Решение № 139487745, 04.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року справа №320/56754/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Пролісок" до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Селянське (Фермерське) господарство "Пролісок" з позовом до Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо відновлення в Системі електронного адміністрування ПДВ Селянського (Фермерського) господарства "Пролісок" реєстраційного ліміту у розмірі 597581,00 грн - суми, на яку Селянське (Фермерське) господарство "Пролісок" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України відновити/збільшити в Системі електронного адміністрування ПДВ Селянського (Фермерське) господарство "Пролісок" реєстраційний ліміт у розмірі 597581,00 грн - суми, на яку Селянське (Фермерське) господарство "Пролісок" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення в Системі електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позову зазначено, що у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) за ним обліковується показник УПеревищ у розмірі 597 581,00 грн, що призвело до відповідного зменшення суми, на яку він має право реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач стверджує, що вказана сума сформувалася внаслідок помилкового складання та реєстрації податкових накладних, які не відображали реальних господарських операцій. У подальшому такі помилки були виправлені шляхом складання та реєстрації відповідних розрахунків коригування, а також подання уточнюючої податкової звітності. Незважаючи на це, показник УПеревищ у СЕА ПДВ не був перерахований, а реєстраційний ліміт позивача не відновлено.

На думку позивача, бездіяльність Державної податкової служби України щодо невідновлення реєстраційного ліміту після усунення помилок у податковому обліку є протиправною, оскільки фактично позбавляє його можливості реалізовувати право на реєстрацію податкових накладних у межах сум, визначених Податковим кодексом України, та створює необґрунтовані перешкоди у здійсненні господарської діяльності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечено. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що показник УПеревищ формується автоматично відповідно до вимог Податкового кодексу України на підставі співставлення задекларованих платником податкових зобов`язань та відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач вказує, що Державна податкова служба України не наділена повноваженнями щодо ручного коригування показників Системи електронного адміністрування ПДВ, а тому підстави для відновлення (збільшення) реєстраційного ліміту позивача відсутні. У зв`язку з цим просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, у якій заперечив доводи відповідача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначив, що спірна сума УПеревищ виникла внаслідок помилково складених податкових накладних, які не підтверджували реальних господарських операцій, а в подальшому були виправлені шляхом реєстрації відповідних розрахунків коригування та подання уточнюючої податкової звітності. На думку позивача, після усунення таких помилок відсутні правові підстави для подальшого обліку спірної суми у складі показника УПеревищ та зменшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

17.02.2025 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні відмовлено.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Селянське (Фермерське) господарство «Пролісок» (ідентифікаційний код 21781384, місцезнаходження: 61054, Харківська обл., місто Харків, вул. Павлова Академіка, будинок 271) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та платником податку на додану вартість.

25.01.2021 між Селянським (Фермерським) господарством «Пролісок» та СТОВ «Агрофірма Марківське» укладено договір поставки №1, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставляти товар згідно зі специфікаціями до договору, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити поставлений товар на умовах, визначених такими специфікаціями (а.с.83).

Відповідно до специфікації №1 до договору поставки №1 від 25.01.2021 сторонами погоджено поставку насіння соняшнику врожаю 2020 року на загальну суму 3 575 481,61 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 595 913,60 грн. (а.с.84).

На виконання умов договору позивачем виставлено рахунок на оплату №5 від 25.01.2021 та оформлено видаткову накладну №12 на поставку відповідного товару (а.с.85-86).

За результатами здійснення зазначеної господарської операції Селянським (Фермерським) господарством «Пролісок» складено податкову накладну №9 від 25.01.2020 на загальну суму 3 575 481,61 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 595 913,60 грн.(а.с.87-88).

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної документ прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.01.2021 (а.с.89-90).

Як зазначає позивач, під час складання податкової накладної №9 було помилково зазначено дату її складання 25.01.2020 замість 25.01.2021.

25.01.2021 Селянським (Фермерським) господарством «Пролісок» складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 до податкової накладної №9 від 25.01.2020 (а.с.91-92).

Відповідно до зазначеного розрахунку коригування сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту за основною ставкою становить «-595 913,60 грн».

Вказаний розрахунок коригування прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 04.02.2021, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.93-94).

Того ж дня, 25.01.2021, позивачем складено податкову накладну №9 на адресу СТОВ «Агрофірма Марківське» щодо постачання насіння соняшнику врожаю 2020 року на загальну суму 3 575 481,61 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 595 913,60 грн. (а.с.95-96).

Податкову накладну №9 від 25.01.2021 прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявною у справі квитанцією про її реєстрацію.

Також судом встановлено, що Селянським (Фермерським) господарством «Пролісок», на виконання договору купівлі-продажу транспортного засобу, складено видаткову накладну №1 від 26.01.2021 на загальну суму 10 000,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 1 666,67 грн. (а.с. 97).

За результатами здійснення вказаної господарської операції Селянським (Фермерським) господарством «Пролісок» складено податкову накладну №10 від 26.01.2020 із обсягом постачання 8 333,33 грн та сумою ПДВ 1 666,67 грн. (а.с. 98-99).

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної документ прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.02.2021 (а.с. 100).

Як зазначає позивач, під час складання податкової накладної №10 було помилково зазначено дату її складання 26.01.2020 замість 26.01.2021.

26.01.2021 позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 до податкової накладної №10 від 26.01.2020 (а.с. 101-102).

Відповідно до зазначеного розрахунку коригування обсяг постачання зменшено на 8 333,33 грн, а сума податку на додану вартість на 1 666,67 грн.

Згідно з квитанцією про прийняття від 04.02.2021 вказаний розрахунок коригування доставлено до Державної податкової служби України та прийнято (а.с.103).

Того ж дня, 26.01.2021, Селянським (Фермерським) господарством «Пролісок» складено податкову накладну №10 на операцію з постачання транспортного засобу Степанчуку Петру Миколайовичу з обсягом постачання 8 333,33 грн та сумою ПДВ 1 666,67 грн. (а.с.104-105).

Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подавалася податкова звітність з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди січень 2020 року, січень-лютий 2021 року, а також уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань у зв`язку із самостійним виправленням помилок за січень 2020 року, лютий 2021 року, які були прийняті контролюючим органом, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими деклараціями, додатками до них, уточнюючими розрахунками та квитанціями про їх прийняття.

З наданої позивачем податкової звітності вбачається, що у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди не відображено обсяги постачання товарів та суми податку на додану вартість за податковими накладними №9 від 25.01.2020 та №10 від 26.01.2020, які, як зазначає позивач, були складені помилково, а також за розрахунками коригування №2 від 25.01.2021 до податкової накладної №9 від 25.01.2020 та №2 від 26.01.2021 до податкової накладної №10 від 26.01.2020.

У зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних через зменшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ СФГ «Пролісок» неодноразово зверталося до контролюючих органів із заявами та запитами щодо причин формування показника УПеревищ та необхідності відновлення реєстраційного ліміту.

Так, 12.07.2024 року позивач звернувся до ГУ ДПС у Луганській області із заявою щодо збільшення показника реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ (а.с.62).

У відповідь ГУ ДПС у Луганській області листом від 02.08.2024 №7971/6/12-32-04-02-07 повідомило, що адміністрування показника УПеревищ здійснюється відповідно до статті 200№ Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №569 (а.с.63-65).

Не погоджуючись із зазначеною відповіддю та вважаючи її формальною, позивач 26.08.2024 року звернувся безпосередньо до ДПС України із листом №26-1/08, в якому просив пояснити причини неврахування від`ємного показника у сумі 597 581 грн, що виник внаслідок виправлення помилково складених податкових накладних, та відновити реєстраційний ліміт у СЕА ПДВ (а.с. 69-70).

За результатами розгляду зазначеного звернення ДПС України листом від 20.09.2024 №28579/6/99-00-04-02-04-06 повідомила, що за даними інформаційних систем СФГ «Пролісок» у декларації з ПДВ за січень 2020 року не включило до складу податкових зобов`язань податкові накладні №9 від 25.01.2020 на суму ПДВ 595 913,60 грн та №10 від 26.01.2020 на суму ПДВ 1 666,67 грн, у зв`язку з чим система автоматично сформувала показник відхилення у розмірі 597 581 грн. (а.с.71-74).

Водночас ДПС України не надано відповіді на поставлене позивачем питання щодо причин неврахування від`ємного значення показника, яке виникло після реєстрації розрахунків коригування до помилково складених податкових накладних та мало компенсувати відповідне збільшення показника УПеревищ. З метою отримання належної відповіді та усунення порушення позивач повторно звернувся до ДПС України із заявою від 04.10.2024 року, в якій детально виклав обставини помилкового складання податкових накладних, подальшого оформлення розрахунків коригування та зазначив, що система врахувала позитивні значення показника УПеревищ, проте не врахувала від`ємні значення, сформовані за результатами виправлення тієї ж помилки, що призвело до безпідставного зменшення реєстраційного ліміту на суму 597 580,27 грн. (а.с.75-79).

Листом від 25.10.2024 №32140/6/99-00-04-02-04-06 ДПС України фактично повторила свою попередню позицію, пославшись на алгоритми функціонування СЕА ПДВ та норми Податкового кодексу України, однак знову не надала відповіді на доводи позивача щодо неврахування від`ємних показників, сформованих внаслідок виправлення технічної помилки (а.с. 79-81).

Оскільки звернення позивача залишилися без задоволення, позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними зазначеною нормою.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р.

за № 159/28289, до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку, а дані, наведені у податковій звітності, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, показники податкової звітності з податку на додану вартість мають формуватися виключно на підставі фактично здійснених господарських операцій та належних первинних документів.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася одна з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця або дата відвантаження товарів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством строки.

Таким чином, податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань та підтверджує конкретну господарську операцію, щодо якої такі податкові зобов`язання виникли.

Відповідно до статті 192 Податкового кодексу України у випадках зміни суми компенсації вартості товарів/послуг або виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, здійснюється коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної.

Так, згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено механізм виправлення помилок, допущених під час складання та реєстрації податкових накладних, шляхом складання та реєстрації відповідного розрахунку коригування.

Разом з тим, податкова звітність повинна відображати реальні показники господарської діяльності платника податків та відповідати даним первинних документів і податкового обліку.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначені статтею 200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку, зокрема сум податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних і розрахунках коригування, сум податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в ЄРПН, а також інших показників, визначених цією статтею.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569).

Відповідно до пункту 9 Порядку №569 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку, обчислену за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Одним із показників зазначеної формули є показник УПеревищ.

Згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пунктом 9 Порядку №569 показник УПеревищ визначається як загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у податкових деклараціях з податку на додану вартість з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків, над сумою податку, що міститься у складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 13 Порядку №569 Державна податкова служба України автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування ПДВ функціонує на централізованому рівні Державної податкової служби України, а формування показників реєстраційної формули, у тому числі показника УПеревищ, здійснюється автоматично на підставі даних податкової звітності та відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивачем під час складання податкових накладних №9 від 25.01.2020 та №10 від 26.01.2020 було допущено помилку в реквізиті дати їх складання, яка в подальшому була виправлена шляхом складання та реєстрації відповідних розрахунків коригування та нових податкових накладних із правильним зазначенням року їх складання.

Водночас ДПС України, розглядаючи звернення позивача щодо відновлення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ, зазначила, що показник УПеревищ у розмірі 597 581 грн сформувався у зв`язку з невідображенням позивачем у податковій звітності податкових накладних №9 від 25.01.2020 та №10 від 26.01.2020.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними не були включені позивачем до податкової звітності саме у зв`язку з їх помилковим складанням та подальшим виправленням у порядку, передбаченому податковим законодавством.

Відповідно, у позивача були відсутні підстави для відображення у податковій звітності й розрахунків коригування, складених виключно з метою виправлення зазначеної помилки, оскільки такі розрахунки коригування не змінювали фактичних податкових зобов`язань позивача та не були пов`язані зі зміною обсягів постачання товарів чи суми компенсації їх вартості.

За таких обставин суд доходить висновку, що ДПС України як адміністратор системи електронного адміністрування ПДВ не вчинила дій, спрямованих на приведення показників СЕА ПДВ у відповідність до фактичних показників податкового обліку позивача, внаслідок чого у системі електронного адміністрування ПДВ продовжує обліковуватися показник УПеревищ у розмірі 597 581 грн, який не відповідає фактичним податковим зобов`язанням позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо невідновлення в системі електронного адміністрування ПДВ Селянського (фермерського) господарства «Пролісок» реєстраційного ліміту у розмірі 597 581 грн.

Поряд з цим суд зазначає, що саме ДПС України відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку №569 забезпечує функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, формування та облік показників реєстраційної суми платника податку.

Оскільки встановлене судом порушення пов`язане з невідповідністю показників СЕА ПДВ фактичним показникам податкового обліку позивача, належним та ефективним способом захисту його порушеного права є зобов`язання ДПС України відновити (збільшити) в системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційний ліміт Селянського (фермерського) господарства «Пролісок» у розмірі 597 581 грн та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4500 від 07.11.2024.

Оскільки позов задоволено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для ДПС України, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо відновлення в Системі електронного адміністрування ПДВ Селянського (Фермерського) господарства "Пролісок" реєстраційного ліміту у розмірі 597581,00 грн - суми, на яку Селянське (Фермерське) господарство "Пролісок" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

3. Зобов`язати Державну податкову службу України відновити/збільшити в Системі електронного адміністрування ПДВ Селянського (Фермерське) господарство "Пролісок" реєстраційний ліміт у розмірі 597581,00 грн (п`ятсот дев`яносто сім тисяч п`ятсот вісімдесят одна гривня 00 копійок) - суми, на яку Селянське (Фермерське) господарство "Пролісок" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення в Системі електронного адміністрування ПДВ.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) на користь Селянського (Фермерського) господарства "Пролісок" (ідентифікаційний код 21781384, місцезнаходження: 61054, Харківська обл., місто Харків, вул. Павлова Академіка, будинок 271) судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.