Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 рокусправа № 380/3242/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сокальської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
в с т а н о в и в:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сокальської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , у якій позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Сокальської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.05.2025р. про придатність до військової служби ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов`язати в/ч НОМЕР_3 скерувати ОСОБА_1 на повторний медичний огляд до 16-ї регіональної ВЛК для встановлення ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.05.2025 був призваний на військову службу під час мобілізації та по 16.10.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 . На час звернення із позовом до суду, позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
08.05.2025 Сокальською територіальною позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведено медичний огляд позивача на його придатність до військової служби, за результатами якої позивача визнано придатним до військової служби.
Позивач вказує, що із змістом рішення ВЛК, документами, що слугували підставою для прийняття такого рішення довідкою ВЛК після проведення огляду, його ознайомлено не було, копію довідки ВЛК для оскарження вручено не було, хоча позивач не погоджувався із рішенням ВЛК про його придатність до військової служби через наявність ряду захворювань, які не враховані комісією при проходженні ним медичного огляду та документальне підтвердження наявності яких надавалося моїм довірителем комісії, проте не було прийняте до уваги.
Вважає, що оскаржуване рішення ВЛК (у формі довідки) прийняте з порушенням процедури, оскільки огляд військовослужбовця повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності до військової служби, з врахуванням всіх медичних показників щодо стану здоров`я. Проте, відповідачем-1 не враховано медичної документації про наявність захворювань позивача. При проходженні ВЛК комісією не взято до уваги наявність у позивача на момент обстеження захворювань опорно-рухового апарату, системи кровообігу (Варікоцеле-ІІ), системи травлення. За наявності у позивача вказаних захворювань комісія мала провести поглиблене обстеження з залученням профільних лікарів (як-от флеболога і т. ін.) та проведенням необхідних інструментальних досліджень, для чого скерувати останнього на дообстеження, відібрання аналізів і т. ін. Натомість ВКЛ визначило позивача придатним до військової служби без обмежень.
Позивач також вказує, що 20.06.2025 його адвокатом оскаржено рішення ВЛК до ЦВЛК, проте матеріали скарги повернуто з покликанням на невірне зазначення адресата отримувача (ЦВЛК замість ЦВЛК ЗСУ). Скаргу повторно скеровано до ЦВЛК ЗСУ, за результатами розгляду якої 05.08.2025 отримано відповідь, з якої вбачається необхідність дотримання процедури оскарження рішення позаштатної ВЛК в даному випадку до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , а після, згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, до начальника 16-ї Регіональної ВЛК.
В зв`язку із тривалою відсутністю рішення ЦВЛК про результати розгляду скарги та погіршенням стану здоров`я, позивач 02.07.2025 звернувся до командира військової частини НОМЕР_5 з рапортом по службі про скерування його на медичний огляд та поміщення до лікарського закладу. Рапорт повторно подано адвокатом 07.07.2025. Відповідно до відповіді т.в.о. командира в/ч НОМЕР_5 , призначення лікування, скерування на госпіталізацію чи медичний огляд є медичною компетенцією лікаря та належить до його дискреційних повноважень, які передбачають самостійне прийняття професійного рішення в межах повноважень, з урахуванням медичних показань і т. ін., а об`єктивні підстави для скерування солдата ОСОБА_1 для проходження ВЛК відсутні. На думку позивача, така відповідь не ґрунтується на фактичних обставинах, прийнята без вивчення медичних документів, які додані до рапорту та без врахування дійсного стану здоров`я позивача, який неодноразово звертався за медичною допомогою у медичну частину.
22.08.2025 адвокатом позивача скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_4 та 16-ї Регіональної військово-лікарської комісії скаргу на рішення ВЛК від 08.05.2025 та скерування позивача на повторний медичний огляд.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 , по суті скаргу не розглянув, а відбувся відпискою про відсутність у нього повноважень на перегляд чи скасування рішення ВЛК нижчого рівня та викладенням змісту Положення про ВЛК у ЗСУ до якої позивач попередньо вже звертався та яка також не розглянула скаргу, покликаючись на необхідність дотримання процедури оскарження рішення до ІНФОРМАЦІЯ_4 та 16-ї регіональної ВЛК.
Оскільки відповіді від 16-ї регіональної ВЛК про результати розгляду не надходило, 21.01.2026 адвокатом позивача подано до ІНФОРМАЦІЯ_4 та 16-ї Регіональної військово-лікарської комісії адвокатський запит про надання інформації щодо результатів розгляду скарги, на який з ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшла відповідь від 28.01.2026, яка знову ж продублювала попередню відповідь без розгляду по суті питання перегляду рішення ВЛК від 05.08.2025.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачі правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористались, свою позицію стосовно позову не висловили. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу-1 в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відповідно до якої документ доставлено до електронного кабінету 02.03.2026.
Відповідачу-2 копія ухвали суду про відкриття провадження у справі надіслана на його поштову адресу рекомендованим листом №R0 6711 3047 884, який вручено відповідачу-2 13.03.2026.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
24.03.2026 до суду надійшло клопотання т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , у якому просить суд вирішити питання щодо правильного визначення позивачем реквізитів одного з відповідачів, в саме Сокальської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 27.03.2026 клопотання т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 повернуто заявнику без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_6 від 02.06.2025 №2775/1 позивач з 09.05.2025 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 від 24.10.2025 №448, позивач з 16.10.2025 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Позивач стверджує, що постановою Сокальської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.05.2025 його визнано придатним до військової служби. Проте, із змістом рішення ВЛК його ознайомлено не було, копію довідки ВЛК для оскарження не вручено. Таких документів також не надано ІНФОРМАЦІЯ_7 на адвокатський запит представника позивача від 20.06.2025.
20.06.2025 представником позивача подано до ЦВЛК скаргу на постанову Сокальської територіальної позаштатної постійно діючої ВЛК від 08.05.2025.
Листом ЦВЛК від 02.07.2025 №598/4/15870 скаргу повернуто у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують уповноваження представника позивача інтереси позивача.
Листом від 07.07.2025 №31 (адвокатське звернення) представником позивача скерованого на адресу Військової частини НОМЕР_5 рапорт позивача від 26.06.2025 з проханням скерувати його на додаткове медичне обстеження.
Листом від 28.07.2025 №11933/1 Військова частина НОМЕР_5 повідомила представника позивача про те, що у відповідності до довідки ВЛК №2025-0508-1452-0147-7 від 08.05.2025 позивачу проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 та визнано придатним до військової служби. Також роз`яснено, що нормами Статуту внутрішньої служби ЗСУ чітко визначено порядок надання військовослужбовцям медичної допомоги та порядок направлення на медичний огляд ВЛК, зокрема, за наявності висновку/рекомендації лікаря, що є його дискреційними повноваженнями.
Листом ЦВЛК від 05.08.2025 №598/9/18495, наданим за результатами розгляду скарги про скасування рішення ВЛК, представнику позивача роз`яснено порядок оскарження рішення ВЛК та запропоновано позивачу звернутись з наявними медичним документами до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , а після, згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, до начальника НОМЕР_7 Регіональної ВЛК.
22.08.2025 представником позивача подано скаргу на рішення ВЛК до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 та начальника НОМЕР_7 Регіональної ВЛК.
Листом від 15.09.2025 №1159/8/5230 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив представника позивача зокрема про те, що відповідно до Положення №402 ВЛК регіону має право контролювати, розглядати, затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК, а ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати постанови будь-якої ВЛК.
Позивач стверджує, що відповідь 16 Регіональної ВЛК на скаргу ним не отримано.
21.01.2026 представником позивача скеровано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 та начальнику 16 Регіональної ВЛК адвокатський запит щодо надання інформації про результати розгляду скарги позивача на постанову ВЛК.
Листом від 28.01.2026 №1159/8/365 ІНФОРМАЦІЯ_5 надав інформацію, аналогічну наданій ним у листі від 15.09.2025 №1159/8/5230.
Позивач стверджує, що 16 регіональною ВЛК не надано відповіді на адвокатський запит його представника.
Вважаючи протиправним оскаржуване рішення ВЛК від 08.05.2025 про придатність до військової служби, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За змістом ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на дату прийняття рішення у справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Ці строки неодноразово продовжувалися та тривають на дату прийняття рішення у справі.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 №3543ХІ1 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543-ХІІ).
Стаття 1 Закону №3543-XII визначає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За змістом ст. 2 Закону №3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону №3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону №3543-XII, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Зі змісту положень статті 23 Закону №3543-XII вбачається, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1.1. розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За правилами п.1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать:
- Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
- ВЛК регіону.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016р. за №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до пп. 2.5.1 п. 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ, ВЛК ТЦК та СП, ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (абз. 15 пп. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення №402).
У відповідності до пп. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
За правилами пп. 2.4.10 п. 2.4 розділу І Положення №402, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Разом з тим, згідно із п. 3.3 та п. 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016р. №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_10 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Положеннями п. 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.
Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд громадян, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач не погоджується із постановою ВЛК Сокальської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.05.2025, якою позивача визнано придатним до військової служби.
Пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення №402 чітко визначено порядок оскарження постанов ВЛК районних (міських) ТЦК СП.
Зокрема, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку даної комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись за підпорядкованістю до ВЛК обласної ТЦК СП, дії яких в свою чергу оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
В межах проведення даного оскарження, та перевірки рішень ВЛК ТЦК СП штатною комісією може бути здійснено направлення на контрольне медичне обстеження за наявності для цього підстав.
Крім цього, Положення №402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Згідно висновками Верховного Суду у постанові від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18 надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
За наведених обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування рішення Сокальської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.05.2025 задоволенню не підлягають.
Суд зауважує, що позивач не позбавлений права звернення із позовом до суду про визнання протиправною бездіяльності ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 та 16 регіональної ВЛК щодо не розгляду його скарг на постанову ВЛК від 08.05.2025. Крім цього, позивач, відповідно до абз. 5 п. 3.3 розділу I Положення №402, вправі оскаржити дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону - до ЦВЛК.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача-2 скерувати позивача на повторний медичний огляд до 16-ї регіональної ВЛК для встановлення ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2.4.5. Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів.
Згідно пункту 6.1 глави 6 розділу II Положенням № 402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.05. 2009 за № 438/16454).
Таким чином, направлення на медичний огляд військовослужбовців з метою визначення ступеня придатності до військової служби є правом командира військової частини та здійснюється виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які рекомендації лікарів про необхідність направлення позивача на відповідне обстеження.
Оскільки медичні документи, що були надані позивачем в обґрунтування своїх вимог, не мають рекомендацій лікарів закладу охорони здоров`я щодо його направлення на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, у суду відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача-2 скерувати позивача на повторний медичний огляд.
Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову повністю.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сокальської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 04.09.2026 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович
Судебное решение № 139488396, Львівський окружний адміністративний суд было принято 04.09.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 380/3242/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: