Решение № 139489399, 31.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11011/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Кут Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

30 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4287785 від 25.12.2021 в сумі 14 170,00 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 25.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4287785, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 грн.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору, а саме не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів та комісії за користування кредитом.

26.07.2024 укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за вказаним договором. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача.

Заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 4287785 від 25.12.2021 становить 14 170,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками 8 820,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту 350,00 грн. Просить позов задовольнити, стягнути вказану суму боргу та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи. 31.08.2026 подав до суду заяву, в якій просив розгляд спарив провести за його відсутності, позовні вимоги визнає частково, окрім комісії та витрат на правничу допомогу.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступних висновків.

25.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4287785, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 грн на строк 30 днів з 25.12.2021, тобто до 24.01.2022.

Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.2. цього Договору, в безготівковій формі, шляхом переказу суми кредиту на Картковий рахунок Позичальника. За цим Договором Позичальник сплачує суму кредиту, комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник.

Відповідно до п. 1.5. Договору загальні витрати Позичальника за кредитом складають 1 670,00 грн та 3 232,00 відсотків річних (орієнтовна реальна річна процентна ставка), орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 6 670,00 грн.

Пунктом 1.5.1. Договору встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 350,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Пунктом 1.5.2. Договору встановлено проценти за користування кредитом у розмірі 1 320,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Свої зобов`язання за кредитним договором первісний кредитор виконав та надав відповідачу кредитні кошти у користування, що стверджується квитанцією № e25760d6-3d46-485a-b552-ce90230e8be1_637760710783010988 від 25.12.2021 на суму 5 000,00 грн.

Наявність та розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 4287785 від 25.12.2021 підтверджуються детальним розрахунком заборгованості, відповідно до якого заборгованість виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Таким чином, відповідачем фактично отримані кредитні кошти і будь яких доказів, що б спростовували даний факт суду не надано.

26.07.2024 укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за вказаним договором.

З витягу з реєстру боржників за договором факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 вбачається, що від ТОВ «Мілоан» до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Перехід права вимоги також підтверджується долученими актом приймання-передачі реєстру боржників для друку від 26.07.2024, актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді від 26.07.2024 до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 та копією платіжної інструкції № 448090005 від 26.07.2024 за договором факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 на суму 3 310 395,81 грн.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 4287785 від 25.12.2021 становить 14 170,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками 8 820,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту 350,00 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що акцепт Договору відповідачем здійснено шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором R92570, надісланим на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію, наданою ТОВ «Мілоан».

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Нормами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Щодо позовної вимоги про стягнення 350,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

За таких обставин положення пункту 1.5.1 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту в розмірі 350,00 грн., яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, кредитний договір № 4287785 від 25.12.2021 не містить зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

ТОВ «Мілоан» не надано доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору № 4287785 від 25.12.2021 з відповідачем.

За таких обставин положення договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 № 4287785 від 25.12.2021 про сплату позичальником на користь товариства комісії за надання кредиту є нікчемними, а позовна вимога про стягнення комісії в сумі 350,00 грн. необґрунтованою.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог за кредитним договором № 4287785 від 25.12.2021 в частині стягнення комісії за надання кредиту слід відмовити.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору в частині повернення кредиту та сплати процентів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами і наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, а саме в сумі 13 820,00 грн з ціни позову 14 170,00 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 2 596,64 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, детальний опис послуг, заявку на надання юридичної допомоги № 1155 від 01.06.2026 на суму 9 000,00 грн, Витяг з акту № 38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 на суму 9 000,00 грн.

В той же час, стороною позивача не надано суду документального підтвердження, що витрати на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн було сплачено на рахунок Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», а тому вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат в сумі 9 000,00 грн, пов`язаних з правничою допомогою, до задоволення не підлягає, оскільки понесення позивачем таких витрат не підтверджено документально.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 12, 81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за кредитним договором № 4287785 від 25.12.2021 в розмірі 13 820,00 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять гривень 00 копійок) грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками 8 820,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 596,64 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто шість гривень 64 копійки) грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» у відшкодуванні витрат за надання професійної правової допомоги.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 04 вересня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка