Решение № 139516112, 07.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 вересня 2026 року (16:00)Справа № 280/4878/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області (69040, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 47, код ЄДРПОУ 24908253); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області (далі відповідач, КДКА Запорізької області), у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16 квітня 2026 року №4/5-2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Калінка-Бондар Олександри Богданівни, прийняте за результатами розгляду дисциплінарних скарг ОСОБА_1 від 30 грудня 2025 року та 27 січня 2026 року;

зобов`язати відповідача повторно розглянути дисциплінарні скарги позивача від 30.12.2025 та 27.01.2026 з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, а також принципів повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого дисциплінарного провадження.

Крім того, просить розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Також, просить витребувати у відповідача належним чином завірені копії всіх матеріалів дисциплінарного провадження за скаргами ОСОБА_1 від 30 грудня 2025 року та 27 січня 2026 року щодо дій адвоката Калінки-Бондар Олександри Богданівни, за результатами розгляду яких прийнято рішення дисциплінарної палати КДКА Запорізької області від 16.04.2026 №4/5-2026.

В обґрунтування позову зазначено, що дисциплінарна палата КДКА Запорізької області: не надала належної оцінки доводам про порушення пункту 14 Положення; не встановила факту направлення скаржнику письмових пояснень адвоката та доданих до них матеріалів; не надала оцінки заяві про залишення таких матеріалів без розгляду; не навела мотивів прийняття пояснень, поданих після спливу встановленого строку; не надала належної оцінки доводам щодо існування різних версій ордеру серії ВА №1086061; не встановила обставин зміни реквізитів ордеру після зауваження суду; не дослідила належним чином історію генерації та зміни ордеру у ЄРАУ; не надала окремої оцінки кожній із двох самостійних дисциплінарних скарг позивача. Фактично дисциплінарна палата КДКА Запорізької області поклала в основу рішення переважно пояснення адвоката ОСОБА_2 , не здійснивши повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх обставин, викладених у дисциплінарних скаргах та поданих скаржником доказах. Вважає, що рішення дисциплінарної палати КДКА Запорізької області від 16.04.2026 №4/5-2026, ухвалене за результатами розгляду дисциплінарних скарг позивача від 30.12.2025 та 27.01.2026, є таким, що прийняте з істотним порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, а також базових принципів діяльності суб`єкта владних повноважень, визначених Конституцією України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Ухвалою від 25.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4878/26. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі третя особа, ОСОБА_2 ). Витребувано у КДКА Запорізької області належним чином завірену копію матеріалів дисциплінарного провадження за скаргами ОСОБА_1 від 30 грудня 2025 року та 27 січня 2026 року щодо дій адвоката Калінки-Бондар О.Б., за результатами розгляду яких прийнято рішення дисциплінарної палати КДКА Запорізької області від 16.04.2026 №4/5-2026.

03.06.2026 від третьої особи надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог (т.1 а.с.136-154). У поясненнях третя особа, окрім іншого зазначила, що жодне з тверджень позивача не знаходить свого об`єктивного підтвердження та є безпідставним. Дії адвоката ОСОБА_2 не суперечили ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилам адвокатської етики, рішенням органів адвокатського самоврядування, та не містили ознак дисциплінарного проступку. Під час надання нею правничої допомоги ОСОБА_3 , вона діяла в її інтересах, будь-які негативні наслідки від її дій не настали, будь-чиї права нею порушені не були. З огляду на не вчинення нею дій, за які передбачена дисциплінарна відповідальність, вважає, що звернення гр. ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та до суду з даним позовом є зловживанням правом, спрямоване на перешкоджання її адвокатській діяльності, завдання шкоди її репутації. Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

11.06.2026 засобами підсистеми «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 158-163) в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що КДКА Запорізької області діяла в межах наданих законом повноважень, у спосіб та в порядку, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням №120. Під час перевірки були досліджені доводи скаржника, отримані письмові пояснення адвоката та надані сторонами документи, після чого дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку. Позивачем не наведено жодного порушення процедури розгляду скарг, не надано доказів необґрунтованості висновків дисциплінарної палати та не зазначено норм законодавства, які б були порушені при спільному розгляді його скарг. Фактично доводи позову зводяться до незгоди з результатами дисциплінарної перевірки та спроби домогтися повторної оцінки тих самих обставин, що саме по собі не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення КДКА Запорізької області вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час розгляду скарг або спростовували обґрунтованість висновків дисциплінарної палати щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також до відзиву відповідачем було додано копію матеріалів дисциплінарного провадження за скаргами ОСОБА_1 від 30 грудня 2025 року та 27 січня 2026 року щодо дій адвоката Калінки-Бондар О.Б., за результатами розгляду яких прийнято рішення дисциплінарної палати КДКА Запорізької області від 16.04.2026 №4/5-2026 (т.1 а.с. 168-250, т.2 а.с. 1-90).

У період часу з 27.07.2026 по 28.08.2026 суддя ОСОБА_4 була відсутня на роботі, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2026, яка міститься в матеріалах справи.

Розглянувши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне.

30.12.2025 ОСОБА_1 до КДКА Кіровоградської області було подано скаргу щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_2 , яка могла мати наслідком її дисциплінарну відповідальність. (т.1 а.с. 45-50, 200-205).

27.01.2026 ОСОБА_1 до КДКА Кіровоградської області було подано скаргу щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_2 , яка могла мати наслідком її дисциплінарну відповідальність. (т.1 а.с.105-113, 227-235).

Листами Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 09.01.2026 за №164 та від 05.02.2026 за №510 вказані вище скарги направлені до КДКА Запорізької області у зв`язку з відсутністю необхідного кворуму в ДП КДКА Кіровоградської області. (т.1 а.с.52, 103, 199, 225-226).

У скарзі від 30.12.2025 ОСОБА_1 зазначав, що адвокатом Калінка-Бондар О.Б. 01.12.2025 через підсистему «Електронний суд» до Подільського районного суду м.Кропивницького подано заяву про видачу обмежувального припису, до якої на підтвердження повноважень було додано ордер серії ВА №1086061. На думку позивача, відомості, зазначені в ордері, є недостовірними, оскільки датою його видачі зазначено 20.08.2024, тоді як станом на цю дату суд мав назву Ленінський районний суд м.Кропивницького, а перейменування на Подільський районний суд м. Кропивницького відбулося 25.04.2025. Крім того, позивач стверджував, що поданий через підсистему «Електронний суд» ордер не містив власноручного підпису адвоката. Також зазначав, що під час судового засідання адвокат Калінка-Бондар О.Б. повідомила про помилку в даті видачі ордера та подала ордер із виправленою датою. У скарзі також зазначалося, що ордер серії ВА №1086061 не відповідає формі, затвердженій рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги». Посилаючись на положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та актів органів адвокатського самоврядування, Буліч А.О. просив відкрити дисциплінарне провадження щодо адвоката ОСОБА_2 , вважаючи, що в її діях наявні ознаки дисциплінарного проступку. Також заявник просив застосувати до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

У скарзі від 27.01.2026 року ОСОБА_1 зазначав, що адвокатом Калінка-Бондар О.Б. 01.12.2025 через підсистему «Електронний суд» до Подільського районного суду м. Кропивницького подано заяву про видачу обмежувального припису, до якої на підтвердження своїх повноважень було додано ордер серії ВА №1086061 від 20.08.2024. Позивач стверджував, що відомості, зазначені в ордері, є недостовірними, оскільки станом на 20.08.2024 суд мав назву Ленінський районний суд м. Кіровограда, а перейменування на Подільський районний суд м. Кропивницького відбулося 25.04.2025. Також зазначав, що поданий через підсистему «Електронний суд» ордер не містив власноручного підпису адвоката. Крім того, ОСОБА_1 вказував, що під час судового засідання адвокат Калінка-Бондар О.Б. повідомила про помилку в даті видачі ордера та подала той самий ордер із виправленою датою. У скарзі також зазначалося, що у справі №405/7659/25, яка розглядалася Подільським районним судом м. Кропивницького, адвокат Калінка-Бондар О.Б. використовувала зазначений ордер для підтвердження своїх повноважень. За твердженням позивача, під час аналізу інших судових справ за участю адвоката як представника ОСОБА_3 було встановлено, що у справі №405/3575/23 адвокат також представляла інтереси ОСОБА_3 на підставі ордера серії ВА №1086061 від 20.08.2024. Позивач посилався на лист Національної асоціації адвокатів України №149/0/2-26 від 26.01.2026, згідно з яким в адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ міститься інформація про електронний ордер серії ВА №1086061, згенерований адвокатом Калінка-Бондар О.Б. 17.07.2024 о 13 год. 37 хв. Також стверджував, що ордер серії ВА №1086061 не відповідає формі, затвердженій рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги». Посилаючись на положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та актів органів адвокатського самоврядування, позивач просив відкрити дисциплінарне провадження щодо адвоката ОСОБА_2 , вважаючи, що в її діях наявні ознаки системного дисциплінарного проступку. На думку позивача, використання ордера серії ВА №1086061 у різних судових провадженнях могло свідчити про порушення порядку підтвердження адвокатських повноважень. У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просив надати правову оцінку діям адвоката з урахуванням їх повторюваності в різних судових провадженнях та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

18.02.2026 перевірку за скаргами доручено члену дисциплінарної палати КДКА Запорізької області ОСОБА_5

23.02.2026 членом дисциплінарної палати КДКА Запорізької області Мухіною Л.С., в ході проведення перевірки відомостей, викладених у скаргах позивача від 30.12.2025 та від 27.01.2026, було направлено звернення до третьої особи для отримання письмового пояснення по суті порушених у скаргах питань в строк до 15.03.2026 (т. 1 а.с. 240).

Засідання дисциплінарної палати КДКА Запорізької області з розгляду скарг позивача про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки було призначено на 13.00 год. 18.03.2026 року.

13.03.2026 року на адресу КДКА Запорізької області, надійшло клопотання адвоката Калінка-Бондар О.Б. про продовження строку на надання письмових пояснень до 31.03.2026 з доказами на їх обґрунтування, у зв`язку з тим, що обсяг доказів є надмірно великим, їх здобуття потребує значних часових затрат. (т.1 а.с. 242, 243).

18.03.2026, за клопотанням члена дисциплінарної палати КДКА Запорізької області Мухіної Л.С., яка посилалася на великий обсяг скарг та доданих до них документів, потребу значних часових витрат для їх опрацювання, з урахуванням заяви адвоката Калінка-Бондар О.Б. від 13.03.2026, на підставі п. 30 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, головою дисциплінарної палати КДКА Запорізької області строк перевірки по скаргам ОСОБА_1 продовжено, та відкладено на наступне засідання дисциплінарної палати 16.04.2026, що підтверджується витягом з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Запорізької області від 18.03.2026 за №3/26 (т.1 а.с. 168

18.03.2026 о 15.38 год., після ухвалення вказаного вище рішення про продовження строків перевірки та відкладення розгляду, від позивача надійшло заперечення щодо відкладення розгляду скарг. (т.1 а.с. 118-120, 244-245)

06.04.2026 від адвоката Калінка-Бондар О.Б. на адресу КДКА Запорізької області надійшли письмові пояснення з додатками (т.1 а.с.246-250, т.2 а.с.1-76).

У своїх письмових поясненнях адвокат Калінка-Бондар О.Б. зазначила, що на підставі Угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги від 13.11.2023, яка є чинною, здійснює представництво та надає правничу допомогу ОСОБА_3 у цивільних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, адвокат повідомила, що надавала та продовжує надавати правничу допомогу ОСОБА_3 у справах №405/3575/23, №405/7430/23, №405/31/24, №405/5887/24, №405/1257/23, №405/7517/25, №405/7659/25, №405/7519/25, №405/15/24, №405/5881/24, які розглядалися Подільським районним судом м. Кропивницького (до перейменування Ленінський районний суд м. Кіровограда) та Кропивницьким апеляційним судом. Також вона представляла інтереси клієнта у кримінальних провадженнях №12024121130000835 від 05.11.2024, №12024121130000197 від 28.02.2024 та №12025121130000790 від 23.12.2025, в органах Національної поліції, органах державної виконавчої служби, КДКА Кіровоградської області та ВКДКА. Адвокат зазначила, що за заявою ОСОБА_1 щодо можливого вчинення нею та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, було розпочато кримінальне провадження № 12024121130000197 від 28.02.2024, яке постановою уповноваженої особи сектору дізнання Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 21.11.2024 закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Крім того, адвокат вказала, що ОСОБА_1 раніше вже звертався до КДКА Кіровоградської області зі скаргами щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, однак за результатами їх розгляду у відкритті дисциплінарних справ було відмовлено. За її твердженням, відповідні рішення були залишені без змін ВКДКА та Кіровоградським окружним адміністративним судом. Щодо ордера серії ВА №1086061 адвокат пояснила, що 17.07.2024 в установленому порядку згенерувала в особистому кабінеті адвоката бланк зазначеного ордера, який було збережено в електронному вигляді в матеріалах клієнта для подальшого використання під час електронного документообігу. За словами адвоката, ордер використовувався нею на виконання однієї й тієї ж угоди про надання правничої допомоги одному й тому ж клієнту. При цьому вона припустила, що після друку паперового примірника ордера технічно не зберегла внесені до нього зміни. Також адвокат зазначила, що бланк ордера був сформований безпосередньо в особистому кабінеті адвоката в ЄРАУ, а тому вона не мала технічної можливості змінювати його форму. Ордер використовувався в межах одного договору про надання правничої допомоги, щодо одного клієнта та в одному й тому ж суді. ОСОБА_2 вказала, що суд допустив її до участі у відповідних справах як представника, клієнт підтвердив наявність у неї повноважень, а Подільський районний суд м. Кропивницького відмовив ОСОБА_1 у постановленні окремої ухвали щодо її дій. Крім того, адвокат зазначила, що обставини використання спірного ордера перевірялися слідчим суддею Фортечного районного суду м. Кропивницького та Кропивницьким апеляційним судом під час розгляду скарг ОСОБА_1 щодо невнесення до ЄРДР відомостей про можливе підроблення ордера. За результатами розгляду таких скарг у їх задоволенні було відмовлено, а відомостей, які б свідчили про підроблення ордера адвокатом, встановлено не було. На підтвердження своєї позиції адвокат також послалася на положення пунктів 3, 9, 12.4, 12.10, 12.15 та 15 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019, відповідно до яких ордер, виданий адвокатом, може бути підписаний власноручним або електронним підписом, а електронний ордер вважається належним чином підписаним також у разі, якщо електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого він є.

14.04.2026 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про залишення без розгляду письмових пояснень та доданих до них матеріалів адвоката Калінки-Бондар О.Б. (т.1 а.с. 127).

Згідно Витягу з протоколу №4/26 від 16.04.2026 засідання дисциплінарної палати КДКА Запорізької області членами палати вирішено об`єднати скарги ОСОБА_1 щодо дій адвоката Калінки-Бондар О.Б. в одну справу та відмовити в порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_2 (т.1 а.с.168-169).

16.04.2026 за результатами розгляду скарг ОСОБА_1 від 30.12.2025 та від 27.01.2026, довідки члена дисциплінарної палати та матеріалів перевірки дисциплінарною палатою КДКА Запорізької області прийнято рішення №4/5-2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (т.1 а.с. 18-23, т.2 а.с.84-89).

Приймаючи зазначене рішення, дисциплінарна палата КДКА Запорізької області дійшла висновку про відсутність у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку та, відповідно, відсутність передбачених законом підстав для порушення щодо неї дисциплінарної справи.

Рішення №4/5-2026 від 16.04.2026 було надіслано на адресу позивача, що підтверджується супровідним листом за №77 від 20.04.2026 (т.1 а.с.18, т.2 а.с.89 зворотній бік).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно із ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно вимог частини другої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені стадії дисциплінарного провадження: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката: Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно із ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. №120 затверджено Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. №120 (в подальшому - Положення №120 в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 2 - 3 Положення №120 встановлено, що дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 13 Положення №120, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 15 Положення, заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідними роз`ясненнями, не пізніше десяти днів від моменту її надходження.

Відповідно до п. 34 Положення №120, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката є лише першою стадією дисциплінарного провадження, за результатом якої (розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки) дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. При цьому, умовою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Таким чином, завданням першої стадії дисциплінарного провадження є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та встановлення наявності або ж відсутності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. При цьому, висновок щодо наявності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не є свідченням факту його вчинення, а є лише констатацією обставин, які свідчать про можливий факт цього, що у свою чергу потребує більш детального дослідження відповідних обставин, з метою підтвердження або спростування наявності відповідних дій, що може бути здійснено лише під час розгляду дисциплінарної справи. При цьому, оцінка дій адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не надається, а аналіз та оцінка доказів, дотримання належних процедур при фіксуванні та формуванні доказової бази щодо оскаржуваної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, відноситься до такої стадії дисциплінарного провадження як розгляд дисциплінарної справи.

На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з`ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений в постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 3 статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Тобто, вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законодавством віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Це, зокрема, підтверджується висновками Верховного Суду.

Так, Верховний Суд в постанові від 21 лютого 2024 року у справі №640/33374/21 зазначив, що в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Правовий висновок щодо вказаного викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №810/1972/17 та неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 30.09.2021 у справі №440/1376/19, від 12.10.2021 у справі №820/4155/18 і у справі №820/4158/18, від 23.12.2021 у справі №826/13972/18, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, тощо, та колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від вказаної позиції.

Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Ці та наведені вище висновки висловлені Верховним Судом також у постановах від 28.06.2023 у справі №640/20223/20 та від 14.09.2023 у справі №240/44051/21.

Таким чином можна дійти висновків, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведеної правової позиції Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України, суд може оцінити повноту дослідження та врахування відповідною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури усіх фактів та обставин, які з`ясовувалися такою Комісією щодо діянь адвоката у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у її дискреційні повноваження.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне надати правову оцінку твердженням позивача, викладеним в позовній заяві, щодо можливих порушень відповідачем процедури при прийнятті спірного рішення.

Щодо об`єднання скарг позивача від 30.12.2025 та 27.01.2026 в одну справу.

У скарзі від 30.12.2025 позивач просив притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за подання адвокатом ордеру з недостовірними відомостями щодо органу, у якому надається правнича допомога, а саме: ордеру серії ВА №1086061, який було використано у Подільському районному суді м.Кропивницького, без власноручного підпису через підсистему «Електронний суд», та виправлення у ордері дати його видачі з 20.08.2024 на 20.08.2025, по формі, яка була змінена рішенням РАУ №66 від 07.06.2025.

У скарзі від 27.01.2026 позивач просив притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за подання до Подільського районного суду м.Кропивницького ордеру серії ВА №1086061 від 20.08.2025 зі зміненою датою, без власноручного підпису адвоката через підсистему «Електронний суд», по формі, яка була змінена рішенням РАУ №66 від 07.06.2025.

Фактично, обидві скарги (від 30.12.2025 та від 27.01.2026) подані одним скаржником ОСОБА_1 , відносно одного адвоката - Калінка-Бондар О.Б., з одних і тих же підстав, а саме щодо використання адвокатом у Подільському районному суді м.Кропивницькому (до перейменування Ленінський районний суд м.Кіровограда) згенерованого адвокатом у особистому кабінеті ордера серії ВА №1086061 в межах одних і тих же судових справ, щодо одного й того ж клієнта - ОСОБА_3 (колишньої дружини скаржника).

Позивач не зазначає жодної норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або Положення №120, яка б зобов`язувала дисциплінарну палату проводити окрему перевірку за кожною скаргою одного заявника щодо одного адвоката чи забороняла їх спільний розгляд. Враховуючи тотожність суб`єктного складу, предмета скарг та фактичних обставин, їх спільний розгляд не суперечив вимогам законодавства та був спрямований на повне з`ясування доводів заявника

Таким чином, відповідачем було дотримано процедуру перевірки відомостей, викладених у вказаних вище скаргах.

Щодо тверджень позивача на порушення принципу рівності і змагальності сторін.

На думку суду відповідачем було забезпечено право позивача на отримання інформації про розгляд його скарг у порядку передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням №120 та Закону України «Про інформацію». Вказані вище нормативно-правові акти містять порядок дій КДКА у разі надходження скарги щодо неналежної поведінки адвоката. Так, у разі надходження запиту від особи, яка подала скаргу щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність щодо ходу та результатів її розгляду до ухвалення КДКА рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката чи відмову в порушенні, такій особі надається запитувана нею інформація, що і було здійснено відповідачем на запит позивача. У разі ухвалення КДКА рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката чи відмову в її порушенні, копія такого рішення направляється особі, яка подала скаргу (що також було виконано відповідачем). І, лише, після порушення дисциплінарної справи щодо адвоката, особа, яка подала дисциплінарну скаргу інформується про призначені засідання дисциплінарної палати, а також про прийняте рішення за результатами розгляду скарги. Тобто, жоден із вказаних нормативно-правових актів не містить норми про те, що скаржник інформується про засідання дисциплінарної палати, чи запрошується на таке засідання до ухвалення рішення про порушення дисциплінарної справи. Таким чином, у відповідача був відсутній обов`язок інформувати позивача (без його запиту) про призначення засідання дисциплінарної палати КДКА на якому вирішується питання щодо порушення чи відмови у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Калінка-Бондар О.Б.

Посилання позивача на неналежну перевірку відповідачем відомостей, викладених у його скаргах від 30.12.2025 та 27.01.2026 в частині залишення без задоволення його клопотання про витребування від адвоката Калінка-Бондар О.Б. належним чином засвідчених копій документів, поданих нею до суду у справах №№ 405/7517/25, 405/7659/25 та 405/3575/23 також не заслуговують на увагу з огляду на те, що такі документи були додані як самим скаржником до своїх скарг, так і адвокатом Калінка- Бондар О.Б. до наданих пояснень.

Щодо строків надання адвокатом Калінка-Бондар О.Б. письмових пояснень.

Пунктом 26 Положення №120 визначено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. Тобто, строк встановлюється саме членом дисциплінарної палати, який проводить перевірку. Однак, вказана норма не містить заборони щодо продовження такого строку у разі наявності відповідного клопотання адвоката, в межах строку встановленого для перевірки. І лише у разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. З огляду на те, що адвокат Калінка-Бондар О.Б. була повідомлена про наявність та зміст скарг 26.02.2026, подання нею клопотання про продовження строків для надання пояснень 13.03.2026 та продовження такого строку до 03.04.2026 було здійснено в межах встановленого п. 26 Положення №120, строку.

Щодо тверджень позивача про порушення третьою особою п.14 Положення №120 в частині не направлення копій пояснень адвоката, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, скаржнику (позивачу).

Пункт 14 Положення №120 регламентує питання «Вимог до заяви (скарги)». Отже, вказаний пункт стосується виключно заяви (скарги), яка подається щодо неналежної поведінки адвоката, та не має жодного відношення до пояснень адвоката, процедура отримання яких врегульована п. 26 вказаного Положення. Таким чином, у адвоката Калінка-Бондар О.Б. був відсутній обов`язок направляти копію своїх пояснень, з доданими до них додатками скаржнику ОСОБА_1 .

Інші аргументи позивача не є визначальними для вирішення даної справи. При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» №33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» №10373/05).

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що КДКА Запорізької області діяла в межах наданих законом повноважень, у спосіб та в порядку, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням №120. Під час перевірки були досліджені доводи скаржника, отримані письмові пояснення адвоката та надані сторонами документи, після чого дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку. Позивачем не наведено жодного порушення процедури розгляду скарг, не надано доказів необґрунтованості висновків дисциплінарної палати та не зазначено норм законодавства, які б були порушені при спільному розгляді його скарг. Фактично доводи позову зводяться до незгоди з результатами дисциплінарної перевірки та спроби домогтися повторної оцінки тих самих обставин, що саме по собі не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення КДКА Запорізької області вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час розгляду скарг або спростовували обґрунтованість висновків дисциплінарної палати щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи.

При цьому порушення процедури прийняття спірного рішення судом не встановлено.

Суд вважає за необхідне зазначити, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивачем не доведено обґрунтованість як своїх тверджень, так і заявлених вимог.

Беручі до уваги вищевикладені обставини суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

В силу положень статті 139 КАС України судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог.

Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2023 року у справі №640/17086/20.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області (69040, м.Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 47, код ЄДРПОУ 24908253); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.09.2026.

Суддя Ю.В. Калашник