Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 643/19208/26
Провадження № 1-кс/643/7158/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2026 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання прокурора четвертого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів огрівним безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22026220000000508, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
встановив:
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026220000000508 від 03.04.2026, в якому громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється групою прокурорів четвертого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора.
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22026220000000508 від 03.04.2026, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи здійснення відкритої Російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, у період 20-21 травня 2026 року, перебуваючи на території м. Лубни Полтавської області, 18 та 22 червня 2026 року перебуваючи на території м. Харків Харківської області, 19 серпня 2026 року перебуваючи на території м. Златопіль Лозівського району Харківської області здійснив державну зраду, тобто діяння вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
Однак, 02.09.2026 протиправна діяльність вказаної вище особи була викрита та припинена співробітниками правоохоронних органів України.
02.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Згідно із матеріалів кримінального провадження (протоколу затримання ОСОБА_4 від 02.09.2026) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 має відкриті рахунки у відкритих у банківських установах в акціонерному товаристві комерційного банку «ПриватБанк» (юр. адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, пошта для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, індекс 49094, тел. 3700/+380567976042 ел. скринька: www.pb.ua; e-mail. Help@pb.ua ).
Прокурор зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за яке передбачено покарання на строк від п`ятнадцяти років до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому у сторони обвинувачення виникає необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваної, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та задля недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Орган досудового слідства прийшов до висновку про існування обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна підозрюваного, з метою його штучного виведення з переліку майна, яке може бути конфіскованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Ураховуючи вказану норму закону та те, що повідомлення підозрюваного, його захисника про розгляд судом клопотання про арешт майна може призвести до його відчуження, слідчий суддя розглянув клопотання без їх повідомлення.
Прокурор у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала та просила задоволити.
Підстав для визнання явки прокурора обов`язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибуття учасників кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв`язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Як вбачається з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026220000000508 від 03.04.2026, в якому громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
02.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Санкцією частини 2 статті 111 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, вказаний злочин віднесений відповідно до ст. 12 КК України, до категорії особливо тяжких злочинів.
На підставі викладеного, слідчим суддею встановлена наявність підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, оскільки вказане покарання є основним та передбачено санкцією частин статей КК України, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, тому вбачаються підстави для арешту зазначеного у клопотання належного підозрюваному майна.
Згідно із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має відкриті рахунки в Акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк».
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України доведена необхідність накладення арешту на вказане майно шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження таким майна, а також наявність правової підстави для арешту майна, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, таким чином клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту на грошові кошти в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, жодним чином не суперечитиме принципу презумпції невинуватості, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його особливу тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні особою, яка є власником такого майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються. Застосована до особи правова процедура буде належною, базуватиметься на загальних засадах кримінального провадження та дасть змогу в процесуальній перспективі забезпечити досягнення його завдань, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 2, 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні № 22026220000000508 від 03.04.2026, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, на грошові кошти, які зберігаються на банківських рахунках, належних ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відкритих у банківській установі - Акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк» (юр. адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, пошта для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, індекс 49094, тел. 3700/+380567976042 ел. скринька: www.pb.ua; e-mail. Help@pb.ua ), шляхом заборони права на відчуження, користування та розпорядження вказаним майном, за виключенням грошових коштів, які зберігаються на банківських рахунках, на які, відповідно до вимог абзацу 4 ч. 3 ст. 170 КПК України забороняється накладати арешт, а саме: на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання» і статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки».
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судебное решение № 139480726, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) было принято 04.09.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 643/19208/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: