Постановление суда № 139486977, 04.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 вересня 2026 року Справа №160/27083/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26 ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

01.09.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.12.2025 року №047150033904 про призначення пенсії позивачу з 16.01.2025 року;

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 16.01.2025: - без урахування повного страхового стажу 38 років 7 місяців 2 дні, встановленого рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі № 160/6808/25; - без урахування даних про заробітну плату (дохід) за період роботи з 1987 року по 1992 рік, згідно з довідкою про заробітну плату № 24 від 11.06.2024 року, встановленою рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №160/6808/25;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 16.01.2025, з урахуванням: - підвищення до пенсії у розмірі 296.00% за затримку на 311 місяців строків призначення пенсії, відповідно до статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - доплати за понаднормовий стаж, відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - індексації пенсії, відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 16.01.2025 року; - компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за період з 16.01.2025 року по день фактичної виплати заборгованості;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 16.01.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу, з урахуванням раніше виплачених сум, як непрацюючому пенсіонеру та дитю війни, на визначений позивачем банківський рахунок, виходячи з таких даних: - з урахуванням повного страхового стажу 38 років 7 місяців 2 дні; - з урахуванням заробітку (доходу) за період 1987-1992 років, згідно з довідкою про заробітну плату № 24 від 11.06.2024 року; - з нарахуванням та виплатою підвищення до пенсії за затримку строків призначення пенсії, у розмірі 296.00% за 311 місяців затримки; з нарахуванням та виплатою доплати за понаднормовий стаж; - з нарахуванням та виплатою підвищення до пенсії як дитині війни; - з проведенням щорічної індексації пенсії, починаючи з 16.01.2025 року; - з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 16.01.2025 року по день фактичної виплати заборгованості.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору , яке обґрунтоване тим, що позивач ОСОБА_1 , є особою похилого віку, предметом позову у цій справі є захист соціальних прав фізичної особи на належне пенсійне забезпечення, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Вирішуючи заявлене клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з такого.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 133 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до вимоги Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб - загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян - резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.

Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Як встановив суд, на підтвердження скрутного матеріального становища позивач через свого представника подав відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про відсутність доходів. Водночас зазначені відомості фактично містять інформацію лише за 2023-2025 рік, тоді як дані щодо доходів позивача станом на 2026 рік відсутні. За таких обставин, надана довідка не охоплює відповідний період та не дає можливості суду об`єктивно оцінити реальний майновий стан позивача, у зв`язку з чим не може бути розцінена як належний і достатній доказ на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.

Інших доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача суду не надано.

Відтак суд вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що сплата судового збору у розмірі 1331,20 грн може позбавити його фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення її від сплати судового збору.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З огляду на викладене, суд зробив висновок про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, адміністративний позов слід повернути позивачеві.

Керуючись статтями 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Рабіновіча Л.Н. про звільнення від сплати судового збору.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26 ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме

-надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. сплаченого за наступними реквізитами: (Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155 ; Рахунок отримувача: UA 368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) або обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору з належними та допустимими доказами.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно із вимогами статтей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук