Решение № 139504472, 26.05.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1062/25

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Бучанської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп»про визнання договору недійсними в частині та стягнення 139931,43 грн.за участю представників:

позивача:Романенкова А.Ю. витяг з ЄДРЮОФОПтаГФвідповідача:не з`явилисясуть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бучанської міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп» (далі - відповідач) про визнання недійсним частину 1 Додаткової угоди № 3 від 07.11.2024 до Договору від 23.11.2023 № 405, укладеної між Бучанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп», в частині включення в ціну з постачання будівельно-монтажних робіт податку на додану вартість у розмірі 139931,43 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп» на користь Бучанської міської ради безпідставно отримані кошти у розмірі 139931,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, звільняються від оподаткування ПДВ.

Однак, у договорі підряду від 23.11.2023 № 405, укладеному між сторонами у справі, було передбачено включення ПДВ до вартості робіт. Позивач вважає це порушенням законодавства, що підтверджується також Рішенням Рахункової палати від 10.12.2024 № 55-2, яким Бучанську міську раду зобов`язано вжити заходів щодо повернення нарахованої та сплаченої суми ПДВ.

Таким чином, позивач просить визнати недійсною зазначену вище частину додаткової угоди від 07.11.2024 № 3 до договору підряду від 23.11.2023 № 405 та стягнути з відповідача 139931,43 грн. як безпідставно отримані кошти.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Позивач повідомлений про відкриття провадження у справі в порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до його електронного кабінету копії ухвали в електронній формі.

Відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 18.04.2025 (вх. № суду 5306/25 від 18.04.2025), в якому він заперечує проти позовних вимог, з підстав, які зводяться до недоведеності та безпідставності позовних вимог.

Через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов аналогічний за змістом відзив на позовну заяву від 20.05.2025 (вх. № суду 6881/25 від 20.05.2025).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшли додаткові пояснення від 12.11.2025 (вх. № суду 15849/25 від 12.11.2025), додаткові пояснення від 17.02.2026 (вх. № суду 2742/26 від 17.02.2026), клопотання від 16.04.2026 (вх. № суду 6489/26 від 14.06.2026) про долучення доказів.

Присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Позивач в позові зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у складі спеціального фонду Державного бюджету України з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено бюджетну програму «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (далі - Фонд).

Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118 (далі - Порядок № 118).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 118 звернення про виділення коштів фонду подаються, у тому числі обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними військово-цивільними, військовими, Київською міською військовими адміністраціями).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» (далі Розпорядження № 534-р) затверджено Перелік проектів (об`єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об`єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії.

Згідно Розпорядження № 534-р бюджету Бучанської міської територіальної громади були виділені кошти у вигляді субвенції 253953,457 тис. грн. на здійснення капітального ремонту житлового будинку у зв`язку з бойовими діями внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, зокрема: капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Вокзальна, 129г, м. Буча Бучанського району Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді.

Протягом вересня-листопада 2023 року Бучанською міською радою були проведені процедури публічних закупівель на виконання підрядних робіт по об`єктах з капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків.

За результатом проведеної закупівлі між сторонами у справі укладено договір підряду від 23.11.2023 № 405 (далі договір), відповідно до умов якого позивач замовник доручає, а відповідач підрядник зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконати роботи з «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Вокзальна, 129г, м. Буча, Бучанського р-ну, Київської області заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді» (1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 07.11.2024 договірна ціна складає: сума без ПДВ 16430527,33 грн., ПДВ у сумі 3286105,47 грн. Разом 19716632,80 грн.

Згідно з п. 11.2 договору джерелами фінансування робіт за цим договором є субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об`єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії.

На виконання умов договору підряду Бучанська міська рада перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп» грошові кошти на підставі платіжних інструкцій: від 21.12.2023 № 33506 на суму 1670533,30 грн. (у т.ч. ПДВ 278422,22 грн.); від 24.05.2024 № 515 на суму 464859,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 77476,54 грн., від 27.06.2024 № 707 на суму 318971,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 53161,95 грн.

В матеріалах справи наявні акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 на суму 1670533,30 грн., № 2 на суму 464859,24 грн., № 3 на суму 318971,70 грн., № 4 на суму 2020289,02 грн., № 5 на суму 7083273,62 грн., № 6 на суму 8158705,92 грн., № 6/1 на суму мінус 68042,14 грн.,

Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що відповідно до Плану роботи Рахункової палати на 2024 рік (зі змінами), Рахунковою палатою проведено аудит ефективності на тему «Територіальні громади у війну: відновлення соціальної та критичної інфраструктури».

За результатами аудиту Рахунковою палатою було складено Акт від 12.09.2024 № 26-10/174 та Звіт від 10.12.2024, затверджений рішенням Рахункової палати від 10.12.2024 № 55-2, в якому Бучанській міській раді було надано рекомендації щодо вжиття заходів з повернення нарахованої та сплаченої суми ПДВ в частині будівельно-монтажних робіт у розмірі 9555,82 тис. грн та здійснення її перерахунку до державного бюджету по підрядних організаціях, які виконували будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту) житла, що фінансуються із залученням коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об`єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії.

В ході аудиту встановлено, що підрядними організаціями надавалися Бучанській міській раді (замовнику робіт) акти виконаних робіт (за формою КБ-2) та довідки про вартість будівельних робіт за формою КБ-3 із нарахуванням податку на додану вартість.

В той же час, п. 197.15 ст. 197 Податкового Кодексу України визначено, що операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, звільняються від оподаткування ПДВ.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, визначено в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 397.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації операції генерального підрядника (платника податку на додану вартість) з постачання Замовнику будівельно-монтажних робіт з нового будівництва житла, реконструкції житла, реставрації житла та капітального ремонту житла, якщо оплата таких робіт відбувається за рахунок державних коштів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Позивач вказує, що оскільки предметом договору від 23.11.2023 № 405 було виконання відповідачем робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку за державні кошти, а відтак такі роботи підлягали звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з положеннями п. 197.15 ст. 197 ПК України.

Згідно розрахунку позивача розмір безпідставно включених сум ПДВ на вартість будівельно-монтажних робіт згідно п. 197.15 ст. 197 розділу V Податкового кодексу України по вказаному об`єкту згідно договору від 23.11.2023 № 405 становить 139931,43 грн.

Таким чином, сума витрат, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно п. 197.15 ст. 197 розділу V Податкового кодексу України по вище зазначеному договору та які в порушення вимог податкового законодавства включені до ціни договору від 23.11.2023 № 405 становить 139931,43 грн.

