№ 139493539, 02.09.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9777/26

Провадження № 3/932/2190/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянув матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП, відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, пенсіонера, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснені права згідно зі ст. 268 КУпАП, ст.ст.10,63 Конституції України, - за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 10.07.2026 року приблизно о 18:40 год., за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно матері ОСОБА_2 , домашнє насильство, які полягали в штовханнях, погрозах, ляпасах, чим завдав фізичних та психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю потерпілій,чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився. Суд приймав всі можливі заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом направлення судової повістки про виклик за адресою, вказаною в протоколі, шляхом розміщення на офіційному Web-сайті Судової Влади України оголошення про виклик його до Шевченківського районного суду міста Дніпра.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11 квітня 2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення та будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи; не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколів, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася у судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали адміністративної справи (протокол серії ВАВ № 752310 від 10.07.2026 року; рапорт від 10.07.2026 року, відповідно до якого: 10.07.2026 року о 18:40 год. надійшло повідомленя зі служби 102 про те, що 10.07.2026 року о 18:39 год. за адресою АДРЕСА_1 , син ОСОБА_1 кидається битися, заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , літня жінка та погано чує, просить поквапитися; терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 545175 від 10.07.2026 року; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10.07.2026 року), приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП домашнє насильство - умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки настання фізичної або психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством, відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство, згідно п.17 ч.1 ст. 1 Закону, - є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємного зв`язку, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами. Судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного характеру відносно матері ОСОБА_2 , внаслідок чого було завдано шкоди її фізичному та психологічному здоров`ю.

При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи характер скоєного правопорушення, відомості щодо особи ОСОБА_1 , вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде цілком відповідати обставинам справи, та, у свою чергу, сприятиме профілактиці даного виду правопорушень.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Штраф слід перерахувати на рахунок № UA948999980313000106000004569, отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/Дніпровський район/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу - адміністративний штраф у справі №932/9777/26, протокол ВАВ №752310 від 10.07.2026 року).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., який слід перерахувати на рахунок (IBAN) №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя: