Решение № 139503155, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026Справа № 911/1635/26

за позовом Фізичної особи-підприємця Сердюка Олексія Петровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україно-європейська фірма "Діамант"

про стягнення 321460,87 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Сердюк Олексй Петрович звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україно-європейська фірма "Діамант" про стягнення 321460,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг № 15/11-25 від 15.11.2025 р. в частині оплати послуг, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 272400,00 грн. основного боргу, 3207,04 грн. 3% річних, 13611,09 грн. інфляційних втрат та 32242,74 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2026 р. позовну заяву ФОП Сердюка О.П. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1635/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті спору.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ТОВ "Україно-європейська фірма "Діамант" є генеральним підрядником з будівництва з відновлення об`єктів пошкоджених в наслідок військової агресії Російської Федерації, а замовником будівництва є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області. Водночас, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області не виплатила жодного платежу ТОВ "Україно-європейська фірма "Діамант", що унеможливлює виконання зобов`язань перед позивачем. При цьому, відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов`язань за договором про надання послуг № 15/11-25 від 15.11.2025 р. та виконає їх в повному розмірі.

Також відповідач зазначив, що пеня у заявленому розмірі є непомірним тягарем для ТОВ "Україно-європейська фірма "Діамант", яке здійснює будівництво об`єктів за державним замовленням з твердою ціною на роботи та матеріали. Існування пені у такому розмірі призводить до прямих збитків товариства, в той час як наявність фінансування у замовника відповідача напряму залежить від наявності коштів у державному бюджеті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2025 р. між Фізичною особою-підприємцем Сердюком Олексієм Петровичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україно-європейська фірма "Діамант" (замовник) укладено договір про надання послуг № 15/11-25, за умовами п.п. 1.1-1.2 якого виконавець зобов`язується надавати послуги належної йому спецтехніки і автомобільного транспорту згідно усних чи письмових заявок замовника та в обумовлений сторонами термін, а замовник зобов`язується приймати та сплачувати такі послуги відповідно до умов даного договору.

Згідно з п.п. 3.1-3.4 договору замовник оплачує виконавцю за надані послуги на підставі рахунку, наданого останнім, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця. Оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. Вартість послуг вказується в актах прийому-передачі наданих послуг та не може бути вищою за звичайні ринкові ціни на такі види послуг. Сума договору складається із суми вартості усіх актів прийому-передачі наданих послуг, що підписані сторонами протягом усієї дії даного договору.

Відповідно до п.п. 5.1-5.2 договору останній діє у період з 15.11.2025 р. по 31.12.2026 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо протягом останнього місяця строку дії договору не надходить письмова заява хоча б однієї із сторін про відмову від продовження дії договору або його перегляд.

Доказів розірвання чи припинення договору матеріали справи не містять та сторонами не надано.

На виконання умов договору, сторонами без жодних зауважень чи заперечень підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ВО-00000012 від 30.11.2025 р. на суму 74600,00 грн., № ВО-00000013 від 16.12.2025 р. на суму 107200,00 грн. та № ВО-00000014 від 30.12.2025 р. на суму 120600,00 грн.

30.12.2025 р. відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг за актом від 30.11.2025 р. на суму 30000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4712 від 30.12.2025 р.

30.03.2026 р. позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за договором № 15/11-25 від 15.11.2025 р. у розмірі 272400,00 грн.

Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість за договором не сплачено.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг № 15/11-25 від 15.11.2025 р. в частині оплати наданих позивачем послуг, останній і звернувся до суду з даним позовом.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг № 15/11-25 від 15.11.2025 р. в частині оплати наданих ФОП Сердюком О.П. послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ВО-00000012 від 30.11.2025 р., № ВО-00000013 від 16.12.2025 р. та № ВО-00000014 від 30.12.2025 р., у зв`язку з чим в останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 272400,00 грн.

Відповідач, всупереч вимогам ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, наявність заборгованості у сумі 272400,00 грн. за договором № про надання послуг № 15/11-25 від 15.11.2025 р. не заперечив.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 272400,00 грн. заборгованості за надані послуги є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.

Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3207,04 грн. 3% річних, 13611,09 грн. інфляційних втрат та 32242,74 грн. пені.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Умовами п. 4.2 договору встановлено, що у випадку невиконання однією із сторін умов договору винна сторона сплачує іншій стороні штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки є необґрунтованими та арифметично невірними, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення грошового зобов`язання, зокрема його початок.

Так, за п. 3.2 договору оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, тобто за актом (надання послуг) № ВО-00000012 від 30.11.2025 р. до 10.12.2025 р., за актом № ВО-00000013 від 16.12.2025 р. - до 26.12.2025 р., за актом № ВО-00000014 від 30.12.2025 р. - до 09.01.2026 р.

При цьому, судом враховано, що з 01.04.2023 р. запрацювала нова Система електронних платежів Національного банку України (СЕП), що фактично скасувало поняття "банківський день" як період робочого часу банку, протягом якого проводяться розрахункові операції з клієнтами банку і позначаються (датуються) цим числом, відтепер система функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та доступна для проведення міжбанківських платежів 24 години на добу 7 днів на тиждень (фактично банківськими днями є всі дні тижня).

З урахуванням п. 3.2 договору, прострочення відповідача за актами № ВО-00000012 від 30.11.2025 р., № ВО-00000013 від 16.12.2025 р. та № ВО-00000014 від 30.12.2025 р. настало 11.12.2025 р., 27.12.2025 р. та 10.01.2026 р. відповідно.

За перерахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у сумі 32113,84 грн., 3% річних у сумі 3188,68 грн.; інфляційні втрати підлягають стягненню у заявленій позивачем сумі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення заявленої позивачем до стягнення пені.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

У даному випадку, вирішуючи питання щодо зменшення пені, суд враховує, що відповідач не надав до матеріалів справи укладених зі Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області договорів, за якими остання має грошові зобов`язання перед відповідачем, не надав доказів виникнення обставин непереборної сили та доказів на підтвердження збитковості підприємства.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено наявності виняткових обставин для зменшення заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Сердюка Олексія Петровича.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн., суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Сердюка Олексія Петровича у даній справі здійснювалось адвокатом Кушнеренком Євгеном Юрійовичем, повноваження якого підтверджуються ордером серії СВ № 1172996, виданим 21.05.2026 р. на підставі договору про надання правової допомоги № 160 від 14.05.2026 р.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги № 160 від 14.05.2026 р., акт виконаних робіт від 26.05.2026 р. за договором про надання правової допомоги № 160 від 14.05.2026 р., платіжну інструкцію від 26.05.2026 р. на суму 25000,00 грн.

Як встановлено судом, 14.05.2026 р. між Адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери» (сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем Сердюком Олексієм Петровичем (сторона-2) укладено договір про надання правової допомоги № 160, за умовами якого сторона-2 уповноважує сторону-1 представляти її інтереси в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування, у судових органах України будь-якої ланки у зв`язку з представництвом та захистом сторони-2 у справі щодо стягнення боргу за договором.

26.05.2026 р. сторонами підписано акт виконаних робіт, за яким вартість наданих адвокатом послуг становить фіксовану суму 25000,00 грн.

За вказаним вище актом адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги:

- консультація сторони-2 щодо підстав та порядку подання позовної заяви про стягнення боргу за договором про надання послуг - 1 година;

- аналіз законодавства та судової практики - 2 години;

- написання та подання позовної заяви про стягнення боргу за договором про надання послуг, у тому числі виготовлення копій документів - 3 години;

- здійснення розрахунку заборгованості - 3 години.

На підставі платіжної інструкції від 26.05.2026 р. клієнт сплатив об`єднанню гонорар у сумі 25000,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу, відповідач зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, вказаний у позовній заяві, не є співмірним зі складністю справи, оскільки, у даному виді спору відсутня будь-яка складність, а позов про стягнення боргу є типовим, у зв`язку з чим заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу необхідно зменшити на підставі ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У даному випадку суд зазначає, що виокремлення наданих адвокатом юридичних послуг у вигляді консультації клієнта щодо підстав та порядку подання позовної заяви про стягнення боргу за договором про надання послуг, аналізу законодавства та судової практики, як самостійного виду адвокатських послуг, є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з підготовки та подання позовної заяви, а тому є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.

Також суд критично оцінює юридичні послуги у вигляді виготовлення копій документів, оскільки такі послуги не є видами адвокатських послуг, перелік яких визначений ст. 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Такі послуги носять не правовий, а організаційно-технічний характер та не належать до витрат на професійну правничу допомогу, а тому відшкодуванню не підлягають.

Окрім того, здійснені представником позивача розрахунки пені та 3% річних були невірними, оскільки адвокат неправильно визначив початок прострочення грошового зобов`язання.

У даному випадку судом встановлено, що не усі заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу є обґрунтованими, підтвердженими належним чином, необхідними та співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи, що справа № 911/1635/26 є малозначною та типовою для даної категорії справ (стягнення коштів за договором надання послуг), практика щодо розгляду аналогічних справ є сталою та сформованою, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи обсяг поданих позивачем доказів на підтвердження своїх вимог, зважаючи на визнання відповідачем заборгованості, що, в свою чергу, не потребувало для позивача додаткового часу для збирання додаткових доказів, написання відповіді на відзив тощо, суд дійшов висновку щодо зменшення заявлених ФОП Сердюком О.П. до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 8000,00 грн. (з урахуванням розподілу витрат на оплату професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) від попередньо заявленої суми 25000,00 грн., яка є неспівмірною зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі та кількістю підготовлених процесуальних документів.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україно-європейська фірма "Діамант" (01032, м. Київ, б. Шевченка Тараса, буд. 33Б, оф. 41, код 42330902) на користь Фізичної особи-підприємця Сердюка Олексія Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 272400 (двісті сімдесят дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. заборгованості, 32113 (тридцять дві тисячі сто тринадцять) грн. 84 коп. пені, 3188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 68 коп. 3% річних, 13611 (тринадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 4819 (чотири тисячі вісімсот дев`ятнадцять) грн. 70 коп. витрат зі сплати судового збору, 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА