Зазначений ризик, окрім іншого підтверджується тим, що ОСОБА_4 достовірно знаючи про обов`язок перебувати у місці несення служби переховується від військового командування, органу досудового розслідування, прокуратури, суду. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 шляхом застосування до свідків методів залякування, фізичного та морального впливу, може вчиняти тиск на них з метою примушування їх змінити раніше надані покази задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину. Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , обґрунтовується тим, що обвинувачений фактично переховуючись від військового командування та органу досудового розслідування, розуміючи спільну небезпеку вчиненого злочину, та потребу держави у відсічі агресії ворога, самовільно залишив місце несення служби, що свідчить про схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, а отже свідчить про можливість вчинити інші злочини, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності. Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 відповідає суспільному інтересу. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі ухвалення вироку, наслідки злочину, а саме, зниження бойової готовності підрозділу, в умовах воєнного стану та обороноздатності України, підрив військової дисципліни та надання негативного прикладу протиправної поведінки військовому підрозділу, в цілому, в час протистояння відкритій агресії російської федерації, внаслідок самовільного залишення місця служби, сторона обвинувачення вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України. Застосувати більш м`які запобіжні заходи до ОСОБА_4 не можливо, оскільки, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачується у вчиненні злочину, передбачені ст.ст. 407, 408 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З огляду на викладене, просить суд обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , строком на 60 днів.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.06.2026, за клопотанням прокурора, оголошено у розшук обвинуваченого ОСОБА_4 . Кримінальне провадження ЄУН 335/310/25, провадження №1-кп/335/327/2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, зупинено до його розшуку. Надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
03.09.2026 до суду з`явився (доставлений) обвинувачений ОСОБА_4 .
Ухвалою судді від 03.09.2026 відновлено судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, та призначено судове засідання по вказаному кримінальному провадженню.
У судовому засіданні процесуальний прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав, на підставах викладених у ньому та просить обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважають що відсутні підстави для його задоволення. Зазначили, що обвинувачений має незадовільний стан здоров`я, наразі проходить ВЛК, раніше у судові засідання не з`являвся, оскільки неодноразово перебував на лікуванні у медичних закладах. Просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження в межах вирішуваного питання, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Виходячи з аналізу правових норм кримінального процесуального законодавства, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Отже, ймовірність вказаних прокурором ризиків (переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується), у даному випадку, є високою, ураховуючи також той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 систематично, протягом тривалого періоду часу, не виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, передбачені вимогами кримінально-процесуального законодавства, з якими був ознайомлений та попереджений про наслідки їх порушення, та фактично був доставлений до суду примусово.
Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів щодо самовільного залишення місця служби військовослужбовцем (двічі) та не з`явлення на службу з відпустки, з метою ухилення від військової служби, які є тяжкими та особливо тяжким злочинами, вчиненим в умовах воєнного стану.
Вказане кримінальне провадження перебуває у провадженні суду тривалий час, а саме з 08.01.2025. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений про дати та час судових засідань, у призначені судові засідання систематично не з`являвся, причини неявки суду не повідомляв. У зв`язку із систематичною неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 у призначені судові засіданні судовий розгляд кримінального провадження відкладався та вчинялися відповідні заходи щодо розшуку та виклику обвинуваченого, як судом так і стороною обвинувачення, які не призвели до позитивного результату.
Отже, така поведінка обвинуваченого свідчить про несерйозне ставлення та систематичне порушення процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого чинним законодавством України, за порушення яких настають відповідні наслідки.
Крім того, як встановлено, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, кримінальне провадження перебуває у провадженні Доброславського районного суду Одеської області, в якому ОСОБА_4 ухвалою суду від 09.12.2025 оголошено у розшук, у зв`язку з неодноразовою неявкою у судові засідання, та зупинено судове провадження (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132439814).
Вказане свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, сукупність вище вказаних обставин з урахуванням особи обвинуваченого, достатньо свідчать про те, що жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не здатен гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
Доводи сторони захисту про відсутність зазначених прокурором ризиків спростовуються вищевикладеним, незадовільний стан здоров`я обвинуваченого стороною захисту не доведений належними доказами, та твердження про доцільність обрання більш м`якого запобіжного заходу, суд вважає безпідставним.
Беручи до уваги відсутність на даний час будь яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його тримання під вартою на цей час, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
На переконання суду, даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого у даному випадку.
Більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, крім того обвинувачений зможе переховуватись від суду, та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, за які обвинувачується, чим може перешкодити встановленню істини по справі, що являється ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, якою, зокрема, передбачено право суду під час дії воєнного стану не визначати розмір застави щодо злочинів, передбачених, у тому числі, ст.407, ст.408 КК України.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи кваліфікацію злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 які є тяжкими (ч.5 ст.407 КК України) та особливо тяжким (ч.4 ст.408 КК України), відповідно, ураховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється розмір застави від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочинів та специфіку злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , у зв`язку з чим, слід визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3 328,00 гривень), оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Визначаючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує положення ч.1 ст.197 КПК України, та вважає за необхідне встановити строк до 01.11.2026, який обраховувати з 03.09.2026, взявши обвинуваченого ОСОБА_4 під варту у залі суду.
Керуючись ст.ст. 331, 372, 376 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 03 вересня 2026 року до 01 листопада 2026 року включно.
Одночасно встановити розмір застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, номер розрахунку (IBAN) UA: 928201720355289002015001205, ДКСУ м. Київ, код отримувача ЄДРПОУ 26316700, МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_4 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися із населеного пункту в якому проживає без дозволу суду.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю відмінному від обвинуваченого, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Визначити строк дії ухвали до 01.11.2026 включно.
Обвинуваченого ОСОБА_4 негайно взяти під варту у залі суду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки та порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя ОСОБА_1
Судебное решение № 139523600, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) было принято 03.09.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.
то решение относится к делу № 335/310/25. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: