Решение № 139510128, 07.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8673/26

Провадження 2/712/4716/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5544369 від 18 травня 2025 року у загальному розмірі 7 443 грн 65 коп., а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 травня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 5544369, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 2 000 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою 0,95 % за кожен день користування кредитом та періодичністю платежів кожні 20 днів.

Кредитні кошти були перераховані на банківський рахунок відповідача за реквізитами належного їй електронного платіжного засобу, чим первісний кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором.

Разом із тим ОСОБА_1 належним чином взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконувала, у зв`язку із чим станом на 27 січня 2026 року за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 7 443,65 грн., яка складається із: 1 999,99 грн. заборгованості за тілом кредиту, 4 443,66 грн. заборгованості за процентами та 1 000 грн. штрафу.

27 січня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги за кредитними договорами.

На виконання договору факторингу сторонами сформовано Перелік № 1, до якого включено, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5544369 від 18 травня 2025 року щодо залишку основної суми кредиту, процентів та інших передбачених договором платежів.

03 лютого 2026 року на фінансовий номер телефону відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги та зміну кредитора.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань та набуття ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги до неї за кредитним договором, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 7 443 грн 65 коп. заборгованості, а також судові витрати, які складаються із 2 662 грн 40 коп. судового збору та 255 грн 78 коп. витрат, понесених у зв`язку із направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 25.06.2026 року відкрито провадження у справі, призначений її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. У свою чергу, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 травня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5544369.

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 2 000 грн строком на 360 днів, а позичальник повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними.

Пунктом 1.4.1 договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 0,95 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах усього строку кредитування. Денна процентна ставка за договором становить 0,9500 %.

Кредит надавався у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу, зазначеними у договорі.

Факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 2 000 грн підтверджується наявним у матеріалах справи офіційним листом ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування коштів на платіжну картку відповідача.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу обумовлену сторонами суму кредиту.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому особливістю спірних правовідносин є те, що кредитний договір укладено сторонами в електронній формі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною, а електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 пройшла передбачену кредитодавцем процедуру укладення електронного договору, погодила його істотні умови, після чого на вказаний нею банківський рахунок були перераховані кредитні кошти.

Таким чином, між сторонами у належній формі було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, зокрема суми кредиту, строку кредитування, розміру процентної ставки та порядку повернення кредитних коштів.

Згідно з частинами першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, а її розмір, тип та порядок сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Отже, обов`язок відповідача зі сплати процентів ґрунтується безпосередньо на погоджених сторонами умовах кредитного договору та є складовою плати за користування наданими кредитними коштами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 27 січня 2026 року непогашеною залишилася заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 1 999,99 грн., а сума нарахованих процентів становить 4 443,66 грн.

Перевіряючи обґрунтованість заявленої до стягнення суми процентів, суд враховує, що вони нараховані за погодженою сторонами ставкою 0,95 % на день, у межах установленого договором 360-денного строку кредитування. Заявлений позивачем розмір процентної заборгованості не перевищує розміру процентів, які могли бути нараховані відповідно до умов договору за відповідний період користування кредитними коштами.

Належних та допустимих доказів на спростування розрахунку позивача, доказів здійснення інших платежів або власного контррозрахунку відповідач суду не надала.

За таких обставин суд вважає доведеними як факт отримання відповідачем кредитних коштів, так і неналежне виконання нею обов`язку щодо їх повернення та сплати передбачених договором процентів.

Щодо права ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» вимагати виконання вказаного зобов`язання суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що 27 січня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № С7-270126-1, на виконання якого позивачу передано, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5544369 від 18 травня 2025 року.

Передання саме цієї вимоги підтверджується витягом із реєстру прав вимог № 1, а виконання умов договору факторингу щодо переходу права вимоги наданими позивачем документами щодо здійснення відповідного фінансування та приймання-передачі реєстру.

Відтак ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло права кредитора у зобов`язанні ОСОБА_1 у тому обсязі, в якому воно належало первісному кредитору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1 999,99 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та 4 443,66 грн. процентів за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 6.3 кредитного договору передбачено право кредитодавця у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом грошових зобов`язань нарахувати штраф за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цією ж нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання відповідних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, законодавцем на період дії воєнного стану встановлено спеціальні правові наслідки прострочення виконання кредитних зобов`язань, які виключають обов`язок позичальника зі сплати штрафу чи пені, нарахованих у зв`язку з таким простроченням.

Аналогічний підхід щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладено Верховним Судом у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23.

Оскільки кредитний договір між сторонами укладений 18 травня 2025 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану, а заявлений до стягнення штраф у розмірі 1 000 грн нарахований саме як наслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за цим договором, правові підстави для його стягнення відсутні.

Таким чином, у цій частині позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин із заявлених позивачем 7 443,65 грн. заборгованості стягненню з відповідача підлягає 6 443,65 грн., з яких 1 999,99 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту та 4 443,66 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено на 86,57 % (6 443,65 грн із заявлених 7 443,65 грн).

При зверненні до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. із застосуванням передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» коефіцієнта 0,8.

Отже, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 304, 73 грн. судового збору.

Позивачем також заявлено до відшкодування 255,78 грн. витрат, понесених у зв`язку з направленням відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами засобами поштового зв`язку.

Понесення зазначених витрат та їх розмір підтверджуються наданими позивачем доказами. Суд ураховує, що такі витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, оскільки понесені позивачем на виконання встановленого процесуальним законом обов`язку щодо направлення іншому учаснику справи копій документів, поданих до суду.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог та правила розподілу судових витрат, встановлені статтею 141 ЦПК України, зазначені витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 86,566 %, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 221,42 грн. витрат, пов`язаних із направленням копії позовної заяви з доданими документами.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 207, 512, 514, 525, 526, 549, 610, 612, 625, 629, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала 13 оф. 601 м. Київ, код ЄДРПОУ: 43170298, заборгованість за кредитним договором № 5544369 від 18 травня 2025 року у загальному розмірі 6 443, 65 гривень, судові витрати зі сплати судового збору 2 304,73 гривні та 221, 42 гривні витрат на направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, а всього стягнути 8 969,80 гривень (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 80 коп).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 07.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю НОВИЙ КОЛЕКТОР, місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала 13 оф. 601 м. Київ; код ЄДРПОУ:43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .