Постановление суда № 139489697, 04.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16941/26

Провадження № 1-кс/344/6347/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 302, ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023090000000338 від 06 червня 2023 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП України в Івано-Франківській області майор поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні, - прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 31 серпня 2026 року, клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 для розгляду.

Доводи клопотання.

Обґрунтовуючи вимоги клопотання, слідчий зазначив, що слідчим управлінням ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023090000000338 від 06 червня 2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 302, ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 не пізніше 07 вересня 2023 року, більш точні дата та час в ході розслідування не встановлені, діючи з корисливих мотивів, посягаючи на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків, виготовляла та зберігала з метою збуту, а також збувала відеопродукцію порнографічного характеру, яка за своїм змістом знаходиться в явному протиріччі з існуючими в суспільстві нормами інтимного спілкування людей та здатна призвести до деформації моральних уявлень і понять про сексуальні відносини між людьми.

Зокрема, ОСОБА_5 , у невстановлений період часу, але не пізніше 07 вересня 2023 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановленому місці та за допомогою невстановленого технічного засобу, шляхом демонстрації власного оголеного тіла, демонструючи стимулювання рукою своїх статевих органів та зображення сцен статевого акту, виготовила відеопродукцію порнографічного характеру у 22 (двадцяти двох) відео файлах формату «МР4» та «MOV», які з метою подальшого збуту зберігала в електронному вигляді на внутрішньому накопичувачі свого мобільного телефону марки «Redmi 6».

У подальшому, 07.09.2023 у період часу з 15 год 04 хв по 15 год 07 хв ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свій мобільний телефон марки «Redmi 6» з встановленим на ньому месенжером «Viber», що зареєстрований на номер мобільного оператора зв`язку «ВФ Україна» « НОМЕР_1 » та з`єднаний з мережею мобільного інтернету, збула ОСОБА_7 за грошові кошти у сумі 1000 гривень, які він попередньо перерахував на її банківський картковий рахунок АТ «Таскомбанк», номер картки « НОМЕР_2 », відеопродукцію порнографічного характеру у трьох відео файлах формату «МР4», шляхом їх пересилання ОСОБА_7 на месенжер «Viber», зареєстрований за номером мобільного оператора зв`язку «ВФ Україна» НОМЕР_3 .

Окрім цього, 28.09.2023 о 18 год 40 хв ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи свій мобільний телефон марки «Redmi 6» з встановленим месенжером «Viber», що зареєстрований на номер мобільного оператора зв`язку «ВФ Україна» « НОМЕР_1 » та з`єднаний з мережею мобільного інтернету, збула ОСОБА_7 за грошові кошти у сумі 500 гривень, які він попередньо перерахував на її банківський картковий рахунок АТ «Таскомбанк», номер картки « НОМЕР_2 », відеопродукцію порнографічного характеру у відео файлі формату «МР4», шляхом його пересилання ОСОБА_7 на месенжер «Viber», який зареєстрований за номером мобільного оператора зв`язку «ВФ Україна» НОМЕР_3 .

Поряд з цим, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, порушуючи моральні засади суспільства в частині задоволення статевих потреб, заснованих на основі особистої симпатії, усвідомлюючи небезпеку своїх дій, яка полягає у приниженні честі та гідності людини, створенні загрози поширення небезпечних венеричних хворіб, вирішила створити місце розпусти з метою наживи.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_5 орендувала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яку надалі облаштувала необхідним інвентарем з метою створення у ній місця розпусти та надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду.

У подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою забезпечення функціонування створеного місця розпусти, підшуковувала осіб, бажаючих ним скористатись, шляхом розміщення оголошень про надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду на території м. Івано-Франківськ на сайті https://keksik.net, де викладала свої особисті фотографії в нижній білизні, залишила свій контактний номер телефону « НОМЕР_1 » та зазначила перелік можливих інтимних послуг.

Створивши необхідні умови, ОСОБА_5 в орендованій нею квартирі по АДРЕСА_1 , різними способами за матеріальну винагороду у визначеному нею розмірі, систематично надавала клієнтам послуги сексуального характеру.

Окрім цього встановлено, що на початку серпня 2023 року ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Івано-Франківську (більш точна дата, час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), переслідуючи прямий умисел, спрямований на здійснення протиправних дій у сфері культурного, духовного життя суспільства та громадської моралі, моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, спрямованих на порушення моралі суспільства щодо зв`язків між людьми для задоволення статевих потреб на основі особистої симпатії та недопущення ведення статевого життя за винагороду, усвідомлюючи небезпеку своїх дій, яка полягає у приниженні честі та гідності, створенні загрози поширення небезпечних венеричних хворіб та аморальності вказаного джерела доходу, вирішила зайнятися сутенерством, тобто забезпеченням зайняття проституцією іншими особами.

З цією метою, реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, бажаючи мати стабільне джерело доходу від протиправної діяльності, пов`язаної із сутенерством, ОСОБА_5 домовилась із ОСОБА_8 , яка займалася наданням послуг сексуального характеру за грошову винагороду (проституцією), про вчинення щодо неї сутенерства, а саме вчинення дій по забезпеченню її зайняттям проституцією, що полягало у рекламуванні жінки, підшукуванні клієнтів для надання нею послуг сексуального характеру за грошову винагороду, прийнятті від них замовлень, організації зустрічей з нею, узгодження з клієнтами вартості таких послуг та порядок розрахунку за їх надання.

Отримавши згоду від ОСОБА_8 на забезпечення її зайняттям проституцією, тобто вчинення щодо неї сутенерства, ОСОБА_5 встановила порядок надання та оплати сексуальних послуг. Зокрема, замовлення від чоловіків (клієнтів) послуг сексуального характеру здійснювалось шляхом отримання ОСОБА_5 на свій мобільний абонентський номер « НОМЕР_1 » смс-повідомлень у месенжері «Viber» або при особистій зустрічі. За надання послуг ОСОБА_8 , ОСОБА_5 отримувала від клієнта грошові кошти у сумі 500 гривень, а також після надання послуг сексуального характеру ОСОБА_8 безпосередньо передавала ОСОБА_5 додатково 500 гривень.

Так, 22.09.2023 у період часу з 15 год 57 хв до16 год 00 хв ОСОБА_7 в ході листування з ОСОБА_5 в месенжері «Viber» вказав про те, що йому потрібна дівчина для надання платних послуг сексуального характеру. В свою чергу ОСОБА_5 , діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, ігноруючи моральні засади суспільства в частині задоволення статевих потреб, погодилась на прохання ОСОБА_7 та вказала, що під час зустрічі надасть йому фотознімки та адресу за якою ОСОБА_8 надаватиме йому сексуальні послуги повідомивши при цьому вартість цих послуг.

Того ж дня, близько 19 год 55 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , зустрілась із ОСОБА_7 та діючи умисно, з метою наживи, переслідуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на забезпечення зайняття проституцією іншою особою, тобто сутенерства, попросила ОСОБА_7 передати їй грошові кошти у сумі 500 гривень.

Отримавши від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 гривень, ОСОБА_5 представила ОСОБА_7 фотознімки ОСОБА_8 , а також вказала йому адресу за якою та буде надавати йому послуги сексуального характеру за грошову винагороду.

Надалі, 22.09.2023, близько 20 год 00 хв, ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_8 , яка в період часу з 20 год 06 хв до 20 год 09 хв, за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2 , надала останньому послуги сексуального характеру за грошову винагороду в сумі 2500 гривень.

Цього ж дня, о 21 год 15 хв ОСОБА_8 передала ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 500 гривень, як винагороду за забезпечення зайняттям її проституцією.

Окрім цього, 06.10.2023 в період часу з 15 год 33 хв до 17 год 07 хв ОСОБА_7 в ході листування з ОСОБА_5 в месенжері «Viber», вказав про те, що йому потрібна дівчина для надання платних послуг сексуального характеру.

Того ж дня, 06.10.2023, близько20 год 52 хв, ОСОБА_5 зустрілась із ОСОБА_7 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та діючи умисно, повторно, з метою наживи, переслідуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на забезпечення зайняття проституцією іншою особою, тобто сутенерства, попросила останнього передати їй грошові кошти у сумі 500 гривень.

Отримавши від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 гривень, ОСОБА_5 вказала йому адресу за якою ОСОБА_8 буде надавати йому послуги сексуального характеру за грошову винагороду.

Надалі, 06.10.2023, близько 21 год 20 хв, ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 , яка в період часу з 21 год 26 хв до 21 год 30 хв, з відома та забезпечення ОСОБА_5 , за місцем свого мешкання, що за адресою: АДРЕСА_2 , надала останньому послуги сексуального характеру за грошову винагороду в сумі 2500 гривень.

Цього ж дня, о 21 год 54 хв ОСОБА_8 передала ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 500 гривень, як винагороду за забезпечення зайняттям її проституцією.

Викладені обставини та зібрані в ході розслідування матеріали дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 302, ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України. Це підтверджується: протоколами допитів свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом огляду комп`ютерних даних, протоколом обшуку, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Чернівці, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , громадянка України, згідно ст. 89 Кримінального кодексу України раніше не судима.

З урахуванням викладеного, 26.10.2023 органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12023090000000338 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , яке відповідно до ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України, вручено матері останньої - ОСОБА_9 .

29 березня 2024 року у цьому кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_5 , яке відповідно до ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України, вручено матері останньої - ОСОБА_9 .

Згідно довідки із системи «Аркан» встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.10.2023 о 22:27 год. виїхала за межі України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі максимальним строком до семи років.

02 листопада 2023 року ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- пункт 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрювана усвідомлює про неминучість покарання за вчинення таких злочинів. Окрім цього, ОСОБА_5 усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі, у будь який час може покинути територію місця свого проживання, тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення;

- пункт 3 - незаконно впливати на свідків, так як їй відомі їхні анкетні дані та вона може, шляхом погроз, змушувати їх змінити свої покази на неправдиві з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення;

- пункт 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана не працевлаштована, не має постійного джерела доходу, з метою отримання засобів для існування може продовжити свою злочинну діяльність. Окрім цього, підозрювана згідно ст. 89 Кримінального кодексу України вважається не судимою, однак раніше вона вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, що свідчить про її злочинну спрямованість та дає підстави вважати, що підозрювана у подальшому може продовжити свою злочинну діяльність.

Так, 02.11.2023 ОСОБА_5 , яка 07.10.2023 виїхала за межі України та переховується від органів досудового розслідування за кордоном, оголошено в міжнародний розшук.

За таких обставин прокурор просить обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Позиція учасників справи у судовому засіданні.

Прокурор у судовому засіданні підтримала вимоги клопотання у повному обсязі на підставах, викладених у клопотанні, просила клопотання задовольнити.

Слідчий просив задовольнити клопотання.

У судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення даного клопотання, зазначив, що наданий стороною обвинувачення масив матеріалів переважно стосується подій 2023-2024 років та обґрунтування підозри. Водночас для застосування запобіжного заходу сторона обвинувачення повинна довести не лише обґрунтованість підозри, а й передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України конкретні та актуальні ризики, а для розгляду клопотання за відсутності підозрюваної - також спеціальні передумови частини шостої статті 193 Кримінального процесуального кодексу України. Наявні матеріали, навпаки, містять істотні суперечності щодо чинного запобіжного заходу, актуального обсягу підозри, розшуку та процесуального руху кримінального провадження. Натомість матеріали сторони захисту та навіть власні документи сторони обвинувачення підтверджують: - тримання під вартою щодо ОСОБА_5 вже обрано 06.11.2023;- актуальна база МВС станом на 01.09.2026 досі зазначає «тримання під вартою»;- не надано рішення про припинення або скасування попередньої ухвали;- існують істотні суперечності між первісною підозрою, зміненою підозрою, постановою про відновлення від 31.08.2026, супровідним листом та даними розшуку;- ОСОБА_5 з квітня 2026 року офіційно і систематично заявляє про готовність до участі;- сторона захисту неодноразово сама ініціювала допит та відновлення розслідування;- прокурору безпосередньо повідомлена адреса ОСОБА_5 у Німеччині;- відсутні докази належного виклику за цією адресою та безпідставної неявки;- ризики впливу на свідків та вчинення нового правопорушення не підтверджені конкретними актуальними фактами. Просить у задоволенні клопотання відмовити або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.

Підозрювана у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала.

Оцінка та висновки слідчого судді.

Вислухавши прокурора, слідчого, підозрювану, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно з частиною шостою статті 193 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Частина п`ята статті 9 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини другої статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з пунктом f) частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Статтею 1 Європейської конвенції про видачу правопорушників встановлено, що Договірні Сторони зобов`язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.

Згідно статті 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників, для цілей цієї Конвенції термін "постанова про утримання під вартою" означає будь-яке розпорядження, яке передбачає позбавлення волі і яке було проголошене кримінальним судом на додаток до вироку про ув`язнення або замість нього.

Тобто вказані норми міжнародних договорів вказують на те, що у разі застосування правових норм, передбачених цими договорами у процесі екстрадиції особи, необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою без будь-яких альтернатив.

Частиною першою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів справи вбачається, що 29 березня 2024 року у цьому кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_5 , яке відповідно до ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України, вручено матері останньої - ОСОБА_9 .

Згідно довідки із системи «Аркан» встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.10.2023 о 22:27 виїхала за межі України.

Факт перебування за кордоном у Німеччині підтверджується і самою підозрюваною.

Згідно частини другої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 281 Кримінального процесуального кодексу України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.

02 листопада 2023 року ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук, про що прийнята відповідна постанова.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбелл і Харлей проти Об`єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 направлено у спосіб, передбачений ст.ст.135, 136, 278, главами 6, 11 Кримінального процесуального кодексу України.

З урахуванням того, що на час складання повідомлення про підозру ОСОБА_5 , остання перебуває за межами території України, прокурором вжито всіх можливих заходів для вручення йому такого повідомлення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Вручена ОСОБА_5 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним, зокрема, у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 вересня 1990 року, пункт 32, Series A, N 182).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 вересня 1990 року).

Зазначене свідчить, що ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 12023090000000338 від 06 червня 2023 року.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 302, ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України, підтверджується отриманими під час досудового розслідування доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України, є тяжким.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положеннями частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 36 Рішення від 20 травня 2010 року, ухваленого у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04), Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Підозрювана оголошена у міжнародний розшук.

У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які існують та які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини.

На даний час підозрювана перебуває у розшуку, що свідчить наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України. Окрім цього, ОСОБА_5 усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі, у будь-який час може покинути територію місця свого проживання, тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення

Пункт 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу - незаконно впливати на свідків, так як їй відомі їхні анкетні дані та вона може, шляхом погроз, змушувати їх змінити свої покази на неправдиві з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення

Підозрювана, розуміючи невідворотність покарання, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та може вчинити інші або продовжити вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи характер вищевказаних злочинів та покарання у виді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання її судом винною, є всі підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є обрання щодо останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування, прокурором доведено наявність ризиків, які існують та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, тому слідчий суддя доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не зможе забезпечити цілей кримінального провадження і не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Обрання інших, більш м`якших запобіжних заходів, також є неможливим в силу того, що їх реалізація передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваної і у даному конкретному випадку буде неспроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує превентивний характер такого запобіжного заходу, тяжкість злочинів міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючі його особу дані, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, та відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні, обрання більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Разом із тим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 183 Кримінального процесуального кодексу України).

При цьому, згідно з абзацами сьомим-восьмим частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 302, ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України, оголошена у міжнародний розшук, тому вказані обставини враховуються слідчим суддею при вирішенні питання щодо можливості не визначати заставу як альтернативний запобіжний захід і приходить до висновку, що розмір застави слід не визначати.

Підсумовуючи все вищенаведене, слідчий суддя вважає, що поза розумним сумнівом більш м`які запобіжні заходи не зможуть у повній мірі запобігти наведеним ризикам, що існують та не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, тому слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваної ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зазначення строку дії такої ухвали та без визначення розміру застави.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Чернівці, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини шостої статті 193 Кримінального процесуального кодексу України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно частини четвертої статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Дана ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, - прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 04 вересня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1