Приговор № 139511030, 07.09.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2334/26

Номер провадження 1-кп/585/393/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін по справі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ромни Сумської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12026200470000308 від 07 травня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хустянка, Роменського району Сумської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого головою фермерського господарства «ВСК», одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

встановив:

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, іі надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Пунктом «б» ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до п. ґ ст. 83 Земельного кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 Земельного кодексу вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Статтею 112 Земельного кодексу України передбачено, що охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів, уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Статтею 88 Водного кодексу України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;.

Також, ст. 89 Водного кодексу України визначено, з поміж іншого, що у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Наприкінці березня 2026 року, дати точно не встановлено, ОСОБА_4 , маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, достовірно знаючи, що земельна ділянка у встановленому порядку йому не надавалася у володіння і користування та не передавалася у власність або оренду, тобто за відсутності правочину щодо такої земельної ділянки, в порушення ст. 13 Конституції України, ст. 88. 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 112, 125, 126 Земельного кодексу України, за допомогою сільськогосподарської техніки, обладнаної навісним оснащенням, самовільно зайняв (здійснив культивацію) частини земельної ділянки площею 0,2917 га комунальної форми власності на території Хустянського старостинського округу Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області з кадастровим номером 5920987900:07:001:0160, що межує із земельними ділянками із кадастровими номерами 5920987900:08:001:0119, 5920987900:08:001:0130 та5920987900:08:001:0118, шляхом переорювання з метою подальшого вирощування сільськогосподарської продукції.

Самовільно зайнята частина земельної ділянки з кадастровим номером 5920987900:07:001:0160 розташована у водоохоронній зоні - прибережній захисній смузі ставка, розташованого у верхів`ї річки Ромен в басейн річки Сула (суббасейн середнього Дніпра), площею 50,0 га, який відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області має ширину прибережної захисної смуги - 50 м.

Відповідно до інформації власника земельної ділянки з кадастровим номером 5920987900:07:001:0160 - Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області щодо вказаної земельної ділянки зареєстроване обмеження у використанні земельної ділянки - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.

Відповідно до інформації Державної екологічної інспекції в Сумській області розмір шкоди, спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в прибережній захисній смузі та використання цієї земельної ділянки не за цільовим призначенням становить 7169 грн. 38 коп.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, визнав повністю, за викладених в обвинувальному акті обставин, додатково зазначив, що користується зазначеною земельною ділянкою вже рік десь з квітня 2025 року, та більше такого вчиняти не буде.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень ч.4 ст.12 КК України класифікується як нетяжкий злочин (ч.2 ст.197-1 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан, та стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як встановлено судом ОСОБА_4 є головою фермерського господарства «ВСК», має неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується позитивно, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога в КНП СОР ОКСЛ м. Ромни не звертався, строкову службу не проходив, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги, що покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті ч.2 ст.197-1 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід не застосовувався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. Речові докази відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 369, 370, 374 КПК України, ст.ст. 50, 65, 66, 67, 382 КК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відраховувати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

До набуття вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1