Решение № 139510044, 07.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/8622/25

Номер провадження2/711/260/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретарів судового засідання Овезової Ю.В., Дмитренка О.Ю.,

представника позивача за довіреністю Голоднюка О.Г.,

представника відповідача за довіреністю Блізнєцова Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2025 року позивач приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в сумі 209 599,95 грн (вхідний №28746, а.с.1-3).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 03.05.2024 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №200/24-Т/Чк. Згідно означеного правочину ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки Porsche Macan д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно інформаційного листа (з бази МТСБУ) стосовно ДТП, 11.02.2025 сталося ДТП за участю автомобіля марки Porsche Macan д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.02.2025 у справі №712/2002/25 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП.

Відповідно до рахунків СТО №1113700 від 24.02.2025 та №С4568795 від 04.03.2025 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки Porsche Macan д.н.з. НОМЕР_1 складає 459 599,95 грн.

Також позивач у мотивувальній частині позову зазначає про те, що з метою визначення розміру визначення вартості відновлювального ремонту внаслідок ДТП, яке мало місце 11.02.2025, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» замовило проведення автотоварознавчого дослідження. Згідно звіту №185459 від 11.03.2025 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Porsche Macan д.н.з. НОМЕР_1 складає 531 215,05 грн.

У зв`язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» понесло збитки, виплативши на рахунок СТО страхове відшкодування у розмірі 459 599,95 грн, доказом чому є платіжні інструкції, що долучені до матеріалів позовної заяви.

Крім того позивач також акцентує увагу суду на тому, що факт здійснення відновлювального ремонту автомобіля марки Porsche Macan д.н.з. НОМЕР_1 на суму 459 599,95 грн підтверджується актами виконаних робіт №Н4568795 від 14.03.2025 та №65049941 від 04.04.2025.

Водночас, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта», тому 10.03.2025 на адресу страховика автомобіля, з вини водія якого сталася ДТП, позивачем було надіслано претензію про відшкодування збитків з додатками копій необхідних документів.

12 травня 2025 року ПАТ «НАСК «Оранта» здійснило перерахування позивачу грошових коштів у сумі 250 000 грн, що є лімітом відповідальності означеного страховика за шкоду, заподіяну майну, згідно полісу №ЕР/226613266.

У зв`язку з цим позивач констатує, що сума, яка повинна бути сплачена відповідачем, складає 209 599,95 грн (459 599,95 грн (сума, понесених позивачем збитків) 250 000 грн (сума, яка сплачена ПАТ «НАСК «Оранта»)).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.06.2025 відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб (а.с.62-63 т.1).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.09.2025 позовну заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування передано на розгляд за підсудністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.117-119 т.1).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду; вирішено повторно розпочати розгляд справи по суті; призначено розгляд справи по суті о 11 год 00 хв 18 листопада 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.152 т.1).

04 листопада 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 до суду поданий відзив на позовну заяву (вхідний №44572/25, а.с.176-183 т.1). У цій заяві по суті справи представник відповідача позовні вимоги повністю не визнає та просить суд у задоволенні позову до відповідача відмовити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи не визнання позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що в разі наявності задоволення позовних вимог, враховуючи принцип диспозитивності, представник відповідача вважає за необхідне, щоб суд розглянув питання про передачу пошкоджених складових частин у власність особі, винній в дорожньо-транспортній пригоді, а саме ОСОБА_1 . У цьому контексті представник відповідача акцентує увагу суду на положеннях п.24.2.13, 24.3.11 та 27.20 договору добровільного страхування наземного транспорту №200/24-Т/Чк від 03.05.2024 «ALL RISKS», а також на тому, що позивач як страховик має право на отримання у власність пошкоджених складових частин та подальшу їх реалізацію. А тому робить висновок, що у разі наявності вказаної обставини, стягнення із відповідача заявленої шкоди може призвести до незаконного збагачення страховика за рахунок відповідача.

Також представник відповідача звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують розмір матеріального збитку, зазначаючи про те, що наявні матеріали справи містять в собі рахунок № НОМЕР_3 від 24 лютого 2025 року, рахунок № НОМЕР_4 та звіт про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу № 185459 від 11 березня 2025 року, а також акт виконаних робіт № 65049941 від 04 квітня 2025 року та акт виконаних робіт № Н4568795, що дублюють перелік запчастин, робіт та вартість послуг, визначених у рахунках.

Надаючи оцінку означеним засобам доказування, представник відповідача робить висновок, що містяться розбіжності між найменуванням пошкоджених складових частин, які підлягають заміні, перелік яких міститься в ремонтній калькуляції №185459, як додатку до звіту про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу від 11 березня 2025 року, та в рахунку №111370 від 24.02.2025, а саме: 1) облицювання передньої частини, вартістю 39 998 грн 99 коп (позиція наявна в ремонтній калькуляції, проте відсутня в рахунку СТО); 2) кріплення захисної решітки зліва бампера переднього, вартістю 1 049 грн 60 коп (позиція наявна в ремонтній калькуляції, проте відсутня в рахунку СТО); 3) панель Н зліва переднього бампера, вартістю 1 762 грн 17 коп (позиція наявна в ремонтній калькуляції, проте відсутня в рахунку СТО); 4) гратка Н переднього бампера, вартістю 10 191 грн 14 коп (позиція наявна в ремонтній калькуляції, проте відсутня в рахунку СТО); 5) фара ліва в зборі, вартістю 84 508 грн 96 коп (позиція наявна в ремонтній калькуляції, проте відсутня в рахунку СТО); 6) кріплення фари лівої, вартістю 1 951 грн 07 коп та повторне кріплення фари лівої, вартістю 9 379 грн 82 коп (позиції наявні в ремонтній калькуляції, проте відсутні в рахунку СТО); 7) ізоляція ліва моторного відсіку, вартістю 3 773 грн 49 коп (позиція наявна в ремонтній калькуляції, проте відсутня в рахунку СТО).