Оскільки оспорюване положення зазначеного вище договору підряду від 23.11.2023 № 405 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, суперечить п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України, відтак підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203, 215, 217 Цивільного кодексу України. Грошові кошти в розмірі заявленої до стягнення сумі 139931,43 грн. набуті відповідачем за рахунок позивача за оплачувані роботи, з урахуванням ПДВ, які були звільнені від оподаткування ПДВ, а тому підлягають стягненню, як такі, що безпідставно отримані в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп» заперечує проти позовних вимог, з підстав, які зводяться до недоведеності та безпідставності позовних вимог. Позивач в позовній заяві не зазначає якому саме акту цивільного законодавства не відповідає оспорювана частина договору. Договором не передбачається ані будівництва доступного житла, ані будівництва житла за державні кошти. Багатоквартирний будинок по вул. Вокзальній, 129-г у місті Буча не має статусу доступного житла, оскільки квартири у цьому будинку належать його мешканцям на праві приватної власності. Будь яке перерахування коштів з казначейських рахунків виконавцю робіт за будівельні роботи з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку, заходу з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді не може визначатись як будівництва житла за державні кошти, оскільки немає діючого законодавчого акту, яким би це прямо було встановлено. Позивач на підставі вільного волевиявлення, з повним розумінням предмету та умов договору, на свій власний розсуд уклав з відповідачем договір № 405 від 23.11.2023, в якому сторони досягли згоди по договірній ціні робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку, обсягів і видів робіт, строків їх виконання, визначення ціни робіт з врахуванням податку на додану вартість. Рахункова палата, на переконання відповідача, провела поверхневий аналіз по правовідносинам сторін за договором підряду № 405 від 23.11.2023, не врахувала всі наявні фактичні дані, не врахувала сплату ПДВ по цим роботам в державний бюджет з боку підрядника, а тому висновок цього Звіту не можна вважати вірним. Звіт аудиту від рахункової палати, на який посилається позивач, не містить посилання на законодавчу норму, згідно якої сплачений виконавцем робіт ПДВ, нарахований на ціну робіт по договору у відповідності до вимог статті 185 Податкового кодексу України та сплачений виконавцем робіт до бюджету в строки передбачені Податковим кодексом України, підлягає поверненню на рахунок замовника робіт і потім перерахований ним до бюджету від себе. Позовна вимога визнати недійсною частину 1 додаткової угоди № 3 від 07.11.2024 до договору № 405 від 23.11.2023 в частині включення в ціну з постачання будівельно-монтажних робіт податку на додану вартість у розмірі 139931,43 грн. не підтверджена належним та достатніми доказами з боку позивача, а тому не підлягає задоволенню судом. Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти у розмірі 139931,43 грн. на підставі статті 1212 ЦК України, то відповідач зазначає, що позивач помилково вважає, що відповідач отримав за договором № 405 від 23.11.2023 надмірну суму ПДВ, оскільки ці суми були перераховані до державного бюджету. Вимагаючи у відповідача повернути позивачу суму надмірно отриманого ПДВ, позивач залишає поза увагою той факт, що ці суми ПДВ відповідачем сплачено до державного бюджету, а відповідно свої вимоги про надмірно сплачений ПДВ позивачу було слід адресувати до Державного казначейства, які фактично отримали цей ПДВ на казначейський рахунок. Відповідач цей ПДВ у себе не залишив і не використав його на власні потреби, а відповідно до норм розділу V ПКУ «Податок на додану вартість» сплатив до державного бюджету України, тому вимога позивача повернути йому цей ПДВ, адресована до неналежного відповідача.

З огляду на вказані підстави вимог та заперечень суд зазначає таке.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

За ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

За змістом частини 7 статті 179 Господарського кодексу України (в редакції чинній станом на момент укладення між сторонами у справі договорів будівельного підряду) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України в редакції чинній станом на момент укладення між сторонами у справі договорів будівельного підряду).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Згідно з пп 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно із пп «а» п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пп. «б», п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Пункт 197.15 статті 197 Податкового кодексу України є чітким, зрозумілим та передбачуваним. При цьому він визначає лише одну умову для застосування податкової пільги, а саме фінансування будівництва житла за державні кошти (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2026 у справі № 911/1553/25).

При цьому норми Кодексу не передбачають можливості для платників податку здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування нульової ставки податку, оскільки застосування установленої діючим законодавством ставки податку є обов`язковим, а не правом платника податку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Відповідно до Розпорядження № 534-р бюджету Бучанської міської територіальної громади були виділені кошти у вигляді субвенції 253953,457 тис. грн. на здійснення капітального ремонту житлового будинку у зв`язку з бойовими діями внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, зокрема: на капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Вокзальна, 129г, м. Буча Бучанського району Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді.

Таким чином, джерелом фінансування робіт з капітального ремонту житлового будинку у зв`язку з бойовими діями внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України за договорами підряду від 23.11.2023 № 405 є субвенція з державного бюджету.

