Решение № 139505897, 07.09.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/967/26

Номер провадження 2/167/858/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 вересня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «Таліон плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 36693,90 грн.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 8 жовтня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії

№ 754302974 (далі договір № 754302974), за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 12800 грн. і зобов`язався повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконував, унаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 36693,90 грн., з яких: 12799,32 грн. тіло кредиту, 23126,58 грн. проценти, 768 грн. комісія. 27 січня 2026 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу

№ МВ-ТП/88, згідно з яким право вимоги за договором № 754302974 перейшло до позивача.

Представник позивача ТОВ «Таліон плюс», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явилася. До позовної заяви додано клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Таліон плюс».

Відповідач ОСОБА_1 , якому у встановленому порядку надсилався виклик до суду, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомляв, відзиву на позов не подав. Місцеперебування відповідача суду невідоме і надійшли відомості щодо виклику ОСОБА_1 у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК), за зареєстрованим місцем проживання (ч. 10 ст. 130 ЦПК).

Процесуальні дії у справі

7 серпня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

8 жовтня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором ZTKH) уклали договір № 754302974, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у формі кредитної лінії в розмірі 12800 грн. (пункти 2.1, 2.2.) шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 5.1), на строк до 7 листопада 2030 року (п. 7.3.) з дисконтним періодом 30 днів (п. 3.1), зі сплатою процентів у розмірі 0,15% в день за дисконтною процентною ставкою, 0,98% за базовою (п. 8.7.1, 8.3) та комісії у розмірі 768 грн. (п. 8.5), а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту (арк. спр. 24-36).

Проценти в розмірі, визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору (п. 8.10).

Паспортом споживчого кредиту доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про суму та ліміт кредиту, строк кредитування, реальну річну процентну ставку, комісію за надання кредиту (арк. спр. 22-23).

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «ПрофітГід», 8 жовтня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 12800 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 (номер транзакції 45992-21344-13734) (арк. спр. 49 на звороті). Така ж інформація зазначена і у листі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (арк. спр. 50).

Листом АТ КБ «Приватбанк» від 24 серпня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260817/62754-БТ підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку

№ НОМЕР_3 , на яку 8 жовтня 2025 року було зараховано 12800 грн. (арк. спр. 97).

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_2 в листах

ТОВ «ПрофітГід» та АТ КБ «Приватбанк» співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у п. 5.1 договору № 754302974.

Відповідно до наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 27 січня 2026 року складала: 12799,32 грн. тіла кредиту, 7071,54 грн. процентів, 768 грн. комісії (арк. спр. 18 на звороті-19).

Згідно з наданим ТОВ «Таліон плюс» розрахунком станом на 4 червня 2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 754302974: 12799,32 грн. тіла кредиту, 23126,58 грн. процентів, 768 грн. комісії (арк. спр. 20-21).

Кредитодавець має право в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити право грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу (п. 9.1.1.5).

27 січня 2026 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу № МВ-ТП/88, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату відступило ТОВ «Таліон плюс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі прав вимоги (арк. спр. 13-16).

Згідно з копією платіжної інструкції від 17 лютого 2026 року № 4252 ТОВ «Таліон плюс» сплатило на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кошти за договором факторингу від 27 січня 2026 року № МВ-ТП/88 (арк. спр. 18).

Відповідно до копії реєстру прав вимоги від 27 січня 2026 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги

до ОСОБА_1 за договором № 754302974 на загальну суму 27038,52 грн. (арк. спр. 16 на звороті-17).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» за договором № 754302974.

Стосовно стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір № 754302974 в електронній формі, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кошти в сумі 12800 грн. строком

до 7 листопада 2030 року з дисконтним періодом 30 днів, а останній зобов`язався повернути кошти, сплатити проценти за користування ними та комісію за надання кредиту, розмір яких визначений договором.

8 жовтня 2025 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 754302974 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитні кошти, не сплатив проценти та комісію, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 754302974 у загальному розмірі 36693,90 грн., з яких: 12799,32 грн. тіло кредиту, 23126,58 грн. проценти, 768 грн. комісія.

У подальшому позивач ТОВ «Таліон плюс» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 754302974.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.

Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором № 754302974 в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із копій договору про надання правової допомоги від 2 грудня 2024 року № 5 (арк. спр. 54-58), додаткової угоди до цього договору від 17 липня 2026 року № 3742 (арк. спр. 58 на звороті-59), ордера на надання правничої допомоги серії СВ № 1116266 (арк. спр. 52 на звороті), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22 березня 2019 року серії ЧН № 000666 (арк. спр. 52), акта приймання-передачі наданих послуг від 17 липня 2026 року (арк. спр. 59 на звороті), платіжної інструкції від 17 липня 2026 року № 274 (арк. спр. 60), судом встановлено, що адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» надавалася правнича допомога ТОВ «Таліон плюс» у цій справі. Така допомога полягала у: підготовці до розгляду справи: аналізі фактичних обставин справи, формуванні доказів, аналізі судової практики, наданні юридичних консультацій (витрачений час 4 год., вартість 1000 грн.); підготовці та направленні повідомлення про оплату заборгованості (досудової вимоги) (витрачений час 2 год., вартість 500 грн.); підготовці позовної заяви, що включає збір доказів, перевірку, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направленні копії та доданих до неї документів до суду (витрачений час 10 год., вартість 3500 грн.). Загальна вартість послуг складає 5000 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 4000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4

ст. 137 ЦПК.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «Таліон плюс» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» заборгованість за договором кредитної лінії

від 8 жовтня 2025 року № 754302974: 12799 (дванадцять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 32 (тридцять дві) копійки тіла кредиту, 23126 (двадцять три тисячі сто двадцять шість) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок процентів, 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень комісії, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (місцезнаходження: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39700642).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Суддя: В.Б. Требик