Решение № 139499291, 24.06.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Єдиний унікальний номер судової справи №678/677/26

Номер провадження №2-о-678-26/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Ходоровського І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Козка Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження, в залі суду в селищі Летичів, у відсутність учасників справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, за наявними у справі матеріалами, справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

1. 30 квітня 2026 року до суду надійшла вказана заява ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Стецьковою-Бондар Л.Ф., яка обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала по АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно.

До складу спадкового майна увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 6823082400:03:025:0038, площею 1,39 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Грушковецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №785449 від 26 грудня 2001 року.

За життя ОСОБА_2 заповіту не залишала.

Заявниця ОСОБА_1 в силу ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги майна померлої, оскільки проживала із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з серпня 2011 року по листопад 2016 року.

Інших спадкоємців та спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, що залишилась після ОСОБА_2 , немає, оскільки ОСОБА_3 (син спадкодавиці) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою оформлення спадщини заявниця ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Босманової С.Ц., однак 20 квітня 2026 року нотаріус повідомила їй, що вона не може оформити спадщину на земельну ділянку, що належала ОСОБА_2 , оскільки необхідно встановити факт проживання однією сім`єю з спадкодавицею не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 зазначає, що вона здійснювала догляд за ОСОБА_2 більше 5 років, допомагала їй по господарству, з серпня 2011 року забрала її проживати у свій будинок по АДРЕСА_1 , де вони проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом.

Заявниця ОСОБА_1 вказала, що змушена звернутись до суду за захистом своїх прав, оскільки встановлення юридичного факту має значення для оформлення права на спадщину.

За цих обставин просить суд встановити факт, що має юридичне значення - те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини по АДРЕСА_1 .

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2. 30 квітня 2026 року до суду надійшла вказана позовна заява.

3. 01 травня 2026 року ухвалою суду заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку окремого провадження.

4. 29 травня 2026 року до суду із Летичівської державної нотаріальної контори надійшов лист згідно якого спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалась.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. 22 травня 2026 року заявниця ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити та встановити факт, що має юридичне значення.

6. 24 червня 2026 року представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Стецькова-Бондар Л.Ф. подала суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, заявлені вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

7. 24 червня 2026 року представник заінтересованої особи - Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Буравець Т.В. подала суду заяву у якій просить справу розглядати у їх відсутність за наявними у справі доказами, заявлені ОСОБА_1 вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

ІV. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

8. За змістом п. 3 ч. 2 і ч. 7 ст. 19, ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Із змісту ч. 1 ст. 315 ЦПК України випливає, що у вказаній нормі права наведено перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

9. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (абз. 1 п. 1).

10. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18, від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 27 березня 2019 року у справі №569/7589/17 вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

11. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17 викладено правовий висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

12. Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених у ЦК України умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 86 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин з утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини) (постанова Верховного Суду від 23 березня 2021 року в справі №643/14592/18).

13. В силу ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ч. 1 ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. 2).

За приписами ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1). У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3).

Як зазначено у ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1). Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 2).

Законодавець у ч. 1 ст. 1264 ЦК України визначив, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В силу ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5).

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1). Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3).

14. В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі №304/1648/14-ц).

15. При вирішенні справ щодо встановлення права на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення таких юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем є доведеність факту їх спільного проживання, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років.

Про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (постанови Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №461/4689/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі №520/8495/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №712/1294/17, від 25 червня 2024 року у справі №125/1873/22, від 06 березня 2025 року у справі №521/729/20, від 07 травня 2025 року у справі №283/2703/23, від 07 серпня 2025 року у справі №466/11802/21 та інших).

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги також можуть братися показання свідків про спільне проживання та ведення спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фото / відео матеріали, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (постанови Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі №490/10757/16, від 21 березня 2019 року у справі №461/4689/15-ц, від 03 листопада 2022 року у справі №361/4744/19, від 26 жовтня 2023 року у справі №522/14664/21, від 21 жовтня 2024 року у справі №522/11976/21 та інших).

Отже, закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки.

V. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16. ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_1 , яка має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 з 02 березня 1979 року.

17. ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Грушківці Летичівського району Хмельницької області у віці 62 років помер ОСОБА_3

18. ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Грушківці Летичівського району Хмельницької області у віці 91 року померла ОСОБА_2 .

19. 04 лютого 2026 року Летичівською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області складено акт про проживання особи за змістом якого покійна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована по АДРЕСА_1 , а проживала по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 з серпня 2011 року до дня смерті.

20. 30 березня 2026 року Летичівською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області видано витяги з погосподарських книг за 1974-2020 роки за змістом яких: ОСОБА_4 , грудень 1924 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 - голова сім`ї, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - дружина (голова сім`ї з 1978 року), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - син (голова сім`ї з 2011 року).

21. 30 березня 2026 року Летичівською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області видана довідка про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована одна по АДРЕСА_1 .

22. 20 квітня 2026 року Летичівська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 про те, що вона не може оформити спадщину на земельну ділянку площею 1,39 га згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №785449 від 26 грудня 2001 року, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по тій причині, що їй потрібно встановити в судовому порядку факт, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини й коли буде рішення суду вона може звернутися у нотаріальну контору для оформлення спадщини.

23. 22 травня 2026 року ОСОБА_1 пояснила суду, що ОСОБА_2 проживала з нею по сусідству й син останньої - ОСОБА_3 мав важку хворобу з 2010 року, тому попросив її (заявницю) взяти його маму до себе на проживання, адже не міг за нею належним чином доглядати через часте перебування на лікуванні у медичних закладах, на це погодилась й ОСОБА_2 прожила у належному їй будинку по АДРЕСА_1 понад 5 років - з серпня 2011 року і до ІНФОРМАЦІЯ_1 (до дня смерті у 91 рік).

Вони жили як одна сім`я, вона доглядала за ОСОБА_2 , купувала їй ліки та необхідні речі, готувала їжу, вони спільно приймали участь у необхідних витратах на майно, мали спільний бюджет, тощо, тобто вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

За життя син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який не мав власних дітей, склав заповіт і належне йому майно - земельну ділянку заповів її (заявниці) доньці - ОСОБА_5 , яка вже отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

У зв`язку зі смертю здійснила поховання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а потім і його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24. 22 травня 2026 року свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 показали, що ОСОБА_1 дійсно доглядала за ОСОБА_2 , яка проживала у неї в будинку приблизно з осені 2011 року по АДРЕСА_1 до дня смерті, вони жили як одна сім`я, заявниця ОСОБА_1 дбала про ОСОБА_2 , готувала їй їжу, купувала ліки а необхідні речі, здійснювала необхідні дії для облаштування її побуту, у них був спільний бюджет, в подальшому ОСОБА_1 поховала як сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від важкої хвороби, так і саму ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 91 року, тому підтверджують факт проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, адже вони дійсно спільно проживали, мали спільний побут і взаємні права й обов`язки.

VІ. МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

25. Із аналізу досліджених доказів випливає, що ОСОБА_1 довела факт постійного спільного проживання із ОСОБА_2 однією сім`єю протягом п`яти років до часу відкриття спадщини, наявність між ними взаємних прав і обов`язків, ведення спільного господарства, спільного бюджету, спільних витрат та іншого, що притаманне саме сімейним відносинам.

26. Такий висновок суду випливає безпосередньо з пояснень заявниці ОСОБА_1 , а також із показань двох свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, та виданих Летичівською селищною радою документів, зокрема, акту про проживання особи в якому підтверджено факт проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 з серпня 2011 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27. При цьому, із заяви представника заінтересованої особи - Летичівської селищної ради також випливає, що заявлені вимоги визнають, що свідчить й про визнання фактичних обставин, на які посилається ОСОБА_1 , тобто, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживали в одному будинку однією сім`єю не менш ніж п`ять років до часу відкриття спадщини, заявниця здійснювала догляд до дня смерті за спадкодавцем й відповідно має право претендувати на спадкове майно, яке залишилось, як спадкоємець четвертої черги за законом.

28. Заявниця ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку оформити право власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 , оскільки 20 квітня 2026 року державний нотаріус їй у цьому відмовила й рекомендувала в судовому порядку встановити юридичний факт і лише після цього звернутись до нотаріуса для вчинення нотаріальних дій.

29. Встановлення судом факту, що має юридичне значення, не буде порушувати права інших осіб, адже спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась й інші спадкоємці відсутні.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

30. Дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається заявниця у заяві, знайшли своє підтвердження, тому заява про встановлення факту, що має юридичне значення є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

31. У абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

VІІІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

32. Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вимоги процесуального закону, судові витрати при розгляді справ окремого провадження не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 34, 42-43, 49, 76-83, 89, 128, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 293-294, 315-316, 318-319, 351-352, 354-355 ЦПК України,,

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву.

Встановити факт , що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №354 від 15 листопада 2016 року), проживали однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 24 червня 2026 року.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ЗАЯВНИК: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка с. Камінне Антрацитівського району Луганської області, жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , засоби зв`язку невідомі, електронна пошта і електронний кабінет - відсутні.

ПРЕДСТАВНИК: адвокат Стецькова-Бондар Людмила Феліксівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місцезнаходження: вул. Юрія Савіцького, 14 селище Летичів Летичівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, тел. НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_9 , наявний електронний кабінет.

ЗАІНТЕРЕСОВАНА ОСОБА: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Героїв Крут, буд. 2/1 селище Летичів Летичівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04404548, тел. / факс (03857) 2-05-20, 2-02-15, електронна пошта: rada@letychivotg.gov.ua, наявний електронний кабінет.

ПРЕДСТАВНИК: Буравець Тетяна Вікторівна (за довіреністю).

Суддя підпис Ходоровський І.Б.

Голова Летичівського

районного суду Лазаренко А.В.