Постановление суда № 139520433, 07.09.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань зміни способу і порядку виконання рішення

Справа № 500/6517/25

07 вересня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №500/6517/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Суд вирішив:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, починаючи відповідно з 01.02.2020 та з 01.02.2022 року, на підставі оновлених довідок про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2020 та станом на 01.01.2022 року, виданих Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №5 к/вих./4.2/5150 від 08.05.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. №5к/вих./4.2/5150 від 08.05.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. №5к/вих./4.2/5150 від 08.05.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 30.03.2026 внаслідок ухвалення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 про залишення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 без змін.

17.08.2026 до суду надійшла заява Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу і порядку виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №500/6517/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області перерахованої, але не виплаченої суми доплати до пенсії у розмірі 52912,93 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2026 вказану заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення сторін. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області строк для надання письмових пояснень по суті заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №500/6517/25.

24.08.2026 від представника Головного управління ПФУ в Тернопільській області надійшли заперечення на заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, в якому просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що вказана заява фактично стосується зміни суті резолютивної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №500/6517/25. Також вказує, що сума пенсії, донарахована на виконання вказаного судового рішення, за період з 01.02.2020 по 30.04.2026 (місяць виконання судового рішення) становить 57436,48 грн.

При вирішенні по суті заяви про встановлення способу та порядку виконання вказаного судового рішення суд виходить із таких міркувань.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

З цього приводу суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін слід дійти висновку, що судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, як про це зазначає відповідач (боржник), а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Судом встановлено, що судове рішення у справі №500/6517/25, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. №5к/вих./4.2/5150 від 08.05.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, а також починаючи з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. №5к/вих./4.2/5150 від 08.05.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, набрало законної сили 30 березня 2026 року.

05.05.2026 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

06.05.2026 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Батрин Мирославою Петрівною відкрито виконавче провадження №80938701 щодо виконання рішення суду у справі №500/6517/25. (арк. справи 79)

Листом від 13.07.2026 №1616/2.1-26 Головне управління ПФУ в Тернопільській області повідомило державного виконавця, що у квітні 2026 року у результаті виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №500/6517/25 розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2026 склав 11189,01 грн, залишок заборгованості з урахуванням поточного боргу станом на 10.07.2026 становить 52912,93 грн. Одночасно зазначено, що у зв`язку із визнанням протиправною та нечинною постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішення суду. Разом з тим, не скасований обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», згідно якого видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З урахуванням викладеного боржник зазначив, що слід винести постанову про закінчення виконавчого провадження №80938701 відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». (арк. справи 82-85)

До вказаного листа відповіді Головним управлінням ПФУ в Тернопільській області долучено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №10 1906002812 по пенсіонеру ОСОБА_1 , згідно якого сума доплати внаслідок перерахунку пенсії за період з лютого 2020 по квітень 2026 року становить 39342,28 грн. (арк. справи 85-86)

Аналогічний розрахунок надано представником Головного управління ПФУ в Тернопільській області і на вимогу суду до заяви від 24.08.2026, як доказ виконання рішення суду у справі №500/6517/25.

Однак, як зазначає державний виконавець та не заперечує відповідач (боржник), виплату вказаної суми Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь позивача не здійснило, що свідчить про неповне виконання рішення суду боржником, а саме у частині виплати суми перерахованої пенсії за період з лютого 2020 року по квітень 2026 року у розмірі 39342,28 грн на користь стягувача.

Отже, у розглядуваній ситуації наявний факт часткового невиконання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, судового рішення у справі №500/6517/25, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача внаслідок перерахунку пенсії доплати в сумі 39342,28 грн протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.

При цьому суд відхиляє позицію державного виконавця щодо визначення суми донарахованої на виконання судового рішення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 52912,93 грн, оскільки як зазначає представник боржника у письмових запереченнях, вказана сума включає у себе як розмір коштів, донарахованих на виконання рішення суду у справі №500/6517/25, так і заборгованість з поточних пенсійних виплат.

Проте, суд зазначає, що здійснення органом Пенсійного фонду України поточних пенсійних виплат у неповному розмірі не охоплюється процедурою виконання судового рішення, а може бути предметом окремого самостійного позову.

Ураховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії за період з лютого 2020 року по квітень 2026 року, що згідно розрахунку на доплату становить 39342,28 грн, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.

Суд відхиляє доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, викладені у запереченнях, щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно із Законом №4094-IX, що діє з 19 грудня 2024 року, та про які зазначено судом вище.

Довід відповідача про те, що під час розгляду справи суд в межах спірних правовідносин не вирішував питання про виплату позивачу конкретних грошових сум суд оцінює критично, адже відповідна сума доплати пенсії самостійно нарахована відповідачем на виконання судового рішення у справі №500/6517/25, спору щодо неї немає, тобто така є виплатою, яка належить позивачу згідно з рішенням суду. Тож зазначена пенсійна виплата може бути стягнута з відповідача у порядку застосування судом інституту зміни способу і порядку виконання судового рішення на підставі імперативної норми абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України.

Крім того, суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.

Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 39342,28 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Разом з тим суд зауважує, що у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №500/6517/25 визначено спосіб та порядок його виконання шляхом зобов`язання Головне управління ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача. Таким чином, стягнення з Головного управління ПФУ в Тернопільській області нарахованих на виконання рішення сум свідчить про зміну способу та порядку його виконання, а не про їх встановлення, як це помилково зазначає державний виконавець.

З огляду на вказане суд висновує, що заяву державного виконавця про встановлення способу і порядку виконання слід задовольнити частково у такий належний спосіб: змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 у справі №500/6517/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з 01 лютого 2020 року по 30 квітня 2026 року, що становить 39342,28 грн.

Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу і порядку виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 у справі № 500/6517/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 у справі №500/6517/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати до пенсії за період з 01 лютого 2020 року по 30 квітня 2026 року, що становить 39342 (тридцять дев`ять тисяч триста сорок дві) гривні 28 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 07 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.