Решение № 139503473, 01.09.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 128/1702/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

представника відповідача адвоката Вальчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Літині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 представник ТОВ «ФК «Солвентіс» звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із вказаним позовом.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27.04.2026 (а.с. 39-40) даний позов передано за територіальною підсудністю до Літинського районного суду Вінницької області.

25.05.2026 позовна заява надійшла до Літинського районного суду Вінницької області (а.с. 43).

Позов мотивований тим, що 04.10.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4026707.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 5450,00 грн для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

29.10.2025 було укладено договір № 29/10-2025 відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило на користь ТОВ «Секвоя Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4026707.

31.10.2025 було укладено договір № ДФ-31102025 відповідно до якого ТОВ «Секвоя Капітал» відступило на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4026707.

Таким чином, ТОВ «ФК «Солвентіс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4026707.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 4026707 від 04.10.2020, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 36351,50 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5450,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 30901,50 грн.

На підставі вищевикладеного просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованість за договором № 4026707 від 04.10.2020 у розмірі 36351,50 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

08.06.2026 представником відповідача адвокатом Вальчук А.В. через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, яким остання заперечувала проти позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність наданого позивачем розрахунку заборгованості умовам кредитного договору № 4026707 від 04.10.2020, оскільки у розрахунку зазначено інший кредитний договір, іншу суму кредиту та інший розмір заборгованості, а також нарахування процентів здійснено за період, який не відповідає строку кредитування. Вказувала на недоведеність факту укладення кредитного договору саме відповідачем та отримання ним кредитних коштів, відсутність належних доказів направлення одноразового ідентифікатора та електронного повідомлення, а також технічних даних щодо підписання договору. Крім того, представник відповідача ставила під сумнів належність копій договорів факторингу та право позивача вимагати заборгованість, вважала нараховані проценти у розмірі 30 901,50 грн неспівмірними із сумою кредиту та просила врахувати несправедливість відповідних умов договору. Також просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4150,00 грн. (а.с. 59-64).

18.06.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, яким позивач заперечував проти доводів відповідача та вважав їх необґрунтованими. Представник зазначав, що кредитний договір № 4026707 від 04.10.2020 укладений відповідачем в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора після авторизації в особистому кабінеті, а тому є належним доказом виникнення між сторонами кредитних правовідносин. Посилався на положення договору, ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», вважаючи надані до суду документи належними та допустимими доказами укладення договору. Щодо отримання кредитних коштів позивач зазначав, що 04.10.2020 відповідачу було перераховано 5 450,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс», яке, за твердженням позивача, виступало платіжним посередником. Водночас позивач просив витребувати в АТ «Ощадбанк» додаткові докази щодо належності відповідачу платіжної картки та руху коштів за нею, а також поновити строк на подання відповідного клопотання. Позивач заперечував проти доводів відповідача щодо неправильності розрахунку заборгованості, зазначаючи, що станом на 29.10.2025 заборгованість становила 37 659,50 грн, з яких 5 450,00 грн - тіло кредиту та 32 209,50 грн - проценти, і що відповідач не надав альтернативного розрахунку чи доказів погашення боргу. Також позивач обґрунтовував набуття ним права вимоги договорами факторингу, витягами з реєстрів боржників, актами приймання-передачі та платіжними інструкціями, а наявну в одному з документів технічну описку вважав такою, що не впливає на зміст доказів. У зв`язку з наведеним позивач просив прийняти відповідь на відзив, поновити строк на подання клопотання про витребування доказів, витребувати відповідні докази в АТ «Ощадбанк» та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 93-101).

14.07.2026 судом було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та поновлено строк на його подання, витребувано у АТ «Державний Ощадний Банк України» відомості щодо належності відповідачу платіжної картки № 516749XXXXXX7861, руху коштів за нею, фінансового номера телефону та ідентифікаційних даних її власника. Також задоволено частково клопотання представника відповідача та витребувано у позивача оригінал електронного кредитного договору № 4026707 від 04.10.2020 у повному обсязі, у тому числі LOG-файли та технічні дані щодо його укладення і підписання. Розгляд справи відкладено до 31.08.2026 (а.с. 119).

Станом на дату розгляду 31.08.2026 ухвала суду позивачем не виконана, про причини невиконання суд не повідомлено, хоча ухвала була отримана належним чином позивачем 21.07.2026 (а.с. 135).

У судове засідання представник позивача не з`явився. У відповіді на відзив на позовну заяву зазначено клопотання, згідно якого представник позивача просить здійснювати розгляд справи без присутності представника позивача у всіх судових засіданнях (а.с. 100 зв.).

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився. Натомість його представник адвокат Вальчук А.В. у судовому засіданні у режимі відеоконференції заперечувала проти задоволення позову, клопотала про початок розгляду справи по суті за відсутності позивача. Звертала увагу суду на відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження укладення відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, факту надання та зарахування коштів саме позивачем, зазначивши, що надана виписка не підтверджує джерело походження коштів, особу платника та доказовий ланцюг конкретних операцій. Крім того, адвокат вважала вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу завищеними та необґрунтованими з огляду на типовий характер справи, а також зазначила про нереалізацію позивачем права на збільшення чи зміну позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши позицію представника відповідача, суд дійшов наступних висноків.

Так, на підтвердження позовних вимог стороною позивача надано наступні докази.

04.10.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4026707(а.с. 15-17). Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 5450,00 грн для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 04.10.2020 зазначається про успішне проведення в системі FONDY (транзакція № 277126539, статус «approved») платіжної операції з переказу коштів в сумі 5 450,00 грн на картку MASTERCARD № 5167 49XX XXXX 7861 (АТ «Ощадбанк») з призначенням «transfer_funds» на виконання Договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів, укладеного між ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «Алекскредит». (а.с. 141).

29.10.2025 було укладено договір № 29/10-2025 відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило на користь ТОВ «Секвоя Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4026707 (а.с. 18-22).

31.10.2025 було укладено договір № ДФ-31102025 відповідно до якого ТОВ «Секвоя Капітал» 31.10.2025 відступило на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4026707 (а.с. 25-29).

Згідно розрахунку заборгованості, поданої разом з позовною заявою (а.с. 12-13) заборгованість відповідача перед ТОВ «Алекскредит» станом на 29.10.2025 за договором про надання кредиту № 3995520 від 25.09.2020 становить 38 005,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5450,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 32505,50 грн.

У свою чергу разом з відповіддю на відзив стороною позивача подано новий розрахунок заборгованості за Договором про надання кредиту № 4026707 від 04.10.2020 станом на 29.10.2025, підписаний директором ТОВ «Алекскредит» А.В. Попудренко (а.с. 102-104), згідно з яким загальна заборгованість відповідача складає 37 659,50 грн, з яких 5 450,00 грн становить непогашене тіло кредиту, а 32 209,50 грн - проценти за користування кредитом (при цьому позивачем не змінювався предмет позову та не подавалася заява про збільшення позовних вимог).

На виконання ухвали Літинського районного суду Вінницької області про витребування доказів від 14.07.2026 (а.с. 136, 137 зв.) АТ «Ощадбанк» надало офіційну відповідь із випискою про рух коштів за рахунками відповідача ОСОБА_1 ,, яка містить відомості про те, що 06.10.2020 о 05:36:00 на рахунок НОМЕР_1 здійснено зарахування переказу коштів у сумі 5 450,00 грн (номер транзакції 9503898711) із призначенням «Зарахування переказу на рахунок CH Payment: MasterCard Acq --> Our EuroCard/MasterCard».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Так, на підтвердження доводів позовної заяви в частині надання відповідачеві грошових коштів на виконання умов Кредитного договору, позивачем надано суду: розрахунок заборгованості за Договором про надання кредиту № 4026707 від 04.10.2020 (а.с. 102-104) та довідку ТОВ «ФК «Елаєнс» про проведення платежу 04.10.2020 на суму 5450,00 грн. (а.с. 141).

При цьому, як установлено, суду не надано належних доказів про перерахування та фактичне отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі, передбаченому положеннями спірного Кредитного договору. Надана позивачем довідка ТОВ «ФК «Елаєнс» про проведення платежу від 04.10.2020 в сумі 5 450,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 49XX XXXX 7861 не є первинним бухгалтерським документом та допустимим доказом отримання Позичальником кредитних коштів за умовами Кредитного договору № 4026707 від 04.10.2020, оскільки вона не доводить факту перерахування коштів безпосередньо на банківський рахунок, відкритий у банківській установі на ім`я ОСОБА_1 , а також не містить повного доказового ланцюга конкретної платіжної операції.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Водночас наданий позивачем розрахунок заборгованості (зокрема й поданий додатково Детальний (щоденний) розрахунок заборгованості станом на 29.10.2025) не є належним доказом, що підтверджує наявність та розмір боргу, оскільки він не містить даних про видачу та отримання кредитних коштів, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача).

Більш того, позивачем не надано суду й доказів на підтвердження правових підстав видачі ТОВ «ФК «Елаєнс» зазначеної довідки (зокрема, розпорядження Кредитодавця про перерахування коштів конкретному позичальнику тощо).

Відсутність вказаних документів позбавляє суд можливості, використовуючи принцип сукупності доказів, перевірити надані суду розрахунок заборгованості та витяг з реєстру боржників, визначитися з питанням дійсності невиконання кредитного зобов`язання.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позивач як сторона у справі зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі Кредитного договору № 4026707 від 04.10.2020 та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, суми боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторін.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Оскільки реальний характер кредитного договору (ст. 1054 ЦК України) передбачає виникнення зобов`язання лише з моменту фактичної передачі грошових коштів, позивач у порядку ст. 81 ЦПК України був зобов`язаний надати беззаперечні первинні документи на підтвердження видачі кредиту. Натомість подана позивачем довідка ТОВ «ФК «Елаєнс» містить відомості лише про переказ коштів на масковану картку № НОМЕР_3 XX XXXX 7861 без розкриття ПІБ отримувача, а надана АТ «Ощадбанк» виписка за рахунком НОМЕР_1 фіксує операцію за 06.10.2020 (транзакція № 9503898711), яка технічно та процесуально не пов`язана з транзакцією № 277126539 від 04.10.2020 через систему FONDY, що виключає можливість встановити цілісний доказовий ланцюг, джерело походження коштів та факт їх реального зарахування саме відповідачу ОСОБА_1 .

Одночасно судом звертається увага на те, що позивачем не виконана ухвала про витребування доказів від 14.07.2026 щодо надання оригіналу електронного договору, LOG-файлів та технічних даних його підписання (IP-адреса, SMS-ідентифікатор), що відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України дає підстави вважати недоведеним факт укладення договору саме ОСОБА_1 , а також суперечність між поданими позивачем розрахунками (первинним на 38 005,00 грн та додатковим на 37 659,50 грн), які розбігаються із заявленою в позові сумою 36 351,50 грн, що за відсутності заяви про зміну або зменшення позовних вимог свідчить про необґрунтованість заявленого розміру заборгованості.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову.

За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

На підтвердження понесених витрат представником відповідача Бевза В.В. надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 66), ордер (а.с. 65), договір про надання правничої допомоги (а.с.66-67), акт про прийом-передачу наданих послуг (а.с. 67 зв.,) квитанцію перерахування коштів за надання адвокатських послуг (а.с. 67 зв.).

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

За вказаних підстав, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 4 150,00 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, підстав для стягнення компенсації витрат на професійну правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-82, 133, 141, 258-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), 4 150,00 грн. у відшкодування витрат за надання професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04.09.2026.

Суддя : Гопкін П. В.