Постановление суда № 139521086, 03.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/3221/23

Провадження 1-кп/522/1252/26

УХВАЛА

03.09.2026м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши матеріали обвинувальних актів у кримінальному провадженні за ЄРДР № 12023162510000138 від 31.01.2023 та за ЄРДР № 12023162510000017 від 05.01.2023, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андрієво-Іванівка, Миколаївського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-16.05.2014 Миколаївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнився 09.10.2014;

- 27.01.2015 Миколаївським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

- 20.08.2015 Березівським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнився 23.05.2017 по відбуттю строку покарання;

- 12.12.2018 Березівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнився 18.02.2022 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Суми, громадянки України, із середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- 05.07.2021 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 1 ст. 185 КК України до громадських робіт строком 80 годин,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

03.09.2026 від обвинуваченої ОСОБА_5 до суду надійшло письмове клопотання, у якому вона, посилаючись на ст. 334 КПК України, просить виділити кримінальне провадження щодо неї в окреме провадження. В обґрунтування клопотання обвинувачена зазначила, що кримінальне провадження перебуває на розгляді суду тривалий час, а саме 3 роки 8 місяців. Обвинувачена ОСОБА_5 частково визнала свою вину, зазначивши, що її дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки вона завдала потерпілій легкі тілесні ушкодження, проте грошових коштів та мобільного телефону в потерпілої не забирала. За твердженням обвинуваченої, вказані речі та кошти з сумки потерпілої забрав обвинувачений ОСОБА_4 , який діяв самостійно; сама потерпіла не бачила, що саме він у неї забирав. Обвинувачена ОСОБА_5 просила суд роз`єднати кримінальні правопорушення, інкриміновані кожному з обвинувачених, в окремі провадження та здійснювати судовий розгляд відносно кожного з них окремо.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник підтримали клопотання у повному обсязі, просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник вирішення клопотання залишили на розсуд суду.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим, оскільки обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні одного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за одним епізодом кримінально протиправної діяльності, а тому виділення матеріалів в окреме провадження негативно вплине на повноту, всебічність та об`єктивність судового розгляду.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

За змістом ст. 217 КПК України прийняття рішення про об`єднання чи виділення матеріалів кримінального провадження є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно з урахуванням необхідності забезпечення повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду. Матеріали кримінального провадження не підлягають виділенню в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування чи судового розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні одного й того самого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за обставинами одного діяння, які, за версією сторони обвинувачення, вчинені спільно, у співучасті, відносно однієї потерпілої особи. Обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а саме спосіб, час, місце вчинення кримінального правопорушення, характер і обсяг дій кожного з обвинувачених, розмір заподіяної шкоди, форма та ступінь вини кожного учасника, є єдиними для обох обвинувачених і підлягають встановленню на підставі одних і тих самих доказів.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що вона не причетна до заволодіння грошовими коштами та мобільним телефоном потерпілої, а ці дії одноособово вчинив обвинувачений ОСОБА_4 , фактично зводяться до незгоди з обсягом пред`явленого обвинувачення та кваліфікацією її дій, що є предметом оцінки суду при ухваленні кінцевого рішення за результатами повного дослідження доказів у їх сукупності, а не підставою для виділення матеріалів в окреме провадження.

За таких обставин суд вважає, що виділення матеріалів кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_5 в окреме провадження негативно вплине на повноту, всебічність та об`єктивність судового розгляду, у зв`язку з чим клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 217, 334, 369, 372, 392 КПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про виділення матеріалів кримінальне провадження відносно неї в окреме провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1