Решение № 139495801, 19.08.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/352/26

Провадження № 2-др/392/15/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., із участю секретаря судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» Заведій Катерини Станіславівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 397/352/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що 19 травня 2026 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області ухвалено рішення по суті спору, однак при його ухваленні судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем. На підтвердження надання правничої допомоги заявник посилається на Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», та Акт наданих послуг № 542 від 06 лютого 2026 року із Детальним описом наданих послуг (усна консультація клієнта 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт.). Позивач наголошує на усталеній практиці Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, згідно з якою витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи вони лише мають бути сплачені на виконання договірних зобов`язань.

Відповідач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі у зв`язку з незадовільним станом здоров`я, а також заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі або, у разі наявності підстав для компенсації, максимально зменшити їх розмір. Заперечення мотивовані тим, що дана справа належить до категорії незначної складності, позовна заява є типовою (шаблонною), обсяг фактично наданої юридичної допомоги є завищеним і неспівмірним зі складністю спору. Крім того, відповідач посилається на виняткові життєві обставини: після ухвалення рішення у справі йому безтерміново встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку з важким онкологічним захворюванням (злоякісне новоутворення передміхурової залози, стан із наявністю цистостоми), він переніс оперативне втручання та потребує постійного дороговартісного лікування, що ставить його у вкрай скрутне матеріальне становище, а покладення додаткового фінансового тягаря суперечитиме засадам розумності, пропорційності та справедливості.

В судове засідання представник позивача та відповідач не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України неприбуття осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши та оцінивши доводи заяви та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Разом із тим, питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу під час ухвалення вказаного рішення вирішено не було.

Питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд не вирішив.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження задекларованого розміру судових витрат, представником позивача було додано: копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», копію Акта наданих послуг № 542 від 06 лютого 2026 року з детальним описом наданих правових послуг щодо боржника ОСОБА_1 , а також довіреність у порядку передоручення від 16 жовтня 2025 року на представника ОСОБА_2 .З наданих заявником документів вбачається, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, підтверджений матеріалами справи, складає 8000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 3 статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з частиною 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3, 4 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 1, 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з частиною 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3)судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

Розглядаючи заперечення відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне:

- дана справа є справою незначної складності, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами;

- спір виник із типових правовідносин кредитування, судова практика у цій категорії спорів є сталою та усталеною, підготовка позовної заяви не потребувала значного обсягу аналітичної роботи чи опрацювання великого масиву законодавства та судової практики;

- позивач є професійною фінансовою компанією, а заявлена до суду позовна вимога не характеризується складністю фактичних чи правових обставин.

При цьому з детального опису наданих послуг убачається, що значну частину заявленого часу становили ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції та підготовка позовної заяви. Матеріали справи не свідчать про наявність складних правових питань, значного обсягу доказів, необхідність проведення експертиз, залучення спеціалістів чи здійснення інших складних процесуальних дій

Водночас суд бере до уваги подані відповідачем докази щодо його стану здоров`я та майнового становища як обставини, що характеризують конкретні умови, за яких вирішується питання про розподіл судових витрат, та оцінює їх у сукупності з іншими обставинами справи, зокрема її складністю, характером наданої правничої допомоги та заявленим до відшкодування розміром витрат.

Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 9/26/1103/В від 27 травня 2026 року ОСОБА_1 з 20 травня 2026 року безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку з онкологічним захворюванням, зокрема злоякісним новоутворенням передміхурової залози (С61), а також наявністю супутніх захворювань та станів.

З урахуванням усіх наведених обставин суд вважає, що стягнення з відповідача всієї заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн не відповідатиме критеріям розумності, співмірності та справедливості. Водночас повне відшкодування таких витрат позивачу є обґрунтованим у частині, що відповідає фактичному характеру та складності наданої правничої допомоги.

За сукупністю встановлених обставин суд вважає співмірною та розумною суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, у зв`язку з чим заява підлягає частковому задоволенню..

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 258, 259, 264, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» про ухвалення додаткового рішення у справі № 397/352/26 задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 397/352/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС», місцезнаходження: 79018 (79000), м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; код ЄДРПОУ 43561909;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко