Постановление суда № 139485607, 03.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 Справа №607/19052/26 Провадження №1-кс/607/6026/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання старшого слідчого Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025140140000678 від 14.11.2025 стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження провадження №62025140140000678 від 14.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України, а також існують ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів наведених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що ОСОБА_4 має намір повернутися на військову службу та отримав згоду командира військової частини на продовження її проходження. У зв`язку з цим захисник просив визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника та зазначив, що бажає повернутись на військову службу.

Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим суддею з`ясовано, що групою слідчих слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000678 від 14 листопада 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України.

Як зазначено у клопотанні, 05 березня 2022 року відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», громадянина ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації та призначено в команду військової частини НОМЕР_2 .

13 лютого 2025 року солдата ОСОБА_4 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2026 штаб-сержанта ОСОБА_4 , відповідно до розпорядження Генерального штабу Сухопутних військ Збройних Сил України «Про переміщення військовослужбовців рядового, сержантського, та старшинського складу» від 26 квітня 2025 №118, який прибув з військової частини НОМЕР_3 , з 12 травня 2025 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та допущено до тимчасового виконання обов`язків за посадою головного сержанта 3 зенітного кулеметного взводу 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 та із 12 травня 2025 року, останній приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.

Штаб-сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.

Натомість, штаб-сержант ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

17 жовтня 2025 року близько 09 годин 00 хвилин головним сержантом 4 зенітно кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 під час звірки наявності особового складу було виявлено відсутність військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 , призваного під час мобілізації, головного сержанта зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 штаб-сержанта ОСОБА_4 .

У період з 09 години 00 хвилин 17 жовтня 2025 року військовослужбовець ОСОБА_4 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 та свої службові обов`язки не виконував, проводячи час на власний розсуд. Надалі 21 жовтня 2025 року штаб-сержант ОСОБА_4 самостійно повернувся до місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 .

Таким чином, штаб-сержант військової служби ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, 17 жовтня 2025 року о 09 годині 00 хвилин без поважних причин був відсутній під час звірки особового складу, що за адресою: АДРЕСА_2 , самовільно залишив розташування військової частини та проводячи час на власний розсуд, та в подальшому, самостійно повернувся до місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 .

Крім цього, штаб-сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.

Натомість, штаб-сержант ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях повторного вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

07 грудня 2025 року близько 10 годин 00 хвилин сержантом матеріального забезпечення 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 старшим сержантом ОСОБА_7 , під час звірки наявності особового складу було виявлено відсутність військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 , призваного під час мобілізації, головного сержанта зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 штаб-сержанта ОСОБА_4 .

У період з 10 години 00 хвилин 07 грудня 2025 року військовослужбовець ОСОБА_4 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 та свої службові обов`язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.

Надалі 31 серпня 2026 року штаб-сержант ОСОБА_4 самостійно з`явився до слідчого відділу Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, що за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 10.

Таким чином, штаб-сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, 07 грудня 2025 року о 10 годині 00 хвилин без поважних причин був відсутній під час звірки особового складу, що за адресою смт. Великі Бірки, Тернопільського району, Тернопільської області, самовільно залишив розташування військової частини та проводячи час на власний розсуд, та в подальшому, самостійно з`явився до слідчого відділу Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, що за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 10.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що штаб-сержант ОСОБА_4 , діючи всупереч «Положенню про дозвільну систему», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 з наступними змінами, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 з наступними змінами, тобто без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій, умисно, у невстановлений період часу та невстановленому слідством місці, придбав 1 (один) корпус ручної гранати дистанційної «РГД-5» та 1 (один) запал УЗРГМ-2, які в сукупності є наступальною осколковою ручною гранатою «РГД-5», та яку в подальшому переніс і зберігав у підвальному приміщенні АДРЕСА_3 до 13.08.2026.

В подальшому, близько 16:00 год. 13 серпня 2026 року ОСОБА_4 , перебуваючи у підвальному приміщенні №66, що знаходиться по АДРЕСА_4 , забрав вищевказані предмети та перебуваючи у дворі житлового будинку АДРЕСА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, безоплатно збув ОСОБА_8 1 (один) корпус ручної гранати дистанційної «РГД-5» та 1 (один) запал УЗРГМ-2, яка в сукупності є наступальною осколковою ручною гранатою «РГД-5», та являється бойовим припасом.

31 серпня 2026 року, у кримінальному провадженні №62025140140000678 від 14 листопада 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України.

На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч.1 ст. 263 КК України, що підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України від 20.10.2025; актом службового розслідування від 20.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.08.2026; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України від 10.12.2026; актом службового розслідування від 10.12.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.08.2026; протоколом огляду місця події від 13.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 13.08.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.08.2026; висновком експерта, за результатами проведення вибухово-технічної експертизи від 26.08.2026.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику а ризикам, зазначеним у поданні.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.

Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК.

Зазначені ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним вказаних дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, у кримінальному провадженні №62025140140000678 щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у клопотанні та прокурор в судовому засіданні довели наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Існування ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_4 , є тяжкими і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_4 є військовослужбовцем Збройних сил України військової частини НОМЕР_1 , по службі характеризується з негативної сторони. Разом з тим, в силу виконання своїх службових обов`язків має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів та воєнізованих формувань, та обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи. Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, може переховування від органів досудового розслідування.

Існування ризику незаконного впливати на свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі під час досудового розслідування матиме можливість використовуючи свій авторитет та здобутий бойовий досвід, щоб впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі на ще не встановлених на цій стадії досудового розслідування свідків з числа співслужбовців. Зокрема, ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань, у тому числі, на знайомих йому військовослужбовців. Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів, які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на експертів та спеціалістів, які будуть залучені у кримінальному провадженні до проведення необхідних судових експертиз.

Ризик продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 підтверджується тим, що останній в умовах воєнного стану не виконує свої службові обов`язки. Така поведінка підозрюваного підриває обороноздатність військової частини НОМЕР_1 та країни в цілому в умовах відкритої агресії російської федерації. Крім того, ОСОБА_4 , після самовільного залишення місця проходження служби, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 263 КК України, а тому, перебуваючи на волі, останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Водночас, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування ризику, визначеного п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином. У матеріалах клопотання відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про намагання підозрюваного створювати перешкоди досудовому розслідуванню чи судовому розгляду, у зв`язку з чим відповідні доводи слідчого суд визнає необґрунтованими.

Відтак слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, слідчий суддя також враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме, наявні дані про особу ОСОБА_4 : його вік, міцність соціальних зв`язків, солдат, раніше не судимий, а також тяжкість кримінальних правопорушень, які згідно статті 12 КК України є тяжкими злочинами, покарання, за які загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним позбавлення волі на строк до 10 років.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст.194 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв 28.10.2026.

Взяти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454 ; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/19052/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.09.2026.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із м.Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв 28.10.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В задоволенні решта вимог клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя ОСОБА_1