№ 139500714, 04.09.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1416/26 Провадження № 3/304/595/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В, з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол серії ЗхРУ №006330Е від 11.07.2026 року), який надійшов з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Артемівськ Донецької області, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , стрільця 2 відділення 2 стрілецького взводу (з охорони та оборони об`єкту № НОМЕР_2 ) 4 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкту №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_2 ) НОМЕР_4 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) (ВОС-100915П), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , моб.тел.: НОМЕР_5 , РНОКПП - НОМЕР_6 ,

за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

11.07.2026, о 14:40 год. прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 201 прикордонного знаку 3500 м. до державного кордону в межах прикордонної смуги на околиця населеного пункту Перечин, (Ужгородського району Закарпатської області) виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України, в Словацьку Республіку, поза встановленим пунктом пропуску через державний кордон, та своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року та вимоги ст.34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні 24.07.2026 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, не визнав, проти фактичних обставин, викладених у складеному протоколі про адміністративне правопорушення заперечує. Та суду пояснив, що 11.07.2026 року, у першій половині дня, близько об 11-00 годин він вирішив піти відпочити до водоспаду «Плішка», що на території Перечинської громади Ужгородського району, проте під час руху у місті Перечин був затриманий мобільним патрулем. Вказує, що наміру для перетину державного кордону України він не мав, оскільки має бронювання, у розшуку не знаходився. Після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.204-1 КУпАП, його було мобілізовано до лав ЗСУ. Просить закрити провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення.

Повно і всебічного дослідивши надані матеріали справи №304/1416/26, вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , оглянувши додані до протоколу матеріалами справи, оцінивши докази у цій справі, суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.204-1 ч.1 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає у перетині або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 статті 204-1 КУпАП являє собою штраф від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Як вбачається з протоколу серії ЗхРУ № 006330Е від 11.07.2026, складеного помічником начальника відділу з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_3 , 11.07.2026, о 14:40, прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 201 прикордонного знаку 3500 м. до державного кордону в межах прикордонної смуги на околиця населеного пункту Перечин (Ужгородського району Закарпатської області) виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України, в Словацьку Республіку, поза встановленим пунктом пропуску через державний кордон, та своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 та вимоги ст.34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вислухавши в судовому засіданні детальні пояснення ОСОБА_1 , повно та всебічно дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 006330Е від 11.07.2026 року, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений, примірник вказаного протоколу отримав 11.07.2026 року, про що свідчить підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при цьому будь-яких заперечень, зауважень до вказаного протоколу ОСОБА_1 не відобразив (а.с.1), протокол про адміністративне затримання громадянина України ОСОБА_1 від 11.07.2026 року (а.с.2), протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 11.07.2026 року, в ході якого у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено паспорта громадянина України серії НОМЕР_7 , виданий Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області 09.06.2004 року на ім`я ОСОБА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мобільний телефон марки «Редмі 10», три термоковдри, рукавиці помаранчевого кольору (а.с.3),копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_7 , виданого Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області 09.06.2004 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с.4), копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 ім`я ОСОБА_1 (а.с.5); рапорт начальника відділення прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_5 від 11.07.2026 року (а.с.6); рапорт помічника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) начальника кінологічного відділення ОСОБА_6 від 11.07.2026 року (а.с.7); фототаблицю із зображенням листування з ОСОБА_7 , яке міститься у телефоні ОСОБА_1 , зображенням речей, які виявлені у рюкзаку ОСОБА_1 (а.с.8); довідку про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.9-10); довідку щодо виникнення обстановки на ділянці впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 94 ПРИКЗ 11 липня 2026 року (а.с.11); письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.07.2026 року, в яких останній вказував, що 11.07.2026 року він прямував до водоспаду Плішка та був затриманий у м.Перечин мобільним патрулем (а.с.12); схему затримання громадянина України ОСОБА_1 від 11.07.2026 року (а.с.13); заявами ОСОБА_1 від 11.07.2026 року про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП без його участі, та у заяві ОСОБА_1 зазначає, що свою вину визнає (а.с. 14-15).

Дослідивши у повному обсязі надані матеріали, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП підтверджується дослідженими та проаналізованими матеріалами справи, при цьому будь-яких скарг на дії працівників прикордонної служби від ОСОБА_1 не надходило, оскільки таких суду не надано та в ході розгляду справи останнім не підтверджено, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 свою вину визнавав, що вбачається з його письмової заяви від 11.07.2026 року та суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

При цьому, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості викласти у протоколі або у окремій заяві свої заперечення щодо викладених у протоколі фактів, із зазначенням причин та підстав його знаходження 11.07.2026 року о 14-40 годин на напрямку 201 прикордонного знаку у межах контрольованого прикордонного району, однак таких заперечень ОСОБА_1 у протоколі не виклав.

Таким чином судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом у справі на підтвердження доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджуються даними, які містяться в протоколі про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 11.07.2026, іншими доданими до протоколу документами, зокрема рапортом начальника відділення прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_5 , схемою затримання громадянина України ОСОБА_1 (а.с.6,13).

Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України від 04.11.1991 року та його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Поряд з тим, жодного доказу, який би ставив під сумніви правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , останнім не надано.

При цьому, суд бере до уваги факт відсутності в матеріалах справи жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку і йому надана відстрочка (бронювання) від мобілізації та таких документів в судовому засіданні ОСОБА_1 , не подано.

Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що помічник начальника відділу з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_3 був упереджений при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, та на підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази у матеріалах справи.

Тому суд приходить до висновку, що помічник начальника відділу з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_3 діяв у межах наданих йому повноважень.

Разом з тим, під час розгляду справи не встановлено й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання протоколу та інших наявних у матеріалах справи документів.

Крім того, не надано доказів того, що відносно ОСОБА_1 під час його затримання був вчинений моральний тиск чи незаконні дії з боку прикордонного наряду. Між тим, суд бере до уваги відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував незаконні дії працівників прикордонної служби, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, у передбачений Законом спосіб.

З огляду на викладені обставини, в судовому засіданні достовірно встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону поза пунктом пропуску, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тому в його діях вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Відповідно до ч.1,2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суддя відповідно до приписів ст.33 КУпАП враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, сімейний та майновий стан, а також наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, та суд вважає, що до ОСОБА_1 підлягає застосуванню адміністративне стягнення у виді штрафу, що є необхідним та достатнім для виховання зазначеної особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.

Таким чином, приймаючи до уваги характер та обставини скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд враховує особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також приймає до уваги ті обставини, що на утриманні ОСОБА_1 неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб не знаходиться, оскільки інших відомостей матеріали справи не містять та ОСОБА_1 суду не надано в ході розгляду справи, а також ті обставини, що у суду відсутні відомості про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності, а отже суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ОСОБА_1 в подальшому нових адміністративних правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.204-1 КУпАП, а саме в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання, у разі застосування судом адміністративного стягнення у виді штрафу, про надання йому розстрочки сплати штрафу на три місяці, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Та, вирішуючи заявлене ОСОБА_1 клопотання, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником.

Положеннями статті 303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Згідно зі ст.304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно зазначених у протоколі даних, ОСОБА_1 на теперішній час не має стійких соціальних зв`язків: він не одружений, малолітніх дітей та/або непрацездатних осіб на утриманні ОСОБА_1 не має, регулярний дохід на даний час у ОСОБА_1 відсутній, постійного джерела доходів не має, та враховуючи його молодий вік, сімейний та матеріальний стан, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , його ставлення до скоєного, суд вважає таким, що підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати ним штрафу та вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на строк три місяці з дня набрання цією постановою законної сили, зі сплатою ним щомісячно суми по 1133,34 гривень.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.204-1 ч.1, 33, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі - 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Адміністративний штраф сплачувати: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу - задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виплату штрафу в сумі 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень строком на три місяці, зі сплатою штрафу рівними частинами, а саме щомісячно в сумі по 1133 (одній тисячі сто тридцять три) гривні 34 копійки, з дня набрання цією постановою законної сили, до повного погашення суми штрафу, тобто до 04 грудня 2026 року, включно.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити, до закінчення строку розстрочення, тобто до 04.12.2026 року.

Після спливу строку, на який розстрочено виконання цієї постанови, у разі несплати штрафу без поважних причин особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дану постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку, відповідно до вимог ст.308 КУпАП.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО