Решение № 139510425, 07.09.2026, Путильський районний суд Чернівецької області

07.09.2026

Справа № 721/364/26

Провадження 2/721/581/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Стефанко У. Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В:

ТОВ ФК "Фінтраст Капітал" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.11.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №5131426 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора 32031. За взаємною згодою сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 35000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування.

28.11.2025 року між ТОВ "Лінеура Україна", як клієнтом та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал", як фактором, укладено договір факторингу №28/11/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників від 28.11.2025 до Договору факторингу №28/11/2025, ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5131426 про надання коштів на умовах споживчого кредитув сумі 63151,22 грн, з яких: 15905,72 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 33877,65 грн сума заборгованості за відсотками, 13367,85 грн штрафні санкції.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов?язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути у розмірі 49783,37 грн, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте повернулись до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки з позначкою "відсутній за вказаною адресою" вважається належним доказом повідомлення сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23)).

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що 23.11.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №5131426 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора 32031 (а.с. 31-42).

Згідно умов договору сума кредиту складає 35000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування (п.1.2,1.3,1.4.1).

Між сторонами погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки ( додаток №1 до Договору) ( а.с. 43).

З копії Паспорта споживчого кредиту видно, що він містить інформацію, яка надається споживачу щодо умов кредитування до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 44-45).

ТОВ "Лінеура Україна" виконало умови договору №5131426 про надання коштів на умовах споживчого кредитувід 23.11.2024. Згідно підтверджень щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "Пейтек", останнє на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № 03012024-1 від 03.01.2024 у кладеного з ТОВ "Лінеура Україна", здійснило успішний переказ коштів 23.11.2024 у розмірі 35000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.25).

28.11.2025 року між ТОВ "Лінеура Україна", як клієнтом та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал", як фактором, укладено договір факторингу №28/11/2025 ( а.с.80-84).

Згідно п. 1.1. Договору, фактор зобов?язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або винекне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з копією Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №28/11/2025 від 28.11.2025 ТОВ "ФК «Фінтраст Капітал" та ТОВ "Лінеура Україна" уклали акт про те, що на виконання пункту 1.2 договору клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2744, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до Реєстру боржників від 28.11.2025 до Договору факторингу №28/11/2025, ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5131426 про надання коштів на умовах споживчого кредитув сумі 63151,22 грн, з яких: 15905,72 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 33877,65 грн сума заборгованості за відсотками, 13367,85 грн штрафні санкції (а.с.23).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Лінеура Україна за договором №5131426 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.11.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 28.11.2025 року складає 63151,22 грн, з яких: 15905,72 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 33877,65 грн сума заборгованості за відсотками, 13367,85 грн штрафні санкції ( а.с. 16-21).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верхового Суду від 23.10.2024 року, справа №753/25081/21.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" на підставі укладеного договору факторингу є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 відповідно до договору №5131426 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.11.2024.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що договором факторингу визначено умову, яка полягає в тому, що кредитор передає новому кредитору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах боржників. Так, в матеріалах справи міститься витяг з реєстру боржників, в якому зазначена необхідна інформація щодо права вимоги, яке відступається.

Враховуючи викладене, позивач довів своє право вимоги до відповідача щодо сплати заборгованості за договором №5131426 про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладеним 23.11.2024 між відповідачем та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Як убачається з матеріалів справи, у відповідача через неналежне виконання зобов`язань за договором №5131426 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.11.2024 утворилася заборгованість. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 49783,37 грн з яких: 15905,72 грн сума кредиту; 33877,65 грн заборгованість за відсотками.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, відзив на позовну заяву не подав, своїх розрахунків не надав.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн суд приходить до наступного.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Представництво інтересів позивача у даному провадженні здійснював адвокат Столітній М. М. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви доданий Акт №19636 прийому передачі виконаних робіт від 26.06.2026, що містить детальний опис виконаних робіт (наданих послуг).

Суд наголошує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути доведеним, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності і потрібності), розумності та пропорційності їхнього розміру позовним вимогам з огляду на конкретні обставини справи.

Відтак, оцінивши складність справи, суть спору, розмір позовних вимог, характер та обсяг наданих послуг адвоката (їх дійсність та пропорційність), суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн є надмірно завищеними і не відповідають критерію розумності та співмірності до ціни позову. У зв`язку з цим заявлений позивачем розмір судових витрат підлягає зменшенню до 7000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (ЄДРПОУ 44559822) заборгованість договором №5131426 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.11.2024 розмірі 49783 ( сорок дев?ять тисяч сімсот вісімдесят три) грн 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (ЄДРПОУ 44559822) судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 07.09.2026.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", 03045 вул. Набережно-Корчуватська буд. 27 приміщення 2 м. Київ ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Уляна СТЕФАНКО