Оскільки фінансування виконання робіт на зазначеному об`єкті здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету України, такі роботи в силу п. 197.15 ст. 197 ПК України не підлягали оподаткуванню податком на додану вартість. Включення до вартості робіт (ціни договору) за договорами підряду від 23.11.2023 № 405 сум ПДВ в розмірі 139931,43 грн. є необґрунтованим і суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд зазначає, що безпідставне включення до загальної ціни договорів ПДВ у розмірі 139931,43 грн. у супереч приписам п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України, фактично позбавило позивача можливості спрямувати державні кошти у вказаній сумі на закупівлю якісніших матеріалів чи виконання додаткового обсягу робіт з капітального ремонту.

Враховуючи, що оспорюваним положенням договору підряду від 23.11.2023 № 405, укладеного між сторонами у справі до загальної ціни договорів включено ПДВ в розмірі 139931,43 грн., що суперечить приписам п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України, а відтак наявні підстави для визнання недійсним оспорюваного положення договору підряду від 23.11.2023 № 405 в частині включення до ціни правочинів суми ПДВ.

В силу приписів ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Бучанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп» про визнання недійсним частину 1 Додаткової угоди № 3 від 07.11.2024 до Договору від 23.11.2023 № 405, укладеної між Бучанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп», в частині включення в ціну з постачання будівельно-монтажних робіт податку на додану вартість у розмірі 139931,43 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст.1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч. 3 ст.1212 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач отримав від позивача суму ПДВ в розмірі заявленої до стягнення суми 139931,43 грн., попри те, що операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти в силу п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування.

Враховуючи, що оскаржуване положення договору підряду від 23.11.2023 № 405 в частині включення до договірної ціни суми ПДВ визнано судом недійсними з моменту його вчинення та не породжуює правових наслідків для сторін договорів, грошові кошти в сумі ПДВ 139931,43 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, за відсутності передбачених законом підстав, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп», зобов`язане їх повернути Бучанській міській раді на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України на наступний день після їх безпідставного одержання. Доказів протилежного суду не надано.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп» на користь Бучанської міської ради безпідставно отриманих коштів податку на додану вартість у розмірі 139931,43 грн., що сплачені за договором підряду від 23.11.2023 № 405 є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а тому підлягає задоволенню.

Встановленими судом обставинами спростовуються твердження відповідача про безпідставність посилань позивача щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з виконання робіт за вищевказаним об`єктом «Капітальний ремонт житлового будинку у зв`язку з бойовими діями» та твердження відповідача щодо недоведеності підстав для визнання договору недійсним в оскаржуваній частині.

Заперечення відповідача проти позову не спростовують обставини на яких ґрунтуються доведені і обґрунтовані вимоги позивача, в зв`язку з чим суд їх відхиляє та не приймає до уваги при вирішення спору.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Бучанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп» про визнання недійсним частину 1 Додаткової угоди № 3 від 07.11.2024 до Договору від 23.11.2023 № 405, укладеної між Бучанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп», в частині включення в ціну з постачання будівельно-монтажних робіт податку на додану вартість у розмірі 139931,43 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп» на користь Бучанської міської ради безпідставно отриманих коштів у розмірі 139931,43 грн. задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним частину 1 Додаткової угоди № 3 від 07.11.2024 до Договору від 23.11.2023 № 405, укладеної між Бучанською міською радою (вул. Енергетиків, 12, м. Буча, Бучанський р-н, Київська обл., 08292, ідентифікаційний код 04360586) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп» (вул. Соборна, 118/19, офіс 7, м. Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл., 08205, ідентифікаційний код 43685921) в частині включення в ціну з постачання будівельно-монтажних робіт податку на додану вартість у розмірі 139931,43 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєспа Груп» (вул. Соборна, 118/19, офіс 7, м. Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл., 08205, ідентифікаційний код 43685921) на користь Бучанської міської ради (вул. Енергетиків, 12, м. Буча, Бучанський р-н, Київська обл., 08292, ідентифікаційний код 04360586) 139931 (сто тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять одну) грн. 43 коп. безпідставно отриманих коштів, 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 07.09.2026.

Суддя Ю.В. Подоляк