Також представник відповідача звертає увагу суду на те, що наявні запчастини, які вказані в рахунку, проте відсутні в ремонтній калькуляції, зокрема гайка кріплення емблеми (вартість 53 грн 91 коп), набір кріплення капота (вартість 943 грн 60 коп), наклейка Thatcham 14 (вартість 11 764 грн 87 коп), накладка фари лівої (вартість 1 552 грн 88 коп), заклепка (вартість 87 грн 88 коп), бампер передній (вартість 35 397 грн 19 коп), накладка повітрозабірника (вартість 1 762 грн 17 коп), пластина переднього бампера верхня ліва (вартість 1 900 грн 80 коп), гайка закладна (вартість 47 грн 57 коп), заклепка А-8Х12 (вартість 23 грн 10 коп), гвинт ТР5Х16 (вартість 43 грн 49 коп), обшивка передня ліва чорна (вартість 3 773 грн 49 коп), антифриз (вартість 12 680 грн 83 коп), гайка закладна (вартість 47 грн 57 коп), гвинт ТР5Х16 (вартість 43 грн 49 коп), хладон 1234 (вартість 6 750 грн 00 коп), мастило для компресора кондиціонера (вартість 7 499 грн 44 коп), кронштейн інтеркулера лівий (вартість 6 668 грн 16 коп), напрямна передня ліва (вартість 2 293 грн 54 коп), гвинт Torx M6X22 (вартість 131 грн 37 коп), комбі-болт 2 шт. (вартість 57 грн 08 коп за одиницю).

Підсумовуючи викладене, представник відповідача констатує, що саме звіт повинен нести собі інформацію щодо складових частин, які було пошкоджено в дорожньо-транспортній пригоді за участі транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Окрему увагу представник відповідача акцентує на проведенні лакування фар, відповідно до рахунку № С4568795, оскільки означений вид робіт не зазначено ані в акті огляду (невід`ємний додаток до звіту), ані в розрахунковій калькуляції. Ураховуючи наведене, представник відповідача робить висновок, що вказаний вид робіт не підтверджений в якості необхідного для відновлення первісного стану автомобіля (до настання дорожньо-транспортної пригоди).

Крім того представник відповідача також звертає увагу суду на те, що звіт про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу №185459 від 11 березня 2025 року та його невід`ємних частин не відповідає п. 5.1, 5.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159).

Щодо недоліків як акту виконаних робіт № 65049941 від 04 квітня 2025 року, так і акту виконаних робіт № Н4568795, то представник відповідача акцентує увагу суду на тому, що означені документи не містять підпису страхувальника.

Водночас, відсутність підпису страхувальника в актах виконаних робіт із СТО та відсутність акту огляду ТЗ після його відновлення, на переконання представника відповідача, свідчить про відсутність таких ремонтних робіт.

Також 04 листопада 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 до суду було подано клопотання про проведення судової авто товарознавчої експертизи (а.с.159-161 т.1), клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (а.с.165-167 т.1), а також заяву щодо розгляду питання про передачу пошкоджених складових частин особі, відповідальній за шкоду (а.с.171-172 т.1).

10 листопада 2025 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» подало до суду відповідь на відзив, у прохальній частині якої позивач просить суд долучити означену заяву по суті справи до матеріалів справи, а за результатами розгляду справи задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.196-202 т.1).

Заперечуючи проти тверджень представника відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, позивач зазначає про те, що згідно умов договору страхування №200/24-Т/ЧК від 03.05.2024 страховик має право одержати у власність ТЗ, складові частини, деталі та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно їхній вартості. У зв`язку з цим позивач робить висновок, що страховик (позивач) має право, а не обов`язок, отримувати/забирати складові частини, деталі, та обладнання пошкодженого транспортного засобу. У цьому контексті позивач констатує, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не отримувало жодних складових частин, деталей та обладнання пошкодженого ТЗ від CТО, оскільки страховик немає де зберігати їх, подальше місцезнаходження/ перебування деталей, позивачу невідоме.

Також позивач у відповіді на відзив зазначає про те, що для підтвердження та зняття сумнівів стосовно ремонту застрахованого автомобіля марки «Porsche Macan» д.н.з. НОМЕР_1 , позивачем було отримано від СТО акти виконаних робіт як докази проведення відновлювального ремонту. Акти виконаних робіт підписується страхувальником та виконавцем, а страхова компанія є лише платником. Відповідно до умов договору страхування страхувальник не зобов`язаний надавати підписані акти виконаних робіт страховику. Позивач відповідно до умов договору страхування здійснює оплату страхового відшкодування на підставі рахунків СТО, а не контролює підписання актів виконаних робіт.

У зв`язку з цим позивач констатує, що проведений ним розрахунок вартості відновлювального ремонту проведений з дотриманням умов договору страхування.

Щодо долучення позивачем до матеріалів справи звіту про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу № 185459 від 11 березня 2025 року, то позивач у відповіді на відзив зазначає про те, що замовлення виготовлення означеного звіту було зумовлене лише необхідністю визначення розміру орієнтовної вартості відновлювального ремонту внаслідок ДТП, яка мала місце 11.02.2025. Водночас виплата страхового відшкодування була проведена позивачем без урахування даних означеного документа.

Підсумовуючи викладене, позивач у відповіді на відзив констатує, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини є такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві України, не доведені належним чином та спростовуються вищевикладеними твердженнями і доказами позивача.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18.11.2025 розгляд справи був відкладений до 11 год 30 хв 22 грудня 2025 року (а.с.216 т.1).

Судове засідання, що було призначене о 11 год 30 хв 22 грудня 2025 року, не відбулося у зв`язку із зайнятістю складу суду в розгляді цивільної справи №711/11943/25 про видачу обмежувального припису про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.227 т.1). Розгляд справи відкладений до 11 год 30 хв 21 січня 2026 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21.01.2026 частково задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору від 04 листопада 2025 року (вхідний №44574/25); залучено ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету, до розгляду цивільної справи №712/8622/25 за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування; відмовлено в задоволенні клопотання в частині залучення філії «Віннер ПЦКА» товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету, до розгляду цивільної справи №712/8622/25 за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування (а.с.240, 241-242 т.1).

У зв`язку із залученням до розгляду справи ОСОБА_2 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21.01.2026 розгляд справи був відкладений до 09 год 10 хв 19 лютого 2026 року (а.с.238 т.1).

02 лютого 2026 року ОСОБА_2 як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, подані пояснення щодо позову або відзиву, в яких цей учасник справи, обгрунтовуючи процесуальну позицію щодо заявлених позовних вимог, зазначає про те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 11.02.2025, що сталася з вини водія ОСОБА_1 ,, її автомобіль зазнав значних пошкоджень. Протягом значного періоду часу вона не мала змоги користуватися власним автомобілем, проживаючи за містом. У той момент її пріоритетом було вирішення питань пересування та відновлення морального стану після аварії. За цих обставин питання зберігання знятих запчастин, їх обліку чи передачі не були предметом її уваги.

Також ОСОБА_2 у поясненнях зазначає про те, що страхова компанія виконала свої зобов`язання за договором страхування. Ремонт проведено в офіційному дилерському сервісному центрі філія "Віннер ПЦКА" ТОВ "Віннер Автомотів", автомобіль відновлено повністю. До страхової компанії претензій у неї не має.

Щодо замінених під час ремонту запчастин, то ОСОБА_2 зазначила про те, що вона здала пошкоджений автомобіль до сервісного центру, а після завершення ремонту забрала відновлений автомобіль. Зняті запчастини залишилися у сервісному центрі. Страхова компанія не зверталась до неї з вимогою передати запчастини. Фактично зняті запчастини знаходились у сервісному центрі філія "Віннер ПЦКА" ТОВ "Віннер Автомотів", подальша їх доля ОСОБА_2 невідома.

Крім того третя особа ОСОБА_2 звернула увагу суду на те, що страхова компанія мінімізувала розмір витрат за договором страхування. Зокрема, пошкоджену передню фару, яку слід було замінити і яка коштує понад 80 000 грн, за пропозицією страхової компанії було відремонтовано за трохи більше 6 000 грн. Вона погодилася на такий ремонт, щоб полегшити фінансове навантаження на відповідача як винуватця ДТП.

Підсумовуючи викладене, ОСОБА_2 просить суд розглянути справу за її відсутності на підставі наданих письмових пояснень (а.с.7-8 т.2).

Розгляд справи, що був призначений о 09 год 10 хв 19.02.2026, був перерваний у зв`язку з відсутністю доступу до підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, що унеможливлювало фіксування судового засідання, про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.13 т.2); розгляд справи відкладений до 09 год 50 хв 23 лютого 2026 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23.02.2026 частково задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про призначення судової автотоварознавчої експертизи від 04 листопада 2025 року (вхідний №44575/25); призначено в цивільній справі №712/8622/25 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України; провадження в справі №712/8622/25 зупинене на час проведення судової автотоварознавчої експертизи (а.с.20-23 т.2).

У зв`язку з надходженням до суду висновку експерта №СЕ-19/124-26/2656-АВ від 06 травня 2026 року, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2026 поновлено провадження у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування; призначено судове засідання о 11 год 00 хв 05 червня 2026 року (а.с.40 т.2).

Судове засідання, що було призначене о 11 год 00 хв 05.06.2026, не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.55 т.2). Розгляд справи відкладений до 09 год 10 хв 30 липня 2026 року.

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.07.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 10 год 00 хв 25 серпня 2026 року (а.с.61 т.2).

У судових засіданнях представник позивача Голоднюк О.Г. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, що викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Капаціна О.І. за довіреністю ОСОБА_3 у судових засіданнях заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково звернув увагу суду на той факт, що позивачем не враховано, під час виплати страхового відшкодування, пропорційної системи відповідальності, що обумовлена між сторонами договору добровільного страхування в п.27.23.1 означеного правочину, а також здійснено виплату страхового відшкодування з врахуванням втрати товарної вартості, однак згідно п.28.2.12 означеного правочину остання не відшкодовується. Крім того щодо врахування вартості пошкоджених частин, то представник відповідача звернув увагу суду на правовий висновок, що викладений у постанові від 09.06.2021 у справі №766/13258/18.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилася, однак про день, час та місце розгляду справи була щоразу повідомлена належним чином.

Як встановлено судом третя особа ОСОБА_2 має зареєстрований кабінет у підсистемі «Електронний суд» у зв`язку з чим судові повістки про виклик направлялися судом в електронній формі саме до електронного кабінету третьої особи ОСОБА_2 та отримані нею відповідно 21 лютого 2026 року о 19 год 58 хв 08 сек (а.с.16 зворот т.2), 22 травня 2026 року о 01 год 35 хв 41 сек (а.с.48 зворот т.2), 20 червня 2026 року о 04 год 59 ха 04 сек (а.с.57 зворот т.2) та 30 липня 2026 року о 23 год 26 хв 12 сек (а.с.59 зворот т.2).

Пунктом 2 ч.8 ст.128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

З огляду на те, що саме 21.02., 22.05., 20.06. та 30.07.2026 третя особа ОСОБА_2 отримала судові повістки про виклик до суду в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд», тому суд дійшов висновку про належне повідомлення третьої особи ОСОБА_2 про дати, час і місце судових засідань.

Водночас, у письмових поясненнях від 02.02.2026 (вхідний №4260/26) третя особа ОСОБА_2 виявила волю на розгляд справи у її відсутність.

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

25 серпня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08 год 10 хв 31 серпня 2026 року.

31 серпня 2026 року судове рішення проголошено не було з підстав перебування головуючого на лікарняному в період часу з 27 серпня 2026 року до 04 вересня 2026 року включно. У зв`язку з цим проголошення рішення призначено о 08 год 00 хв 07 вересня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальні позиції представника позивача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_3 , висловлені як письмово, так і під час проголошення вступних слів, процесуальну позицію третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , що викладена письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.02.2025 у справі №712/2002/25 (провадження №3/712/891/25) ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. У вказаній постанові судом встановлено, що 11.02.2025 о 21 год 43 хв в м. Черкаси, бул. Шевченка - вул. Крилова, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_5 ) по вул. Крилова, при виїзді на нерегульоване перехрестя з бул. Шевченка, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не надав переваги у русі автомобілю Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ) під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с.21, 205-206 т.1).

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Частиною 2 ст.3 означеного Закону встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд перевірив факт набрання постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 28.02.2025 у справі №712/2002/25 (провадження №3/712/891/25) законної сили шляхом використання даних Єдиного державного реєстру судових рішень і встановив, що означене судове рішення набрало законної сили 11 березня 2025 року (реєстраційний номер рішення: 125522373).

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.02.2025 у справі №712/2002/25 (провадження №3/712/891/25) підтверджує ті юридичні факти, що подія ДТП мала місце 11.02.2025 о 21.43 год. в м.Черкаси на перехресті нерівнозначних доріг: бульвару Шевченка та вул. Крилова, за участю транспортних засобів: Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 , а також підтверджує той факт, що винним в означеній дорожньо-транспортній пригоді у встановленому законом порядку визнаний відповідач у справі ОСОБА_1 .

Також у судовому засідання була досліджена копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , що виданий ТСЦ 8045, зі змісту якої суд встановив, що власником автомобіля Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , станом на день ДТП, є ОСОБА_2 третя особа в справі (а.с.47-48 т.1).

Із договору добровільного страхування наземного транспорту №200/24-Т/Чк «ALL RISKS» від 03 травня 2024 року (далі - Договір страхування), що укладений між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» як страховиком та ОСОБА_2 як страхувальником, суд встановив, що застрахованим транспортним засобом є легковий автомобіль марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , 2021 року випуску (розділ 5 Договору страхування). Згідно п.п.7.1-7.3 розділу 7 Договору страхування передбачено, що страховим ризиком є: викрадення, збитки внаслідок ДТП та збитки внаслідок інших подій. Також п.п.10.1 10.2 розділу 10 Договору страхування сторони обумовили загальний розмір страхової суми, страхову суму по ТЗ та страхову суму по додатковому обладнання, зокрема: загальна страхова сума складає 2 509 000 грн, страхова сума по ТЗ становить 2 509 000 грн, страхова сума по додатковому обладнанню визначена в розмірі 0,00 грн. Розділом 11 Договору страхування передбачено, що страховий платіж становить 92 833 грн. Зі змісту п.п.12.3 розділу 12 Договору страхування суд встановив, що франшиза за ризиком «Збитки внаслідок ДТП» складає 0,00%. Пунктом 17.2 розділу 17 Договору страхування передбачено, що сторонами погоджені умови страхового відшкодування, а саме: на базі авторизованого СТО.

Відповідно до п. 24.2.13 розділу 24 Договору страхування, страхувальник зобов`язаний передати у власність страховика ТЗ конструктивні елементи (складові частини) та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно до їх вартості. Згідно ж п. 24.3.11 розділу 24 Договору страхування, страховик має право одержати у власність ТЗ, конструктивні елементи (складові частини) та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно до їх вартості.

Також п.27.11.1, 27.15 та 27.20 розділу 27 Договору страхування сторонами обумовлено, що «На базі авторизованого СТО» - страхове відшкодування для відновлення пошкодженого ТЗ, визначене згідно п.27.10 означеного правочину, здійснюється на рахунок авторизованої СТО. Авторизована СТО СТО, яка уповноважена здійснювати ремонт та обслуговування ТЗ певної марки згідно з вимогами заводу-виробника за цінами офіційного дилера на підставі відповідних документів (договорів з дилером, тощо).

Страхове відшкодування перераховується на рахунок СТО, вказаний страхувальником (вигодонабувачем) в заяві на виплату страхового відшкодування згідно з належним чином оформленими документами, наданими відповідними підприємствами, про вартість відновлення ТЗ в результаті заподіяних збитків (наряд-замовлення, рахунок, акт виконаних робіт тощо), якщо інше не погоджено між страховиком та страхувальником (вигодонабувачем). Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також вартість конструктивних елементів (складових частин) та матеріалів, використаних під час ремонту.

У разі коли страхове відшкодування за пошкоджені конструктивні елементи (складові частини), обладнання або весь ТЗ сплачено у повному обсязі відповідно до їх вартості, Страховик після виплати страхового відшкодування має право на одержання від Страхувальника (Вигодонабувача, власника ТЗ) цих конструктивних елементів (складових частин), обладнання або ТЗ (а.с.5-12 т.1).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив заяву на страхування від 03.05.2024, що є додатком №1 до договору добровільного страхування наземного транспорту №200/24-Т/Чк від 03 травня 2024 року, зі змісту якої встановив, що цей засіб доказування містить детальну інформацію про страхувальник (прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, місце проживання), бажаний строк дії договору, обумовлені страхові випадки, обрано програму страхування, визначені умови виплати страхового відшкодування, перелічені основні технічні характеристики забезпеченого ТЗ, тощо (а.с.12 зворот-13 т.1).

Із страхового акту №006.00248425-1 06.03.2025, що затверджений головою правління ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» С. Авдєєвим, суд встановив, що на підставі Договору страхування, страхувальником за яким є ОСОБА_2 , а застрахованим майном - автомобіль марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , 2021 року випуску, прийнято рішення про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12.02.2025 о 21.47 год в м. Черкаси; сума страхового відшкодування складає 459 599,95 грн; виплата страхового відшкодування підлягає на розрахунковий рахунок Ф-я «Він.ПЦКА «ТОВ «Віннер Автомотів» у сумі 452 879,95 грн, а також ОСОБА_6 в сумі 6720 грн на відповідні банківські рахунки (а.с.14 т.1).

Крім того з розрахунку страхового відшкодування від 06.03.2025, що підготовлений директором департаменту врегулювання збитків ОСОБА_7 , суд встановив, що вартість ремонту (з урахуванням зносу у випадках відшкодування з урахуванням зносу) складає 459 599,95 грн, з яких: вартість робіт та матеріалів: 6720 грн (рахунок № НОМЕР_4 від 04.03.2025 ФОП ОСОБА_6 ) та 452 879,95 грн вартість складових (рахунок №1113700 від 24.02.2025 філія «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів») (а.с.15 т.1).

Із рахунку Філія «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» №1113700 від 24.02.2025 суд встановив, що вартість запасних частин, матеріалів та робіт, необхідних для відновлення автомобіля марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , складає 452 879,95 грн, в тому числі ПДВ 75 479,99 грн (а.с.23 т.1).

Із рахунку ФОП ОСОБА_6 №С4568795 від 04.03.2025 суд встановив, що вартість лакування двох фар на автомобілі марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням фарбувальних матеріалів, склала 6720 грн. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що замовником означених робіт була ОСОБА_2 , а платником ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (а.с.24 т.1)

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив платіжні інструкції кредитового переказу коштів №62528434 від 07.03.2025 та №625528443 від 07.03.2025, зі змісту яких встановив, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало відповідно Ф-я «Він.ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» та ОСОБА_6 грошові кошти в сумі відповідно 452 879,95 грн та 6720 грн як страхову виплату ОСОБА_2 згідно акту №006.00248425.1 від 06.03.2025 (а.с.25,26 т.1).

Із акту виконаних робіт №Н4568795, що складений між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , суд встановив, що роботи з лакування 2 фар на автомобілі марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , які коштували 6720 грн, були виконані (а.с.27 т.1).

Крім того з акту виконаних робіт №65049941 від 04.04.2025, що складений між Ф-я «Він.ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» та ОСОБА_2 , суд встановив, що означеною станцією технічного обслуговування було проведено відновлювальний ремонт автомобіля марки Porsсhe Macan, д.н.з. НОМЕР_1 , вартість якого з урахуванням запасних частин, склала 452 879,95 грн, в тому числі ПДВ 75 479,99 грн (а.с.28-29 т.1).

Також зі звіту про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу від 11.03.2025, що підготовлений ФОП ОСОБА_8 на замовлення ТОВ «Едак», суд встановив, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, заподіяного власнику КТЗ Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 24.02.2025, складає 531 215,05 грн (а.с.30-46 т.1).

Із претензії ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» №100325-241/р від 10.03.2025, що адресована ПАТ «НАСК «Оранта», суд встановив, що позивач запропонував ПАТ «НАСК «Оранта» в досудовому порядку сплатити 459 599,95 грн, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП, була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» (а.с.49 т.1).

Водночас, із платіжної інструкції кредитового переказу коштів №28025 від 12.05.2025 суд встановив, що ПАТ «НАСК «Оранта» перерахувало ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» грошові кошти в сумі 250 000 грн у рахунок страхового відшкодування згідно регресної вимоги №100325-241/р від 10.03.2025 без ПДВ (а.с.51 т.1).

Також із деталізованої роздруківки даних поліса серії ЕР №226613266, який був чинним станом на 11.02.2025 і згідно якого була застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_2 , суд встановив, що ліміт за шкоду майну був визначений на рівні 250 000 грн, а франшиза 0,00 грн (а.с.52 т.1).

Крім того суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні висновок експерта №СЕ-19/124-26/2656-АВ від 06.05.2026, що виконаний судовим експертом Черкаського НДЕКЦ МВС на виконання ухвали суду від 23.02.2026, зі змісту якого встановив, що ринкова вартість автомобіля марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди, тобто на 11.02.2025, становила 2 641 746,28 грн; розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , без врахування ПДВ внаслідок ДТП 11.02.2025, станом на 07.03.2025, складала 406 824,10 грн; розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , з врахування ПДВ внаслідок ДТП 11.02.2025, станом на 07.03.2025, складала 471 302,72 грн; вартість пошкоджених (замінених) запчастин автомобіля марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 07.03.2025, складає 317 628,64 грн без ПДВ та 381 154,37 грн з ПДВ (а.с.29-37 т.2).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.1,3 ст. 509 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості..

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1,2 ст. 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст. 634 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2022 по справі №758/2575/17 (провадження №61-5698св21) зроблено висновок, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 нього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

Частиною 1 ст. 979 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом (частина 1 ст.981 ЦК України).

Відносини у сфері добровільного страхування регулюються Законом України «Про страхування» № 1909-IX від 18.11.2021, що набрав чинності 19.12.2021 (далі Закон №1909).

Частиною 1 ст.89 Закону №1909 передбачено, що загальні умови страхового продукту визначаються на підставі внутрішньої політики з андеррайтингу та внутрішньої політики з розроблення та впровадження страхових продуктів, розроблених та затверджених страховиком відповідно до вимог до розроблення таких політик, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

Страховик зобов`язаний розміщувати та зберігати на своєму веб-сайті у відкритому доступі всі редакції загальних умов страхового продукту із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України (ч.4 ст.89 Закону №1909).

Договір страхування укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину, та оформляється у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", або в порядку, передбаченому законодавством про електронну комерцію (ч.1 ст.97 Закону №1909).

Частинами 1,3,4,6 ст.102 Закону №1909 передбачено, що договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України.

У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим.

Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.

Порядок визначення розміру страхової виплати та строки її здійснення визначаються договором страхування або законодавством.

З аналізу означених положень Закону №1909 суд встановив, що порядок визначення розміру страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі добровільного страхування.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» як страховиком та ОСОБА_2 як страхувальником погоджено умови виплати страхового відшкодування «На базі авторизованого СТО» без урахування зносу (п.17.2-17.3 розділу 17 Договору страхування).

Пунктом 27.15 розділу 27 Договору страхування передбачено, що страхове відшкодування перераховується на рахунок СТО, вказаний страхувальником (вигодонабувачем) в заяві на виплату страхового відшкодування згідно з належним чином оформленими документами, наданими відповідними підприємствами, про вартість відновлення ТЗ в результаті заподіяних збитків (наряд-замовлення, рахунок, акт виконаних робіт тощо), якщо інше не погоджено між страховиком та страхувальником (вигодонабувачем). Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також вартість конструктивних елементів (складових частин) та матеріалів, використаних під час ремонту.

Із рахунку № НОМЕР_3 від 24.02.2025, що підготовлений Філією «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів», та рахунку № НОМЕР_4 від 04.03.2025, що підготовлений ФОП ОСОБА_6 , у взаємозв`язку з актами виконаних робіт означених суб`єктів господарювання відповідно №65049941 від 04.04.2025 та №Н4568795 від 14.03.2025 суд встановив, що Філією «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» за допомогою ФОП ОСОБА_6 проведено комплекс відновлювальних робіт із заміною пошкоджених запасних частин щодо автомобіля марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , що були необхідними з метою усунення пошкоджень, спричинених останньому внаслідок ДТП, що мала місце 11.02.2025 в м.Черкаси і сталася з вини відповідача ОСОБА_1 .

Факт виконання позивачем Договору страхування шляхом фактичного перерахунку розміру страхового відшкодування на рахунки як Філії «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів», так і ФОП ОСОБА_6 судом встановлено на підставі платіжних інструкцій кредитового переказу коштів №62528434 та 62528443 від 07.03.2026, які відповідають критеріям належних, допустимих та достовірних доказів перерахунку страховиком розміру страхового відшкодування на рахунок авторизованого СТО.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», під час визначення розміру страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 , у повній мірі дотрималося положень договору добровільного страхування наземного транспорту №200/24-Т/Чк «ALL RISKS» від 03 травня 2024 року.

Статтею 108 Закону №1909 передбачено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 209 599,95 грн, що є різницею між розміром страхового відшкодування (459 599,95 грн) та лімітом відповідальності страховика водія автомобіля, з вини якого сталася ДТП (250 000 грн), внаслідок якої автомобіль Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, є обгрунтованою і вмотивованою, а відповідно такою, що підлягає до задоволення.

Водночас, суд відхиляє заперечення представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 , що викладені у відзиві на позовну заяву, щодо того, що саме звіт про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу №185459 від 11 березня 2025 року, повинен нести інформацію щодо складових частин, які було пошкоджено саме в дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано відповідача ОСОБА_1 , з огляду на таке.

Стаття 1192 ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

Аналогічний висновок щодо застосування положень ст. 22 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями ст. 1192 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №753/19288/14-ц (провадження №61-9687св18), яка, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, враховується судом під час ухвалення судового рішення у даній цивільній справі.

У матеріалах справи містяться належні і допустимі докази тому юридичному факту, що, пошкоджений під час ДТП, що мала місце 11.02.2025, автомобіль марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , відновлений позивачем, станом на час розгляду справи судом, а тому суд дійшов висновку, що відшкодування відповідачем підлягає саме реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на його відновлення, а не вартість матеріалів і робіт, необхідних для відновлення означеного автомобіля в майбутньому.

Оскільки звіт про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу № 185459 від 11 березня 2025 року містить інформацію про вартість матеріалів і робіт, необхідних для відновлення автомобіля марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 в майбутньому, на відміну від рахунків авторизованого СТО, на підставі яких позивач здійснив страхове відшкодування, тому суд відхиляє твердження представника відповідача про необхідність врахування даних саме звіту про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу № 185459 від 11 березня 2025 року.

У зв`язку з цим суд також відхиляє заперечення представника відповідача ОСОБА_3 щодо недоліків звіту про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу № 185459 від 11 березня 2025 року, перелік яких викладено у розділі 2.2 відзиву на позовну заяву.

У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що розмір страхового відшкодування, яке виплачене потерпілій ОСОБА_2 позивачем як страховиком шляхом перерахунку грошових коштів на відповідні рахунки СТО, повністю відповідає розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 із врахуванням податку на додану вартість внаслідок ДТП 11.02.2025, станом на 07.03.2025, що визначений у висновку експерта №СЕ-19/124-26/2656-АВ від 06.05.2026, навіть на 11 702,77 грн є меншою.

Щодо твердження представника відповідача Блізнєцова Є.А. про те, що проведення лакування фар не обумовлено ані в акті огляду, ані в розрахунковій калькуляції до звіту про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу №185459 від 11 березня 2025 року, а вартість означеного виду робіт міститься лише в рахунку № НОМЕР_4 , то суд зазначає про таке.

Із повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 12.02.2025, що адресоване ОСОБА_2 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», суд встановив, що серед пошкоджень, спричинених автомобілю марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , під час ДТП, що мала місце 11.02.2025 в м. Черкаси і сталася з вини відповідача, зазначено блок-фара передня ліва (а.с.22 т.1). Також із акту огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) як додатку №1 до звіту про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу № 185459 від 11 березня 2025 року суд встановив, що ліва блок-фара підлягала заміні; водночас вартість означеної блок-фари, згідно ремонтної калькуляції (а.с.35 т.1), складає 84 508,96 грн.

Водночас, як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, а також узгоджується з поясненнями як представника позивача, так і третьої особи ОСОБА_2 , з метою мінімізації розміру страхового відшкодування було проведено не заміну лівої блок-фари, а її реставрацію шляхом нанесення повторно лакового покриття ФОП ОСОБА_6 . У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що вочевидь нанесення нового лакового покриття на ліву блок-фару відрізнятиме означений елемент щодо правої блок-фари. Тому нанесення лакового покриття на обидві блок-фари сукупною вартістю 6720 грн за умови не проведення заміни однієї з них на нову вартість 84 508,96 грн, не спричинило жодного надмірного фінансового тягаря для відповідача у справі, оскільки розмір грошових коштів, що не пред`явлені позивачем відповідачу для їх стягнення в порядку суброгації складає 77 788,96 грн (84508,96 грн 6720 грн), або 37,11% від загальної ціни позову.

Також суд відхиляє твердження представника відповідача про те, що відсутність підпису страхувальника в актах виконаних робіт із СТО та відсутність акту огляду ТЗ після його відновлення свідчать про відсутність таких ремонтних робіт, з огляду на таке.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).

Частинами першою - другою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша друга статті 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України). Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу (частина перша статті 84 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

З аналізу означених норм процесуального права суд зробив висновок, що відсутність проведення ремонтних робіт автомобіля марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 , має довести особа, яка посилається на вказану обставину як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, тобто відповідач.

Проте суд враховує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заперечення проти задоволення позовних вимог з призми не проведення ремонтних робіт автомобіля марки Porsсhe Macan д.н.з. НОМЕР_1 .

Частиною 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас, сам по собі факт відсутності підпису замовника на актах виконаних робіт із СТО та не складення страховиком акту огляду ТЗ після його відновлення не є самостійними і достатніми твердженнями, на підставі яких суд має об`єктивну можливість зробити висновок про не виконання Філією «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» та ФОП ОСОБА_6 відновлювальних робіт автомобіля марки Porsсhe Macan, д.н.з. НОМЕР_1 .

Що стосується твердження представника відповідача про те, що позивач всупереч положенням п.28.2.12 Договору страхування виплатив страхову відшкодування з врахуванням втрати товарної вартості, що згідно висновку експерта №СЕ-19/124-26/2656-АВ від 06.05.2026 складає 46005,65 грн (з ПДВ) або 45052,76 грн (без ПДВ), то суд зазначає про таке.

Пунктом 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика) передбачено, що величина втрати товарної вартості (далі - ВТВ) - умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 2.4 Методики передбачено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Пунктом 28.2.12 розділу 28 Договору страхування передбачено, що страховик не відшкодовує втрату товарної вартості ТЗ.

Стаття 1192 ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що оскільки позивач як страховик згідно умов Договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО задля проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна, тому підстав для вирахування зі страхового відшкодування розміру втрати товарної вартості транспортного засобу у конкретній ситуації немає.

У зв`язку з цим суд відхиляє твердження представника відповідача про недотримання позивачем під час визначення розміру страхового відшкодування положень п.28.2.12 розділу 28 Договору страхування.

Що стосується заяви представника відповідача про передачу пошкоджених складових частин особі, відповідальній за шкоду, від 04.11.2025, то суд зазначає про таке.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може ви користуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Відповідно до п. 24.2.13 розділу 24 Договору страхування, страхувальник зобов`язаний передати у власність страховика ТЗ конструктивні елементи (складові частини) та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно до їх вартості. Згідно ж п. 24.3.11 розділу 24 Договору страхування, страховик має право одержати у власність ТЗ, конструктивні елементи (складові частини) та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно до їх вартості.

Також 27.20 розділу 27 Договору страхування сторонами обумовлено, що в разі коли страхове відшкодування за пошкоджені конструктивні елементи (складові частини), обладнання або весь ТЗ сплачено у повному обсязі відповідно до їх вартості, Страховик після виплати страхового відшкодування має право на одержання від Страхувальника (Вигодонабувача, власника ТЗ) цих конструктивних елементів (складових частин), обладнання або ТЗ.

Аналіз означених положень Договору страхування дає підстави для висновок, що позивач як страховик має право, але не обов`язок, одержати у власність ТЗ, конструктивні елементи (складові частини) та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно до їх вартості. Обов`язок щодо передачі означених конструктивних елементів та обладнання ТЗ покладений саме на страхувальника у випадку вияву волі на це страховика. Водночас, аналіз означених положень Договору страхування також дає підстави для висновку, що у випадку не вияву волі страховика на передачу страхувальником конструктивних елементів (складових частин) та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно до їх вартості, останні лишають у власності саме страхувальника, тобто у конкретному випадку ОСОБА_2 .

Як встановлено судом, позивач як страховик згідно умов Договору страхування не виявив волі щодо передачі йому страхувальником конструктивних елементів (складових частин) та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно до їх вартості.

Водночас, у судовому засіданні, що відбулося 25.08.2026, на питання суду про те, хто на переконання сторони позивача, має передати відповідачу конструктивні елементи (складові частини) та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно до їх вартості, представник відповідача надав категоричну відповідь позивач.

У зв`язку з цим, беручи до уваги, що позивач як страховик згідно умов Договору страхування не виявив волі щодо передачі йому страхувальником (третьою особою ОСОБА_2 ) конструктивних елементів (складових частин) та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно до їх вартості, тому підстав для зобов`язання позивача передати означені речі відповідачу суд не вбачає правових підстав та об`єктивної можливості. Водночас, у позовному провадженні суд не наділений процесуальним правом зобов`язувати вчинити певні дії третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в тому числі і передати відповідачу конструктивні елементи (складові частини) та/або обладнання ТЗ, що має певну цінність.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 572/3632/15-ц (провадження № 61-9722св21) третя особа у справі є лише сonsortes litis (учасником справи), не його стороною. Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб`єктами права регресу.

У зв`язку з цим у задоволенні заяви представника відповідача про передачу пошкоджених складових частин особі, відповідальній за шкоду, від 04.11.2025 слід відмовити.

Щодо твердження представника відповідача, що у випадку неможливості передати означені речі відповідачу слід врахувати їх вартість від сукупного розміру страхового відшкодування з метою виконання правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 09.06.2021 у справі №766/13258/18, то суд зазначає про таке.

Диспозицією ч. 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу означеної процесуальної норми слід зробити висновок, що не кожна постанова Верховного Суду підлягає застосуванню до конкретних правовідносин, а лише застосовується та постанова, у якій Верховний Суд зробив висновок щодо правильного застосування норми права (частини, статті тощо), яка регулює спірні правовідносини, за умови аналогічного предмету і підстав позову, а також встановлених судом фактичних обставин справи.

Проаналізувавши постанову Верховного Суду від 09.06.2021 в справі №766/13258/18, на яку посилається представник відповідача як у відзиві на позову, так і під час проголошення вступного слова, слід констатувати, що цим судовим рішенням Верховний Суд скасував рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 січня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас, згідно усталеної практики Верховного Суду, будь-який висновок, викладений у постанові суду касаційної інстанції, якою направлено справу на новий розгляд, не є висновком в розумінні ч.4 ст.263 ЦПК України щодо застосування конкретної норми права, оскільки направлення справи на новий розгляд ще не означає остаточного вирішення відповідної справи, а отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у ній. За результатами нового розгляду справи фактично-доказова база в ній може істотно змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком недостатнього дослідження судами доказів у справі та неповного встановлення на їх підставі обставин, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у ній.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 червня 2023 року в справі № 521/4328/16 (провадження № 61-4268св23), від 15 листопада 2023 року в справі №757/43585/17-ц (провадження № 61-1008св23) та від 22 листопада 2023 року в справі №619/1384/21 (провадження № 61-8064св23).

Отже, посилання представника відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 в справі №766/13258/18, є помилковим.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 209 599,95 грн грунтується як на умовах Договору страхування, так і положення чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача на сплату судового збору складають 3144 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №62542240 від 13.06.2025 (а.с.4 т.1).

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача страхове відшкодування у загальному розмірі 209 599,95 грн, що судом визнано обгрунтованим і вмотивованим, тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 3144 грн.

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 23, 509, 627, 629, 633, 634, 638, 979, 980, 981 ЦК України, ст.89, 102, 108 Закону України «Про страхування» № 1909-IX від 18.11.2021, ст. 2, 12, 13, 43, 76, 77, 80, 81, 82, 83, 89, 95, 133, 141, 244, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» страхове відшкодування в розмірі 209 599 (двісті дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судовий збір у розмірі 3144 (три тисячі сто сорок чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 07 вересня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», код ЄДРПОУ: 33908322, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко