Решение № 139490141, 04.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

201/10949/24-ц

2-6220/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

судді Єрмічової В. В.,

за участю секретаря судового засідання Римської Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Дніпровський районний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Києва з вказаним позовом, обґрунтовуючи тим, що 15 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 12 грудня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 92541 грн 98 коп., із якої: заборгованість за тілом кредиту складає 8028 грн 71 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками складає 74416 грн 03 коп., заборгованість з пені та комісії складає 3500 грн, заборгованість по штрафам (фіксована частина) складає 500 грн, заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) складає 4297 грн 24 коп., плата за вчинення виконавчого напису складає 1800 грн. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Циганенко Г. І. 05 січня 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2. Однак, під час вчинення виконавчого напису нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, нотаріус не дотримався вимог, визначених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, та не переконався у безспірності заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи зазначене, позивач ОСОБА_1 вважає, що заборгованість за кредитним договором від 12 грудня 2013 року не є безспірною, оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, тому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О., зареєстровано в реєстрі за № 16712, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 12 грудня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ПриватБанк», у розмірі 92541 грн 80 коп.

12 травня 2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному порядку без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов`язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).

Відповідач про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами 1-3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачу та третім особам копія ухвали про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені поштою.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Треті особи пояснень не подали.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання.

Дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 12 грудня 2013 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір. 24 жовтня 2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. вчинено виконавчий напис, зареєстровано в реєстрі за № 16712, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договоро від 12 грудня 2013 укладеного між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 у розмірі 92541 грн 98 коп.

На підставі вказаного виконавчого напису 05 січня 2018 приватним виконавцем виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Циганенко Г. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат" порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України.

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Главою 14 Закону України "Про нотаріат" та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів.

Так, відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з підп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Відповідно до підп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Крім того, підп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц, провадження № 61-38989св18, викладено висновок про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

26 листопада 2014 року до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" у частині доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

У зв`язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису - 10 вересня 2021 року, постанова Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року діяла у редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору. Станом на 10 вересня 2021 року постанова Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріально посвідченого договору.

Встановлено, що укладений між ПАТ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 кредитний договір від 12 грудня 2013 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З урахуванням вимог, передбачених ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує на користь позивача з відповідача документально підтверджені витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 1211грн 20 коп.

На підставі ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 1, п. 19 ст. 34, ч. 1 ст. 39, ст. 50, ст. 87 Закону України "Про нотаріат", ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", підпунктів 2.2, 2.3 п. 2, підпунктів 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, керуючись ч. 1 ст. 81, п. 1 ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 141, частинами 1, 2, 8 ст. 259, статтями 263-265, частинами 5, 6 ст. 272, ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Дніпровський районний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича від 24 жовтня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 16712, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», заборгованості за кредитним договором від 12 грудня 2013 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ПАТ КБ «ПриватБанк» документально підтверджені витрати понесені на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса, яка зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ПАТ КБ «ПриватБанк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ; код ЄДРПОУ 14360570).

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович (адреса: вул. Лютеранська, 3, прим. з №1 по № 5 (група прим. № 31) літ. А, офіс 31, м. Київ, 01001).

Третя особа: Дніпровський районний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області (адреса: вул. Теплична, 2, смт Слобожанське, Дніпровський р-н, 52005).

Повне судове рішення складено 04.09.2026.

Суддя В. В. Єрмічова